Місце
для львівського
сміття

Почати будувати сміттєпереробний завод планують вже цього року. Однак порозуміння з громадою немає
Восени цього року на вулиці Пластовій, 13 мають почати масштабне будівництво. Тут міська рада хоче спорудити сміттєпереробний завод, який би врешті мав вирішити одну з найгостріших проблем міста. Завершити роботи над об'єктом сподіваються у 2020
Депутати міської ради вже погодили виділення майже семи гектарів для заводу та взяття кредиту на його будівництво. Запланований сміттєпереробний завод у Львові коштуватиме місту 35 мільйонів євро. 20 млн євро – кошти ЄБРР, 5 млн євро – Фонд чистих технологій. Окрім цього, є попередня домовленість ЛКП «Зелене місто» на залучення грантового співфінансування у розмірі 10 млн євро від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.
Як ухвалювали рішення про будівництво заводу на Пластовій
21 грудня 2017
депутати ЛМР внесли зміни до зонування Личаківського району і дозволили будівництво виробничих та промислових споруд на території «Львівводоканалу»
25 січня 2018
депутати Львівської міської ради надали ЛКП «Зелене місто» землю для будівництва сміттєпереробного заводу на вул. Пластовій, 13. Площа ділянки під завод – 6,7 га
10 квітня 2018
виконавчий комітет Львівської міськради погодив містобудівні умови та обмеження для будівництва механіко-біологічного комплексу перевантаження та переробки сміття у Львові
19 квітня, 2018
депутати Львівської міськради погодили умови кредиту ЄБРР для реалізації проекту поводження з твердими побутовими відходами у Львові. Йдеться про 25 млн євро (20 млн євро – кошти ЄБРР, 5 млн євро – Фонд чистих технологій)
3 травня 2018
оголосили переможця конкурсу на будівництво сміттєпереробного заводу у Львові. Ним стало ТОВ «Інститут проектування «Комфортбуд». На розроблення документації у проектантів є 120 днів
Щодня Львів продукує приблизно 600 тонн сміття. За дослідженням фахівців компанії Egis, більша частина – це харчові відходи. Серед лідерів також будівельне сміття, пластмаса, текстильні матеріали, скло та дрібні елементи.
З чого складається львівське сміття? Дослідження фахівців компанії Egis
Львівський завод працюватиме за так званою механіко-біологічною переробкою відходів.

«Ми проаналізувати усі фактори і дійшли висновку, що для Львова це найкраща схема сьогодні», – розповів керівник проекту та спеціаліст у сфері поводження з ТПВ компанії «Egis» Крістофер Раунд.

Оскільки, попри спроби встановлення окремих баків, роздільного сміттєзбирання у Львові де-факто немає, на заводі усе починатиметься із розділення сміття.
Схема заводу
Планова потужність нового заводу – 240 000 тонн/рік. На заводі працюватиме дві сміттєсортувальні лінії, кожна з яких перероблятиме по 120 тис. тонн.

«Це розраховано на всі 100% ТПВ, які утворюються у Львові», – поснює керівник ЛКП «Зелене місто», яке й буде займатися заводом, Вадим Ноздря.

За його словами, система компостування дозволить у підсумку отримати продукт, який можна буде використати для потреб садівництва чи сільськогосподарського виробництва.
«Все починатиметься з розділення органічних і неорганічних відходів. Усі відходи прийматимуть на території заводу у спеціально побудованому ангарі. Далі сміття потраплятиме на механічну сортувальну лінію. Але спершу розділять органічні і так звані важкі відходи. Це будуть дві окремі лінії. Після відділення органіку відправлятимуть на біологічну частину комплексу. Це 24 тунелі закритого компостування, де органіка компостуватиметься кілька тижнів»
Вадим Ноздря
Директор ЛКП «Зелене місто»
Львівська міська рада підготувала презентаційне відео про майбутній сміттєпереробний завод
Екологи та громада – проти
Міський голова Львова Андрій Садовий пояснює вибір технології, зокрема, і вартістю. Адже сучасний сміттєспалювальний завод, який, очевидно, є ефективнішим, обійшовся б місту в кілька разів дорожче.

Водночас львівські екологи вибором подивовані. За словами представниці міжнародної благодійної організації «Екологія. Право. Людина» Алли Войціховської,
«технологія, яку обрала Львівська міська рада, – це технологія 20-річної давності».

«Це пройдений етап в Європі. Від неї відмовляються. Це неефективно, невигідно економічно й екологічно. Коли ми вели перемовини з колегами із Європейського екологічного бюро з Брюсселю, то вони наголосили, що більш ніж 6-7% корисних компонентів вилучити із виробництва буде неможливо», –пояснює Алла Войціховська.

За її словами, десятки мільйонів євро просто подрібнять і викинуть на полігон.

«Який господар дозолить собі таке зробити? Тим паче, коли йдеться про кредитні гроші?» – дивується еколог.
Ще більше претензій мають львів'яни. Фахівці ЛКП «Зелене місто» запевняють: завод буде сучасним і екологічно безпечним. Запорукою начебто є те, що увесь процес контролюватимуть фахівці компанії Egis. Однак мешканці довколишніх районів – Знесіння, Кривчиць і Тракту Глинянського – в обіцянки міської ради не надто схильні вірити.

Ірина Дика та Дмитро Левик – представники активістів, які категорично проти будівництва сміттєпереробного заводу у Львові на вул. Пластовій, 13. Небайдужі люди об'єдналися у групу «Боротьба за чисту екологію» і вимагають владу змінити плани.

Поряд з ділянкою, яку обрали для будівництва заводу, – очисні споруди Львівводоканалу, ТЕЦ, зовсім неподалік – житлові будинки. Екологи та урбаністи стверджують: жодних норм таке сусідство не порушує. Наявної захисної зони у 500 метрів достатньо для того, щоб там побудувати ще й завод.
До найближчого житла - 862 метри. До найближчого львівського будинку - 1245 метрів

У міській раді також посилаються на досвід сусідніх країн, у яких сміттєпереробні або сміттєспалювальні заводи розташовані недалеко від центру. Зокрема, йдеться про польські міста Бидгощ та Стальова Воля, а також австрійську столицю – Відень.
Однак це не аргумент для мешканців. Вони наполягають, що це місце категорично не підходить для заводу. Найбільше насторожує людей, що інформації про те, що і як саме будуватимуть на Пластовій, вкрай мало.

«Міська влада нам нічого не пояснює. Мала відбутися презентація, нам мали показати, як усе виглядатиме. Але потім її відмінили через те, що ми попередили про мирний пікет біля бібліотеки, де мали проводити презентацію. Кого вони злякалися?» – дивується пані Ірина.

Лякає мешканців також інформація про тих, хто робитиме цей проект. «Проектом займатиметься «Комфортбуд». Ми питали їх, чи робили вони щось схоже, бо ж сміттєпереробний завод – це нестандартне будівництво. Нам відповіли, що вони займалися заводом «Бадер». Але ж це зовсім різні речі», – каже Дмитро Левик.
20 квітня активісти зареєстрували петицію з вимогою заборонити будівництво сміттєпереробного заводу на Пластовій, 13 і знайти ділянку для будівництва за межами міста Львова.

«Велике занепокоєння викликає вибір ділянки для будівництва в межах міста, бо:

1) якщо подивитись на карту, то це раптом 5-6 км від центру;
2) жителі сусідніх районів будуть мешкати поруч з цим осередком відходів.

Під сумнівом, те, наскільки "чистою" буде робота цього заводу і яку шкоду довкіллю він завдаватиме. Влада в змозі знайти правильне місце для заводу, а не підсовувати бруд і сморід поближче до домівок львів'ян», - йдеться у петиції.

За цей час вона вже зібрала більш ніж 350 з необхідних 500 підписів мешканців. Якщо петиція збере необхідну кількість підписів, її повинні будуть винести на розгляд депутатів Львівської міської ради.

Мешканці ж попередили заздалегідь: якщо міська влада не врахує їхню думку, діятимуть радикальніше. Обіцяють навіть перекривати головні дороги.
Полігон для третини сміття
За оцінками авторів проекту сміттєпереробного заводу, після всіх етапів переробки приблизно 30-35% сміття залишатиметься для захоронення.

«Полігон прийматиме вже не відходи, а так званий залишковий потік з переробного комплексу», – пояснює Вадим Ноздря.

Попри такі уточнення, все ж йдеться про десятки тисяч тонн брикетованого сміття, яке щороку потрібно буде десь захоронювати. Останні два роки місто живе без свого полігону. 30 травня 2016 року під час гасіння чергової пожежі на сміттєзвалищі у Грибовичах стався зсув і гора сміття поховала під собою чотирьох людей: рятувальників Юрія Рудого, Богдана Юнка й Андрія Вненкевича, а також працівника ЛКП «Збиранка» Олександра Бутіна. Після протестів мешканців полігон цілком закрили для прийняття нового сміття. Майже рік тривала смітттєва криза та політичні спекуляції довкола цієї теми, допоки вивезення львівського сміття тимчасово не перейняла на себе Львівська ОДА. Нині львівське сміття ділять одразу між кількома районами області і коштує це місту 300 млн грн щороку. Однак через рік область перестане опікуватися львівськими відходами. Один з найкращих для Львова способів – купити ділянку під створення сучасного полігону, на обладнання якого окремо передбачено більше 10 млн євро.

«Ведуться перемовини щодо облаштування окремих карт під брикетований (пресований) сухий залишок у двох локаціях Львівської області», – сказав Вадим Ноздря.

Щоправда, наразі потенційні місця полігонів тримають у секреті – аби не дізналися мешканці. Адже досі всі такі перемовини завершувалися на етапі переговорів з громадськістю і їхніх активних протестів.