Блоги

Я на кухні – ураган, або Не біймося дітей-кулінарів!

Коли, як не у святочні дні, писати блог про кухню. Кругом витає аромат свіжих пампушків і запеченого м’яса, лоскоче ніс гострий хрін, голубці у каструльці притулилися боками один до одного. Я люблю цей час, бо то ж можна готувати й
 |    5847 

Життя в режимі «очікування свята»

Хто із нас не любить свят? Особливо зимових? Коли так легко почуватися казково навіть дорослим! І коли дорослим так непросто пояснити дітям, чому ця казка лише раз у рік і саме в конкретний день, якого годі дочекатися! І коли її
 |    7911 

«Декрет» – як магічний діагноз

Майже три роки тому, щаслива, йдучи в декретну відпустку, я мріяла про курорт, тривалістю отих нібито нескінченних три роки.
 |    10610 

Місто дітей, які не пісяють, і черствих дорослих

Є теми, табуйовані для високого товариства, але нам, мамам і татам, про це говорити можна. Ні, я не належу до тих, хто на всіх кутках готовий обговорювати туалетні справи власної доньки, – ніколи цього не робила та не брала участі
 |    7027 

Епоха втраченої емпатії і покоління «та досить нюняти!»

Воно точно не одне, їх як мінімум три-чотири. Три- чотири покоління людей без щирого співчуття і співпереживання.
 |    7091 

Ліжко спотикання, або Чому ми обрали сон? Спільний сон

Ми вчора віддали Еліне ліжечко. Ну як Еліне? Вона в ньому ніколи не спала, воно й не було її ліжком, але купувати його таки для неї. Чому?
 |    10289 

Де ти, Мері Поппінс? або У пошуках ідеальної няні

Я довго до цього йшла. Наважувалася, передумувала. Потім знову наважувалася
 |    5254 

Ми з Тамарою ходимо парою, або Не бійтеся власних дітей

Ми сиділи в затишному ресторанчику в центрі міста, за вікном була пізня осінь (а може, рання зима?). Шибки були холодні, Ель тицяла у них пальцем і показувала мені перехожих, які кудись поспішали. Місто жило своїм життям ранку середи. Я читала.
 |    9375 

Ода чоловікові

В історії кожної жінки має статися правильний чоловік. Не справжній, а саме правильний, не бути, а саме статися
 |    25942 

Інстаграм головного мозку, пінтерест у стадії загострення

Я часто думаю про недосяжне, про те, що мені ніяк не піддається, і те, що навіть не натякає, а голосно кричить: «Ти живеш звичайним життям, занадто звичайним, кицюню!»
 |    8628 

Хворі й недообстежені, або Похід у поліклініку як іспит для батьківської психіки

Зустріла лікарку із поліклініки, та кинула оком на Елю і, звівши брови, критично видала:
 |    5550 

Чи легко мамі бути… жінкою

 |    8651 

Право на емоції, або Юпітере, ти злишся, отже, ти не маєш рації…

Я – мама чудесної дівчинки, і я часто серджуся на свою дитину. Серджуся і не можу спинитися. Звучить, як зізнання у групі анонімних алкоголіків, правда? Але це − не анонімно і не банальне зізнання. Це – моє життя, мої помилки
 |    5641 

Погана мама, дуже погана мама…

Ель сидить у пісочниці й натхненно готує мені каву, а татові – рибу. Я спостерігаю за нею і дітьми навколо: їх мами за комір витягають із пісочниці і наказують гратися так, щоб не лізти у пісок і брати його лише
 |    17801 

Народжена в СРСР і сливові цукерки-подушечки

 |    4576