«Золотою підковою» на велосипеді

Маршрут проляже трьома замками
Марія Петришин, 17 липня 2018
Замки так званої «Золотої підкови» – Золочівський, Олеський та Підгорецький – належать до Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Сьогодні вони всі відкриті для відвідувачів і мають визначений графік роботи. А на велосипеді їх цілком реально відвідати за один день.
Схема маршруту
60 км. Складність - середня.
Від Золочева (залізнична станція) - до Підгірців (замок)
22 км
Від Підгорецького до Олеського замку грунтовою дорогою
10 км
Олеського замку до Золочева (залізнична станція)
28 км
Фініш
(залізничний вокзал Золочева)
Золочівський замок
Наша веломандрівка розпочинається із Золочівського замку. Але якщо ви приїхали у Золочів завчасно, то рекомендуємо прогулятися центром міста. Зокрема, відвідати Вознесенський костел – пам'ятку архітектури бароко XVIII століття.

Саме місто доволі маленьке, центральна вулиця забудована дво-триповерховими кам'яницями, що створює приємну камерну атмосферу.

Золочівський замок відчиняє свої двері о 10-й ранку у вихідні та об 11-й – у будні. Оскільки часу обмаль, то ми радимо бути першими відвідувачами й оглянути його експозицію оперативно.

Щоб потрапити з вокзалу до замку, рухаємося прямо від залізничного вокзалу вулицею Січових Стрільців приблизно 1,5 км. Звертаємо праворуч у вуличку Михайла Лермонтова – ось ми і в центрі Золочева. Ще раз звертаємо праворуч у вуличку Маркіяна Шашкевича і ліворуч на вулицю Тернопільську, яка виведе нас до замку.
Золочівський замок побудував Якуб Собеський, упродовж 1634-1636 років, за проектом невідомого італійського архітектора, на місці старих дерев'яних укріплень. Замок споруджували за новітньою на той час голландською системою: зводили величезний земляний вал, який із зовнішнього боку зміцнювали кам'яними брилами та стіною і який крутим зрізом схилу був повернутий до супротивника. Всередині валу будували комунікації і каземати. У центрі цього оборонного прямокутника зводили палац і флігелі, а на кутах — п'ятикутні бастіони.
За часів короля Яна ІІІ Собеського (сина Якуба Собеського) замок виконував функцію королівської резиденції. Головним житловим приміщенням замку був двоповерховий ренесансний палац, так званий Великий палац (розташований праворуч від входу до замку). Саме в ньому мешкала королівська родина. Палац опалювали печами та мав каналізацію.
Найпримітнішим на замковій території є Китайський палацик. Кажуть, таких є лише три в Європі (Потсдам, Петергоф, Золочів). Китайський палац постав у ХVIІI столітті. Збудував його король Ян ІІІ Собеський для своєї дружини, француженки Марії Казимири.
У відреставрованому Китайському палаці 2004 року відкрили Музей східних культур. Серед експонатів — мумія, фрагменти єгипетських саркофагів, японська графіка другої половини XVIII століття, лакові вироби Китаю, східні тканини XVII-XVIII століть.

До 1737 року замок належав Собеським. Згодом – роду Радзивіллів. Після переходу замку у власність Радзивіллів фортеця почала занепадати. З 1834 року замок служив державним інтересам. Його здавали в оренду під австрійські казарми. Згодом став лікарнею, а тоді знову казармами.

1939 року в Галичину прийшла радянська влада, і замок перетворили на Львівську тюрму №3. Точно не відомо, скількох людей закатували в Золочівському замку енкаведисти. Про цей страшний час для замку, можна прочитати на сайті музею Території Терору. Наступні три десятиліття в замку розміщувалось ПТУ. І лише 1986 року його передали Львівській галереї мистецтв.

Наступним пунктом нашої мандрівки є Підгорецький замок. Для того, щоб туди потрапити, потрібно від Золочівського замку спуститися вулицею Максима Кривоноса і звернути праворуч на вулицю Бродівську, яка переходить у трасу.

Траса пролягає через населені пункти Єлиховичі, Сасів, Хомець, Грабово і виводить нас просто до Підгорецького замку.
Підгорецький замок
Виїхавши по трасі до села Підгірці, справа побачимо костел Вознесіння Святого Йосифа, а зліва – 300-метрову липову алею, яка виведе нас до одного з найкрасивіших замків України в стилі ренесанс – Підгорецького замку.
Замок виконано за тією ж голландською системою. Свого часу вважався одним з найкращих палацово-замкових комплексів Речі Посполитої. Його відвідували Ян III Собеський, Владислав IV, російський цар Петро I. Зупинявся у замку й Оноре де Бальзак.

Тут знімали радянський фільм «Д'Артаньян і три мушкетери», в якому Підгорецький замок був Лувром.Перша згадка про будь-які укріплення в цьому місці датують 1530 роком. Належали вони родині Підгорецьких, звідки й назва поселення.



1633 року гетьман Станіслав Конецпольський купив власність Підгорецьких і почав будівництво. Відомий архітектор фортифікацій Гійом Левассер де Боплан створив проект укріплень, а Андреа дель Аква – проект двоповерхового палацу в стилі бароко та пізнього ренесансу. Будівництво вели 5 років.
Протягом століть замок декілька разів переходив з рук у руки. 1728 року Вацлав Жевуський почав масштабну реконструкцію: збудували додаткові приміщення, палац став 3-поверховим. Для гостей маєтку звели так званий «Заїжджий двір» із сонячним годинником.

Вацлав Жевуський зібрав у замку велику колекцію цінних картин, книг, зброї, меблів. У палаці регулярно відбувалися гучні гуляння з феєрверками, військовими парадами та гарматними залпами, на які з'їжджалася навколишня шляхта. У замковому парку прогулювалися рідкісні птахи.

Зараз в інтер'єрі замку автентичними є хіба що портали дверей і каміни.
За Вацлава Жевуського 1766 року побудовано костел Вознесіння Святого Йосифа. Проектував його архітектор Кароль Романус як родову усипальницю. Костел виконано у стилі бароко. Портик головного фасаду костелу має чотирнадцять колон та увінчувався вісьмома виконаними з білого каменю скульптурними фігурами святих. 1944 року купол храму, північно-східну стіну та одну зі статуй було пошкоджено артилерійським снарядом (з того часу статуй тільки сім).
Після смерті Вацлава Жевуського 1779 року майно розпродали з аукціону і Підгірці викупив син Вацлава Северин Жевуський. Відтоді замок почав занепадати.

Замок суттєво пограбували під час обох світових воєн. З 1949-го в ньому влаштували санаторій для хворих на туберкульоз. Коли замок виконував функції лікарні, в ньому сталася велика пожежа – і від палацу залишилися голі стіни.

1997 року замок передали Львівській галереї мистецтв.

Нині в експозиції представлено копії полотен роботи Шимона Чеховича, Гіацинта Олесінського, Якоба Йорданса, Шарля Ле Бруна, Яна Де Баана, Пьєтро Бьянчі та багатьох інших.

Тепер варто поквапитися до останнього замку – Олеського, адже його квиткова каса працює до 17:30 у вихідні й до 16:30 у будні, а сам замок відчинений до 18:00 і до 17:00 відповідно (за літнім графіком).

Звичайно, ви можете поїхати трасою, але ми пропонуємо цікавішу, ґрунтово-лісову, дорогу з мальовничими краєвидами.
Отже, від Підгорецького замку алеєю виходимо до кас і відразу повертаємо праворуч. Дорога проляже повз сільські хати, потім ви побачите праворуч ліс, стежка поверне трохи праворуч, а далі через ліс виведе нас до неймовірно гарного краєвиду, де вдалечині виднітиметься крихітний Олеський замок.

Відстань від Підгорецького до Олеського замку:

1. Трасою – 15 км

2. Ґрунтовою дорогою – 10 км
Олеський замок
Олеський замок – один з найдавніших замків в Україні. Уперше замок згадується ще в 1327 році. Основою укріплення замку був (і є) високий пагорб. На рівнині були непрохідні болота, утворені річкою Ліберцією. У плані замок овальний, що є дуже незвичним, із міцними контрфорсами та затишним внутрішнім двориком.

Володарями Олеської фортеці були і литовський князь Любарт, і польський король Казимир ІІІ, і князь Владислав Опольський. З початку XVII ст. почалася добудова та зміцнення Олеського замку. Із розвитком вогнепальної зброї змінився характер укріплень. Засоби оборони винесли поза мури, вдосконалили вали, в системі яких було зведено бастіонні споруди.
Знаковим для замку був 1605 рік. Тоді він потрапив у власність великого українського магната Івана Даниловича. Він розпочав розбудову Олеського замку в ренесансний палац. Тут народився і його внук – майбутній король Ян ІІІ Собеський.

Замок за своє «життя» настраждався: 1806 року тут була пожежа, ще більша – 1836-го, а 1838 року під час 15-хвилинного землетрусу потріскалися мури замку та було пошкоджене ліве крило. На кінець ХІХ століття Олеський замок перетворився на руїну.

За зібрані 1882 року у Львові кошти замок викупили, і він перейшов у руки держави. Аж до 1939-го тут діяла сільськогосподарська жіноча школа.

1951 року в замок влучила блискавка, і більша його частина згоріла. Тому, коли 1970 року Борис Возницький запланував відновити будівлю, тут була суцільна руїна. Реставрації підлягало все. Замок реставрували п'ять років.
На сьогодні в експозиції галереї зібрано понад 1500 творів живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва Західної України X-XVIII століть.

Поряд із замком збереглися споруди монастиря капуцинів 1737-1739 років. Зараз тут фондосховище Львівської галереї мистецтв.
Ось ми й оглянули всі три замки. Тепер повертаємося до Золочева (це приблизно 26 км). В Олеську, перед костелом, датованим серединою XV століття, звертаємо праворуч і виїжджаємо на трасу. Рухаємось у бік Ожидова, на роздоріжжі звернемо ліворуч і через Білий Камінь, Почапи, Хильчиці потрапимо назад у Золочів.
Примітка
Радимо вам прибути до Золочева ще перед відкриттям замку, оскільки через обмежені години роботи всіх замків ви можете не встигнути повноцінно оглянути їх. Мінімальна середня швидкість цього маршруту – 15 км/год. Ви також можете приїхати у Золочів на день швидше, оглянути замок і місто, а наступного дня вирушити у веломандрівку.
Як дістатися зі Львова до Золочева
Дістатися до Золочева можна і поїздом дальнього сполучення, і приміською електричкою (з Головногозалізничного вокзалу)
Приміський поїзд № 6034 «Львів – Злочів»
Відправлення зі станції «Львів» – 05:17
Прибуття на станцію «Злочів» – 06:53
Приміський поїзд № 6036 «Львів – Тернопіль»
Відправлення зі станції «Львів» – 08:42
Прибуття на станцію «Злочів» – 10:15
Як дістатися із Золочева до Львова
Поїздом чи приміською електричкою. Потяги й електрички до Львова вирушають із залізничного вокзалу міста Золочів (вул. Вороняцька, 10)
Приміський поїзд № 6045 «Тернопіль – Львів»
Відправлення зі станції «Злочів» – 17:45
У Львові – 19:24
Приміський поїзд № 6047 «Тернопіль – Львів»
Відправлення зі станції «Злочів» – 22:06
У Львові – 23:40
Увага! Укрзалізниця вносить зміни у розклад руху потягів двічі на рік, тому перед мандрівкою варто уточнити графік.
Розклад міжміських поїздів ви можете знайти на сайті www.uz.gov.ua. На сайті потрібно обрати станцію «Злочів» (Золочів). Ровер у таких поїздах перевозять у розібраному вигляді в чохлі або ж загорнутим у щось. Квитки потрібно купувати завчасно з багажною квитанцією на ровер. Також квитки можна придбати онлайн на сайті booking.uz.gov.ua. Потяги до Золочева вирушають із Головного залізничного вокзалу (пл. Двірцева, 1).

На сайті www.railway.lviv.ua можна знайти розклад приміських потягів до Золочева. У полі пошуку вам також потрібно обрати станцію «Злочів» (Золочів). На такі потяги квитки купують лише в день відправлення, додатково оплачується вартість перевезення ровера (становить половину вартості квитка). Ровер можна перевозити в тамбурі у зібраному вигляді. Електрички до Золочева вирушають із Головного залізничного вокзалу (пл. Двірцева, 1). А квитки купують у приміському залі Головного залізничного вокзалу.