Статті з позначкою: мамоблог

Ділитися чи не ділитися? От у чому одвічне питання!

Якщо ви мама або тато, то ви знаєте, про що я пишу. З усіма батьками періодично трапляються конфузи і колапси, пов’язані з іграшковими баталіями. На дитячих майданчиках завжди, у всі часи, можна було спостерігати картину, коли одна дитина забирає іграшку
 |  Ліля Криницька  4897 

Чи не пішов би тато у… декрет? Про гендерну нерівність на рівному місці

Сидимо учора зі знайомою, діти бавляться поруч у піску, а ми розмовляємо про те, про се. Нам із нею не завжди просто, але завжди цікаво: маючи часто протилежні думки на одне й те ж, через час і роки якось зуміли
 |  Ліля Криницька  5315 

«Відпустка» тривалістю вічність?

Три місяці тому закінчилася моя декретна відпустка довжиною у три роки. Безкінечно довга? Ні, аж ніяк. Бо відпочити у ній я так і не встигла, а от підростити Еленя – ще й як! Щоразу, коли заходить мова про «декрет», суспільство
 |  Ліля Криницька  11340 

Коли тобі 36 і ти вже змінила світ

Сьогодні зранку, сидячи з Ель у черзі до педіатра, я дивилася на світ новими очима. Іншим поглядом, ніж рік тому, і навіть іншим, ніж учора. Дивилася на свою дитину, яка тривожно смикала губу, бо боялася огляду, дивилася на свої бліді
 |  Ліля Криницька  5750 

Нестандартна сім’я? На ешафот!

Це буде пост гніву й протесту, бо є речі, які зачіпають надто глибоко, щоб мовчати, речі, які підривають віру в людей і їхню притомність. Я хочу поговорити про сім’ї. Про звичайні та незвичайні, про однакові й різні, про ті сім’ї,
 |  Ліля Криницька  9514 

Привіт, садочок-3, або НЕтаємна зброя терплячої мами

Привіт, привіт, а я знову про садочок 🙂 От яким довгим був наш шлях – така довга й оповідь. Чому я про це пишу? Бо комусь може стати в пригоді наш досвід. Я свого часу шукала щось схоже і не
 |  Ліля Криницька  9999 

Садочок-2, або Історія однієї божевільної адаптації

Я бачила дітей, яких волокли у садок, бачила батьків, які солодко й улесливо переконували дітей, що садок – це майже рай і там всі їхні бажання виконають, чула дикий лемент від воріт і до дверей та обіцянки золотих гір, «якщо
 |  Ліля Криницька  8676 

Привіт, садок! Рефлексії про важливе і смішне

Я п’ю свою ранкову каву і звично дивлюся у вікно. Там, над Білогорщею, поволі тане туман. Щойно я прокидаюся, видніється тільки хрест на церкві, а потім вже визирає і дахівка, і видно крони дерев, і будинки виринають із сизини. Я
 |  Ліля Криницька  6761 

Тільки кліщі й комарики, тільки хардкор!

Привіт, літо! Привіт, полунички-сунички-аґрус-черешні-малина-абрикоси! Привіт, сонечко! Привіт, комарики…
 |  Ліля Криницька  5139 

Соціально безвідповідальний колумніст

У всіх газетах колись була рубрика «Нам пишуть», ну або й під іншою назвою, але суть її була так само у тому, щоб друкувати листи читачів. Я – не газета, але мені пишуть і пишуть.
 |  Ліля Криницька  6409 

Життя в режимі «мама, яка працює»

За хрест на Церкві Успіння Пресвятої Богородиці на розі Руської і Підвальної зачепилася велика пухка сиза хмара. Поряд, на банях, примостилися менші. Сіється густий дощ, тарабанить по дахівках сусідніх будівель. Я знімаю навушники і роблю паузу в роботі, щоб просто
 |  Ліля Криницька  4412 

Ранок великого міста. Єрусалим

Я вірю в натхнення. І в знаки. І коли перечитувала свої старі записи у Живому журналі, то натрапила на блог 2011 року, і зрозуміла: ось воно те, що мені зараз потрібно! Тоді, у вересні, мені знайомий запропонував написати для ресурсу
 |  Ліля Криницька  3624 

В усіх на світі є мама

Еля – маленька дівчинка. У неї є мама. Еля не уявляє, що може бути інакше, і вірить, що мама є у всіх на світі
 |  Ліля Криницька  5286 

Формули любові, або Біжи, Лілю, біжи!

Ми всі дуже різні. І живемо різним життям, маємо різні інтереси. І любимо різне та по-різному. Ми достеменно знаємо, як любити дітей, вчимо інших, як любити Батьківщину, дійсно любимо подорожі та враження, повірили у те, що любимо нав’язані кимось смаки,
 |  Ліля Криницька  6007 

Достатньо хороша мама

Нас оцінюють. І ми оцінюємо. Й інших, і самих себе. Й оцінивши, критикуємо, часом безжально знецінюючи те, що насправді дуже цінне і важливе, що робить нас нехай, може, і незрозумілими комусь, але чудовими для своїх дітей. Від початку материнства я
 |  Ліля Криницька  5574