Блоги

Сповідь «немолочної» мами, або Чому грудне вигодовування стало “недоступним”

Коли народилася наша Комаха, ми були в такій ейфорії, що забули про мій пролактин. А мали би пам’ятати, бо від нього залежало так багато! Кілька років до її появи я знала про свої неслухняні гормони все, що можна було знати.
 |  Ліля Криницька  18821 

Убий у собі чиновника…

Людям набридли чиновники, бюрократи і їхня тотальна безпомічність. Стандартна відповідь типового чиновника: «А що я можу зробити? Це не входить у мої повноваження…» На жаль, це стало фатальною звичкою… Навіть можливість спробувати вирішити просту проблему потребує надзусиль. Це є складним міжгалактичним
 |  Ярослав Жукровський  1956 

Наша слінгова історія, або Тумба-юмба наступають!

Нюхати осінь і бути щасливою. А чим вам пахне осінь? Мені – пожухлим листям, трошки прілою травою, післяобіднім спокійним сонцем, свіжими каштанами, маминими хризантемами, паленим картоплинням, грибами і порепаним яблуком, по якому стікає липкий сік і кличе напівсонну бджолу. А
 |  Ліля Криницька  3646 

Про травми поколінь і несправжню любов

− Куди то ви знову зранку? Де ти тягнеш те бідне дитя? – так о 08.30 ранку вівторка «вітається» з нами сусідка, з якою їдемо у ліфті. − Еля тап-тап СЯМА! – ображено парирує Ель і відвертається до мене. Але
 |  Ліля Криницька  20340 

The Dark Side of the Mo…m

Мами теж плачуть… і не тільки від щастя.
 |  Лілія Криницька  3285 

Мої залежності і незалежності

Я пишу цей текст, а Еліана спить. І взагалі, я пишу практично лише тоді, коли вона спить, бо це кучеряве дівча з синіми очима розганяє усі мої думки, які я так майстерно вибудовую у речення в голові. Колись, до її
 |  Лілія Криницька  5053 

Синдром «гомо совєтікус»

У нас усі вміють ростити і виховувати дітей. Особливо чужих. Особливо, якщо ще немає своїх або ж свої – вже давно не діти. Але навіть ті, хто перебуває в активній фазі боротьби з власними маленькими демонами і не справляється з
 |  Лілія Криницька  11974 

Така різна обраність

Допоки харизматик діє у рамках, що схвалюються і притаманні натовпу, доти його вважають рівним собі Томас Гоббс – видатний англієць, якого вважають одним з перших теоретиків лібералізму, вважав, що для досягнення миру кожна особа має відмовитися від необмеженого права на
 |    612 

Алюзії 90-х

Влада доволі часто хапається, мов за соломинку, за факти кримінальної хроніки, аби розділити роль невинної жертви або ж спробувати маніпулювати найнижчими інстинктами натовпуМережні ресурси, друковані та електронні мас-медіа, сповнені повідомленнями про замахи та убивства осіб, тією чи іншою мірою причетних
 |    622 

Коротке есе про синдром минулого

Фактично вся наша «еліта» – макабричний конгломерат покручів, пристосуванців і конформістівМи, мабуть, нічим не відрізняємося від інших спільнот, лише не хочемо помічати однаковостей і закономірностей свого розвитку. Ми намагаємося щось говорити про «нормальну Україну», не беручи до уваги того факту,
 |    619 

Два в одному

Для України не в останню чергу важливе налаштування її сусідів, оскільки ми вже мали нагоду оцінити наслідки європейської байдужості до долі молодої державиМіркування з приводу природи нинішнього українського режиму примітивні через одну ваду: його наразі не існує. У сенсі негативного
 |    471 

Дефіцит успішності

Успіх Росії – це щось макабричне, витворене у «лабораторіях» тамтешньої влади – від Івана Грозного до Владіміра ПутінаПочну здалеку. Днями на одному із львівських інтернет-ресурсів згадали Льва Троцького. І звісно, – хвиля негативних коментарів. Я не є прихильником «вождя революції»,
 |    500 

Вповзаючи у кризу…

Їх, цих 50 відсотків, вже не лякає російська загроза, вони цілком усвідомлюють, що справжньою загрозою для України є її нинішнє провідництво, – абсолютно вільне від зобов’язань перед громадою, світом, егоїстичне і жадібне, аморальне і тому – приречене Запізнілий діагноз, оприлюднений
 |    488 

Демарш біпатрида

Якщо президент чи прем’єр-міністр не здатні позбутися своїх «ситуативних кабінетів», тобто компанії адептів мамони, цинічних і безпринципних гендлярів, то чи можна сподіватися, що вони впораються із країною, яка воює і бавиться водночас, чи здатні вони мобілізувати націю на відчайдушний ривок
 |    467 

Влада і подарунки

Якщо ми хочемо більш-менш ситого майбутнього для наших дітей, то варто таки поглянути, як спиналися на ноги інші Учора були уродини Єльцина, і Росія мала про що поговорити. Попри невтішні для покійника соціологічні виміри популярності (куди йому до чинного президента!),
 |    507