Блоги

Достатньо хороша мама

Нас оцінюють. І ми оцінюємо. Й інших, і самих себе. Й оцінивши, критикуємо, часом безжально знецінюючи те, що насправді дуже цінне і важливе, що робить нас нехай, може, і незрозумілими комусь, але чудовими для своїх дітей. Від початку материнства я

Меню на тиждень, або Харчування сім’ї з обмеженим часом на кулінарні винаходи

Я люблю готувати, але це вже, здається, ні для кого не таємниця. Еля завчила зі своєї книжечки вірш і тепер щодня наді мною жартує: «Кухня – мамина світлиця, Мама в ній – немов цариця!» Я охоче проводжу час у своєму

Моє тіло – моє діло, або Діастаз як чарівний копняк

Весняну куртку мені ми поїхали купувати удвох із Ель. Було вогко, похмуро, сіявся прикрий дощик, а ми взулися в однакові неонові рожеві гумаки і почимчикували на автобусну зупинку. Еліана вимагала хліба і видовищ, їй було мало того, що вперше в

Доула – помічниця, а не модне віяння

Я почула нове для себе слово «доула» («дула»), коли три роки тому, будучи вагітною Елею, дивилася в інтернеті відео природних пологів: удома, у великих госпіталях, у невеликих приватних пологових будинках

Гордість і упередження. Маркер поколінь

Одне з улюблених моїх занять – спостерігати за людьми. І це у нас сімейне: чоловік може тимчасово забути про моє існування, уважно розглядаючи людей за сусідніми столиками у ресторані, а Еліана може годинами вивчати бабусь у нескінченних чергах на пошті,

Гіркі сльози моєї малечі, або Cry, baby, cry…

– Мамусю, дай мені, бубася, їсьти, хоць щось дай! Я така гольодна-гольодна! – Еля волає на весь загальний коридор, на радість усім сусідам, поки я прибираю килимок біля вхідних дверей. – Доню, але ж ти щойно з-за столу, ти з’їла

Сторінка 1 із 8112345...102030...Остання »