Блоги

Модель самозбереження

Кого і чому нам боятися? Хіба власного страху. Бо решта не заслуговують на те, аби перед ними поштиво знімали капелюхаУ дні, коли світ, – ну, хай, принаймні, G-7, укотре намагається переконати сам себе і всіх довкола у потребі об’єднання перед
 |    177 

Професійний буфер

Це єдина зручна диспозиція для всіх – Вашингтона, Брюсселя і, на жаль, офіційного КиєваЯкось, оцінюючи зовнішній вектор української влади, політолог Вадим Карасьов зауважив, що вона перетворила терен на «професійний буфер» між Росією та Європою. Оцінка не вельми оптимістична, але, я
 |    107 

В очікуванні катастрофи

Схожі прогнози є неодмінною рисою останніх двадцяти п’яти літ в Україні, і якщо вони живучі, значить, комусь дуже потрібні Не люблю людей, які тільки те й роблять, що просторікують про апокаліпсис. Тут не йдеться про вуличних проповідників, — уникнути спілкування
 |    101 

Про те, що повертається

Як боронитися від свавілля чиновників і скоробагатьків, коли ти маєш лише гострий розум, добрі знання і більш нічого?Нові-старі фігури на політичному олімпі України лише усталили легке відчуття дежавю, що проймало кожного більш-менш втямливого громадянина, який пам’ятає маразми брежнєвської епохи. Двадцять
 |    198 

Війни за паству

Війна за паству, що триває щохвилинно, – не що інше, як цілковито мирські пристрасті священиків – чи то отців, чи пресвітерів, – не важливо На львівських Збоїщах – проблема. Люди, здебільшого, похилого віку мають жаль на нових сусідів – вірних
 |    170 

Двозначна об’єктивність

У двозначних ситуаціях завжди знайдуться охочі подмухати на головешки притлумленого вогнища, щоб давні образи спалахнули з новою силоюСеред стоголосого гамору, що ним характерні останні тижні української реальності, годі шукати очевидних резонів, сенсів, тим паче – намагатися виокремити зерна істини. Життя
 |    139 

Корупція у «закритому режимі»

Кілька слів з нагоди Дня журналіста Про марність зусиль громадянського суспільства у подоланні тотального зла корупції, рівно ж як і про «потьомкінську» прю влади з її ж позашлюбним сином (бо, власне, альянс чиновництва з криміналом дав у висліді оцю гримучу
 |    191 

Як вийти з казарми?

Либонь, для політиків казарма є комфортною, позаяк у ній чіткіше лунають командиЧим була Україна, яка дісталася нинішньому поколінню у спадок тоталітарного режиму? Фактично, казармою, про яку колись пророче написав Іван Франко і яку вміло чи абияк зводили 70 років, а
 |    160 

Коротке есе про спадковість

Спадковість влади по-українськи означає консерватизм та стагнацію, невідповідність часові та його викликамПопри позірний антагонізм політичних практик (і тих, що відходять, – важко, з натугою, скандалами, конфліктами, і тих, які щойно формуються), відважимося твердити, що в головному вони схожі. Це як
 |    195 

Убити буржуя

Тарифні, кредитні протестувальники наразі – це лише верхівка айсбергаНині Україна переймається тарифними проблемами, переймається іноді так, що чутно на всю державу. Акції, шини, голодування… І проблема навіть не у специфічності, як на вітчизняні стандарти таких акцій, бо їдкий дим від
 |    170 

Романтизм як недуга

Романтизм у нас зазвичай полягає у тому, що хтось чомусь вирішив, що його життєві уподобання і переконання властиві усім мешканцям терену «від Сяну до Дону»Можна до безконечності сперечатися, що рухає людством – відчайдушний романтизм чи поміркований прагматизм. Як на мене,
 |    161 

Навіщо нам вибори?

Вибори нам не потрібні бодай тому, що ми обираємо владу, якій вони теж на фіг здалися…У позірно «демократичній» Україні така постановка питання сама собою виглядає безглуздою. Однак у ситуації з виборами до місцевих рад, які планувалися на цьогорічну осінь, не
 |    252 

Путч як форма… демократії

Як це роблять у далекому Таїланді?Не дивно, коли люди дізнаються про глобальні зміни у країні з телеекранів, – глобальні державні проблеми мало переймають пересічного обивателя, котрий, мабуть, лише увечері викроює хвильку часу, аби озирнутися навколо і пересвідчитися, чи в тій
 |    183 

Про революцію щасливих

Позалаштункові справи майданних лідерів були фарисейством і дворушництвомРозмаїті «лякали», що невпинно лунають з уст політиків і телеведучих, не повинні ворохобити пересічного громадянина. Якщо на те пішло, ідеї суспільних катаклізмів визрівають аж ніяк не у головах обивателя, що переймається проблемами родинного
 |    287 

Філософія втечі

Утеча – завжди комфортна, особливо коли переконаний, що не наздоженуть. Та втеча завершується конформізмом із обставинами, коли потрапляєш у глухий кутЯкщо чинна влада продовжуватиме «в тому ж дусі», то цілком можливо, що на місцевих виборах восени в Україну повернеться знайома
 |    190