“Привид у Домі Гукала” – це опис карколомних пригод четвірки школярів: прискіпливого майбутнього журналіста Данилка, мрійливого і неповороткого Миколки, скептичного буркотуна Семенка та доброї і сміливої Діанки.

Богдан Волошин, львівський письменник і публіцист, зібрав під однією обкладинкою безліч міфів про Львів. Чому б і ні? Міфологія як сукупність міфів будь-якого народу присутня в історії майже кожної країни.

Як зазначено в анотації, “Ніч остання. Апокрифи про Зачаєних” – перша в українській літературі спроба зрозуміти й уявити роздуми та переживання улюблених учнів Сина Людського, Його Матері та Його переслідувача – первосвященика Ізраїлю Йосефа Кайяти до і після містерії розп’яття; змагу надій і сумнівів, яка триває і досі в думках людей, котрі прагнуть істини, і проявляє нам Його все ще загадковий образ.

Чого міфічний єдиноріг опинився в... чорнобильській зоні? Чи пов’язане перевтілення душ (реінкарнація) з “дітьми індиго”? Чому й жінки, й чоловіки бояться поглянути на себе в Дзеркало Єдинорога? І до чого тут Ольга Кобилянська? Відповіді на всі ці запитання читач дізна­єть­ся зі сторінок “Дзеркала Єдинорога”.

У кожній новій книзі Сергій Грабар – незмінний ворожбит. Витворює словом крихкі сюжети і приворожує ними. У літературі світу “всього” якихось триста сюжетів (казав зарубіж­ний класик), у письменника С. Грабара їх не менше. Головні – людська багатовимірна сут­ність: душа як світ, кохання (“світ, звужений до твого обличчя”), щастя, горе, страх, відчай, надія, любов, смерть…

Валентина Корнійовича – автора книжки “Drang naсh Osten. Короткі нариси з історії філософії Сходу в анекдотах. Українсько-психоаналітичний контекст” починаєш щиро ненавидіти з перших сторінок. Ненавидіти не за нудний, дурнуватий чи нецікавий текст. Ні, з текстом усе гаразд, усе дуже дотепно, оригінально, розумно, цікаво. Настільки дотепно, оригінально, розумно й цікаво, що його можна навіть полюбити.