Британці вперше можуть побачити оригінали щоденників Ґарета Джоунза – журналіста, який ставши свідком Голодомору 1932-33 років в Україні, першим повідомив про це Захід. Виставка у Кембриджі розповідає про коротке, але насичене подіями життя журналіста.
Перші згадки про грип зафіксовано ще 412 року до н.е. Саме тоді Гіппократ описав схоже на нього захворювання. Майже до кінця XIX сторіччя грип не вважали контагіозною недугою, тобто захворюванням, яке безпосередньо передається від одного хворого до іншого під час контакту.
Вшановуючи 130-ту річницю з дня народження та 83-тю – з дня трагічної загибелі видатного українського державника Симона Петлюри, варто ще раз пригадати брехливість та алогічність міфотворчості радянської пропаганди щодо цієї постаті української історії.
Останнім часом в інтелектуальне середовище якимсь дивом інфільтрувалася ідея, неначе за доби кризи будь-який активний політик неодмінно “спалиться”. Мовляв, хай інші борсаються, а розумна людина сидить у затінку, і вже потім, коли криза йде на спад, виходить на арену і здобуває всі лаври.
Голод 1932-1933 рр. на Східній Україні був за своєю природою геноцидом проти українського населення, яке протидіяло більшовицькому наступу на все українське. Небажання працювати в колективних господарствах і саботаж сільськогосподарських заготівель 1931-1932 рр. став причиною надзвичайних хлібозаготівельних акцій із боку радянської влади.
Служба безпеки України починає оприлюднювати документи з власного архіву. Вони проливають світло на значну частину суперечливих сторінок української історії, які часто використовують для розпалювання політичної та регіональної ворожнечі в Україні. Однією з таких “білих плям” є роль Української Повстанської Армії.
Наступного тижня Україна відзначатиме 75-ті роковини Голодомору 1932-1933 років. Президент Віктор Ющенко під час закордонних візитів часто говорить на міждержавному рівні про Голодомор як про цілеспрямований акт геноциду проти українців. Чи справді це так, чи не стане тема Голодомору однією з тих, яка ще довго ділитиме Україну навпіл – у розмові з істориком і політологом Костем Бондаренком.
К. Левицький підтримав ідею створення наддніпрянською еміграцією у Львові позапартійного Союзу визволення України, хоча між ним і керівниками Союзу визволення України (СВУ)
О. Ско¬рописом-Йолтуховським і М. Меленевським не раз виникали розбіжності в тактиці ведення та фінансуванні політичної боротьби. Особливо важливою і вдалою виявилася ініціатива ГУР щодо формування у складі австрійського війська легіону Українських Січових Стрільців
(2,5 тис. вояків), що мав стати зав’язком армії відродженої Української Держави.
14 жовтня у Львові з нагоди святкування 66-ї річниці від дня створення Української Повстанської Армії відбулося покладання квітів і вінків до пам’ятника Степанові Бандери.
Боротися за визволення українських земель і свого народу від загарбників, здобути Українську Самостійну Соборну Державу, не жаліючи життя – таке відчайдушне завдання ставили перед собою учасники національно-визвольних змагань, щирі українські патріоти, яскравим представником яких є Іван Бесага (“Вир”) із Тростянця.
Вулицю Коперника з площею Кропивницького з’єднує вулиця Бандери, названа так 1992 року на честь видатного діяча українського національного руху, провідника ОУН Степана Бандери (1909-1959).
“Повернення до Львова. Пейзаж мовчання” – саме таку назву обрали для виставки живопису та графіки Йонаша Штерна, яку нещодавно відкрили в Національному музеї ім. А. Шептицького.
Студенти-волонтери з Австрії, Великої Британії, Іспанії, Італії, Південної Кореї, Словаччини, США, Франції, Чехії, Японії та України впродовж двох тижнів намагатимуться якнайближче ознайомитись із об’єктами спадщини ЮНЕСКО у Львові та допомогти зберегти їх для нащадків у хорошому стані.
Проспект Свободи з перехрестям вулиць Вітовського, Сахарова та Нечуя-Левицького з’єднує вулиця Коперника, названа так 1871 року на честь видатного польського астронома, творця геліоцентричної теорії будови Сонячної системи Міколая Коперника (1473-1543).
