Блоги

Той самий Мюнхгаузен і спідничка з таксами

«Не знаю, чому, але зі мною часто траплялося таке, що найзліших і найнебезпечніших звірів я зустрічав у таку мить, коли був беззбройний і безпорадний» Рудольф Еріх Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена»

Любити сьогодні

Іноді прокидаєшся зранку і розумієш: от сьогодні все точно буде інакше, ніж учора й завтра. Відчуваєш шкірою, що день буде геть іншим, ніж запланувала, все піде зовсім не так. І це буде чудовий день!

Я знаю, що ви робили минулої ночі!

«Люлі-люлі, мої дитинята, люлі-люлі, люлі-люль», − Ель пригортає до себе, носить на руках і люляє своїх ляльок. Наспівує тихенько і монотонно їм, а засинаю я.

Про маму-монстра і висаджування як подразник

Я не люблю розмов про вміст горщиків, але от про гігієну давно хотіла написати. Про наш досвід і як ми до такого життя докотилися) Мене часто запитають про висаджування, я уривками розповідаю, але оскільки ми проходили цей шлях лише один

Я на кухні – ураган, або Не біймося дітей-кулінарів!

Коли, як не у святочні дні, писати блог про кухню. Кругом витає аромат свіжих пампушків і запеченого м’яса, лоскоче ніс гострий хрін, голубці у каструльці притулилися боками один до одного. Я люблю цей час, бо то ж можна готувати й

Життя в режимі «очікування свята»

Хто із нас не любить свят? Особливо зимових? Коли так легко почуватися казково навіть дорослим! І коли дорослим так непросто пояснити дітям, чому ця казка лише раз у рік і саме в конкретний день, якого годі дочекатися! І коли її

«Декрет» – як магічний діагноз

Майже три роки тому, щаслива, йдучи в декретну відпустку, я мріяла про курорт, тривалістю отих нібито нескінченних три роки.

Місто дітей, які не пісяють, і черствих дорослих

Є теми, табуйовані для високого товариства, але нам, мамам і татам, про це говорити можна. Ні, я не належу до тих, хто на всіх кутках готовий обговорювати туалетні справи власної доньки, – ніколи цього не робила та не брала участі

Сторінка 2 із 8112345...102030...Остання »