Статті з позначкою: мамоблог

Життя в режимі «мама, яка працює»

За хрест на Церкві Успіння Пресвятої Богородиці на розі Руської і Підвальної зачепилася велика пухка сиза хмара. Поряд, на банях, примостилися менші. Сіється густий дощ, тарабанить по дахівках сусідніх будівель. Я знімаю навушники і роблю паузу в роботі, щоб просто
 |  Ліля Криницька  3969 

Ранок великого міста. Єрусалим

Я вірю в натхнення. І в знаки. І коли перечитувала свої старі записи у Живому журналі, то натрапила на блог 2011 року, і зрозуміла: ось воно те, що мені зараз потрібно! Тоді, у вересні, мені знайомий запропонував написати для ресурсу
 |  Ліля Криницька  3219 

В усіх на світі є мама

Еля – маленька дівчинка. У неї є мама. Еля не уявляє, що може бути інакше, і вірить, що мама є у всіх на світі
 |  Ліля Криницька  4255 

Формули любові, або Біжи, Лілю, біжи!

Ми всі дуже різні. І живемо різним життям, маємо різні інтереси. І любимо різне та по-різному. Ми достеменно знаємо, як любити дітей, вчимо інших, як любити Батьківщину, дійсно любимо подорожі та враження, повірили у те, що любимо нав’язані кимось смаки,
 |  Ліля Криницька  5611 

Достатньо хороша мама

Нас оцінюють. І ми оцінюємо. Й інших, і самих себе. Й оцінивши, критикуємо, часом безжально знецінюючи те, що насправді дуже цінне і важливе, що робить нас нехай, може, і незрозумілими комусь, але чудовими для своїх дітей. Від початку материнства я
 |  Ліля Криницька  4767 

Про кризу трьох років, любов й екзистенцію

 |  Ліля Криницька  10140 

Меню на тиждень, або Харчування сім’ї з обмеженим часом на кулінарні винаходи

Я люблю готувати, але це вже, здається, ні для кого не таємниця. Еля завчила зі своєї книжечки вірш і тепер щодня наді мною жартує: «Кухня – мамина світлиця, Мама в ній – немов цариця!» Я охоче проводжу час у своєму
 |  Ліля Криницька  20031 

Моє тіло – моє діло, або Діастаз як чарівний копняк

Весняну куртку мені ми поїхали купувати удвох із Ель. Було вогко, похмуро, сіявся прикрий дощик, а ми взулися в однакові неонові рожеві гумаки і почимчикували на автобусну зупинку. Еліана вимагала хліба і видовищ, їй було мало того, що вперше в
 |  Ліля Криницька  8069 

Доула – помічниця, а не модне віяння

Я почула нове для себе слово «доула» («дула»), коли три роки тому, будучи вагітною Елею, дивилася в інтернеті відео природних пологів: удома, у великих госпіталях, у невеликих приватних пологових будинках
 |  Ліля Криницька  5595 

8 березня. Мій марш порожніх каструль

 |  Ліля Криницька  6484 

Гіркі сльози моєї малечі, або Cry, baby, cry…

– Мамусю, дай мені, бубася, їсьти, хоць щось дай! Я така гольодна-гольодна! – Еля волає на весь загальний коридор, на радість усім сусідам, поки я прибираю килимок біля вхідних дверей. – Доню, але ж ти щойно з-за столу, ти з’їла
 |  Ліля Криницька  8929 

Той самий Мюнхгаузен і спідничка з таксами

«Не знаю, чому, але зі мною часто траплялося таке, що найзліших і найнебезпечніших звірів я зустрічав у таку мить, коли був беззбройний і безпорадний» Рудольф Еріх Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена»
 |  Ліля Криницька  2806 
12