Блоги

Ліжко спотикання, або Чому ми обрали сон? Спільний сон

Ми вчора віддали Еліне ліжечко. Ну як Еліне? Вона в ньому ніколи не спала, воно й не було її ліжком, але купувати його таки для неї. Чому?
 |  Ліля Криницька  9128 

Де ти, Мері Поппінс? або У пошуках ідеальної няні

Я довго до цього йшла. Наважувалася, передумувала. Потім знову наважувалася
 |  Ліля Криницька  4360 

Ми з Тамарою ходимо парою, або Не бійтеся власних дітей

Ми сиділи в затишному ресторанчику в центрі міста, за вікном була пізня осінь (а може, рання зима?). Шибки були холодні, Ель тицяла у них пальцем і показувала мені перехожих, які кудись поспішали. Місто жило своїм життям ранку середи. Я читала.
 |  Ліля Криницька  8624 

Ода чоловікові

В історії кожної жінки має статися правильний чоловік. Не справжній, а саме правильний, не бути, а саме статися
 |  Ліля Криницька  23909 

Інстаграм головного мозку, пінтерест у стадії загострення

Я часто думаю про недосяжне, про те, що мені ніяк не піддається, і те, що навіть не натякає, а голосно кричить: «Ти живеш звичайним життям, занадто звичайним, кицюню!»
 |  Ліля Криницька  7881 

Хворі й недообстежені, або Похід у поліклініку як іспит для батьківської психіки

Зустріла лікарку із поліклініки, та кинула оком на Елю і, звівши брови, критично видала:
 |  Ліля Криницька  4796 

Чи легко мамі бути… жінкою

 |  Ліля Криницька  7993 

Право на емоції, або Юпітере, ти злишся, отже, ти не маєш рації…

Я – мама чудесної дівчинки, і я часто серджуся на свою дитину. Серджуся і не можу спинитися. Звучить, як зізнання у групі анонімних алкоголіків, правда? Але це − не анонімно і не банальне зізнання. Це – моє життя, мої помилки
 |  Ліля Криницька  4809 

Погана мама, дуже погана мама…

Ель сидить у пісочниці й натхненно готує мені каву, а татові – рибу. Я спостерігаю за нею і дітьми навколо: їх мами за комір витягають із пісочниці і наказують гратися так, щоб не лізти у пісок і брати його лише
 |  Ліля Криницька  15735 

Народжена в СРСР і сливові цукерки-подушечки

 |  Ліля Криницька  3544 

Державу врятують службовці-камікадзе

 |  Ярослав Жукровський  2154 
foto_1-vishivanij

Вільгельм фон Габсбург − людина не тільки української свободи

Починаючи з 14 і до 30 вересня у Львові, на площі Ринок, експонують виставку Українського інституту національної пам’яті «Люди Свободи» – це історії  26 постатей, які своєю працею та боротьбою в минулому столітті зробили можливим відновлення незалежності України
 |  Олеся Ісаюк  2108 

Про Вавилон любові і бабцю Женю

Моїй бабці, Євгенії Степанівні, нині 83
 |  Ліля Криницька  2310 

Сповідь «немолочної» мами, або Чому грудне вигодовування стало “недоступним”

Коли народилася наша Комаха, ми були в такій ейфорії, що забули про мій пролактин. А мали би пам’ятати, бо від нього залежало так багато! Кілька років до її появи я знала про свої неслухняні гормони все, що можна було знати.
 |  Ліля Криницька  18748 

Убий у собі чиновника…

Людям набридли чиновники, бюрократи і їхня тотальна безпомічність. Стандартна відповідь типового чиновника: «А що я можу зробити? Це не входить у мої повноваження…» На жаль, це стало фатальною звичкою… Навіть можливість спробувати вирішити просту проблему потребує надзусиль. Це є складним міжгалактичним
 |  Ярослав Жукровський  1930