Госпітальні округи:
як реформа працюватиме на Львівщині

Усю країну до кінця року розділять на госпітальні округи. На Львівщині реформа буде експериментальною
Тетяна Дзяма, 26 червня 2018
Україною крокує медична реформа. Перший її етап вже запущений – близько 20% українців підписали декларації із лікарями первинної меддопомоги.

Наступне, що хвилює – госпітальні округи та їх «нарізка».

Львівська область – експериментальна. Початково тут мало бути створено п'ять госпітальних округів: львівський, дрогобицький, самбірський, стрийський і червоноградський. Однак у результаті тут буде один госпітальний округ на всю адміністративну територію. Це єдиний випадок в Україні.

Таку пропозицію подала Львівська ОДА, а 11 квітня 2018 року Кабмін її затвердив.
«Офіційно: Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням від 11 квітня 2018 р. № 240-р підтримав пропозицію Львівської обласної державної адміністрації і затвердив склад єдиного госпітального округу в межах адміністративної території Львівської області», - повідомила директорка департаменту охорони здоров'я Львівської ОДА Ірина Микичак.

Наприклад сусідні області таки «порізали» - Івано-Франківськ на три округи, Тернопіль – на 4, а Рівне – на 3.

Що таке госпітальні округи і навіщо їх створюють?
Створюючи госпітальні округи, МОЗ хоче зробити рівні умови для мешканців як віддалених районів, так і великого міста. Бо ні для кого не секрет, що зараз дійсно якісна медицина, сучасне обладнання чи умови перебування у більшості зосереджені саме в обласних лікарнях або закладах міста-обласного центру.

І для того, щоб отримати якісну меддопомогу часто людям доводиться долати більше сотні кілометрів. А якщо є загроза життя, то це неприпустимо.
Оптимальна кількість людей, які може обслуговувати госпітальний округ – мінімум 120 тисяч людей. Про максимальну кількість МОЗ не каже нічого.
Після створення і затвердження округу у ньому створюють госпітальну раду. Це орган, куди увійдуть представники місцевих громад, медики, – ті, котрі складатимуть багаторічний план розвитку округу, визначатимуть його політику, продумуватимуть що і як краще зробити для конкретного закладу.

Натомість кадрові питання у компетенцію госпітальної ради не входять, тому їх і надалі вирішуватимуть громади.
Чому ж Львівщина вирішила «виділитися»?
Зважаючи на територію Львівщини (більше 20 тисяч квадратних метрів) і кількість населення (більше 2,5 млн), охопити все це одним центром в одному місці у принципі нереально.

Створення єдиного округу на території області зовсім не означає, що тут створять лише одну велику лікарню. На території Львівщини планують створити приблизно дев'ять потужних лікарень інтенсивного лікування: у Львові (щонайменше дві), Дрогобичі, Стрию, Самборі, Старому Самборі, Трускавці, Червонограді та Новояворівську.

«Звичайно, кругом цих лікарень буде радіус, але пацієнт тим радіусом обмежений не буде. Адже госпітальний округ трактується так, що якщо ти у цій зоні живеш, то там і обслуговуєшся. А в нас пацієнт має право вибору», - каже Микичак.

У пояснювальній записці автори проекту госпітального округу області аргументували свою позицію так:

«Область є експериментальною у багатьох напрямках соціально-економічного розвитку, а також медичного обслуговування населення. На території області реалізовуються декілька інвестиційних та пілотних проектів з метою впровадження сучасних методів лікування, апробації закладами заходів організації профілактичної роботи, діють програми співпраці із західноєвропейськими партнерами щодо надання високоякісної медичної допомоги за міжнародними стандартами».
«По великому рахунку пацієнту байдуже, яка вивіска на медичному закладі. Пацієнт повинен мати доступ до якісної та своєчасної допомоги», - пояснює директорка департаменту охорони здоров'я Ірина Микичак.
Єдиний госпітальний округ, за словами Ірини Микичак, забезпечить нагляд над усіма лікарнями єдиною госпітальною радою, яка буде займатися розвитком цих закладів. Адже як у віддаленому районі, так і у Львові, люди хочуть отримувати однаково кваліфіковані послуги. Фахівці, які зберуться в одній раді зможуть робити це якісніше, аніж фахівці, розбиті на багато рад, переконані в Львівській ОДА.

Ірина Микичак
директорка департаменту охорони здоров'я ЛОДА
«Ми зацікавлені у тому, щоб медична допомога розвивалася рівномірно, щоб не було меддопомоги, яка буде суперкласу у Львові, і зовсім ніяка в Турці. Одна госпітальна рада, то й один мозковий центр із представників усіх районів та міст Львівщини»
Що буде з малими лікарнями?
Найбільший страх серед медиків реформа викликає через боязнь втратити роботу.

Адже якщо одні лікарні будуть інтенсивно розвивати, то що буде з тими, котрі менші?

Лікарні інтенсивної допомоги будуть багатопрофільними. Вони надаватимуть увесь спектр медичної допомоги, там будуть усі необхідні апарати та прилади.

Натомість будуть і менші лікарні, де будуть найнеобхідніші лікарі – хірурги, травматологи. Тут робитимуть ставку не на стаціонар, а на негайну допомогу. Тож чергуватимуть у таких лікарнях спеціалісти цілодобово.

Щодо зовсім маленьких закладів, де лікарі не мають постійної практики через дуже малий потік пацієнтів, то їх просто перепрофілюють. У хоспіси, амбулаторії тощо.
«Уявіть собі, в Україні є лікарня на 60 ліжок. Там працює 7 хірургів. Вони проводять сто операцій в рік. Тобто один лікар оперує приблизно раз у місяць. Чи можна таку лікарню закривати? Треба! Бо тим часом в іншому місті є лікарня на 45 ліжок, там 5 хірургів роблять 1000 операцій у місяць. Але цей заклад отримує менше грошей, бо у них ліжкомісць менше», – сказав заступник міністра охорони здоров'я України Олександр Лінчевський.

Олександр Лінчевський