Блоги

Привіт, садок! Рефлексії про важливе і смішне

Я п’ю свою ранкову каву і звично дивлюся у вікно. Там, над Білогорщею, поволі тане туман. Щойно я прокидаюся, видніється тільки хрест на церкві, а потім вже визирає і дахівка, і видно крони дерев, і будинки виринають із сизини. Я
 |  Ліля Криницька  6347 

Тільки кліщі й комарики, тільки хардкор!

Привіт, літо! Привіт, полунички-сунички-аґрус-черешні-малина-абрикоси! Привіт, сонечко! Привіт, комарики…
 |  Ліля Криницька  4404 

Соціально безвідповідальний колумніст

У всіх газетах колись була рубрика «Нам пишуть», ну або й під іншою назвою, але суть її була так само у тому, щоб друкувати листи читачів. Я – не газета, але мені пишуть і пишуть.
 |  Ліля Криницька  6041 

Форс-мажор. І ще раз форс-мажор

Що я не люблю найдужче? Це коли вибудовуєш плани, мрієш, поміщаєш усе в обмежений час, поєднуєш, припасовуєш, домовляєшся, призначаєш, погоджуєшся, уявляєш результат…
 |  Ліля Криницька  3984 

Життя в режимі «мама, яка працює»

За хрест на Церкві Успіння Пресвятої Богородиці на розі Руської і Підвальної зачепилася велика пухка сиза хмара. Поряд, на банях, примостилися менші. Сіється густий дощ, тарабанить по дахівках сусідніх будівель. Я знімаю навушники і роблю паузу в роботі, щоб просто
 |  Ліля Криницька  3969 

#вимагаю_медреформу

На Зелені свята у нашій родині сталася трагедія: помер родич, якому було тільки 54 роки. Він три роки ходив по лікарях, аби з’ясувати причину незрозумілого болю у спині. Йому казали, що причина криється у хребті, тож лікував хребет, а помер
 |  Олександра Баландюх  2862 

Ранок великого міста. Єрусалим

Я вірю в натхнення. І в знаки. І коли перечитувала свої старі записи у Живому журналі, то натрапила на блог 2011 року, і зрозуміла: ось воно те, що мені зараз потрібно! Тоді, у вересні, мені знайомий запропонував написати для ресурсу
 |  Ліля Криницька  3219 

Шукаю психотерапевта – менеджера зі зв’язків з реальністю

Привертає увагу? На це й розраховано, чого там приховувати. Бо те, про що я зараз напишу, не варто ховати за сімома замками, не можна замовчувати, небезпечно заперечувати.
 |  Ліля Криницька  2968 

В усіх на світі є мама

Еля – маленька дівчинка. У неї є мама. Еля не уявляє, що може бути інакше, і вірить, що мама є у всіх на світі
 |  Ліля Криницька  4254 

Формули любові, або Біжи, Лілю, біжи!

Ми всі дуже різні. І живемо різним життям, маємо різні інтереси. І любимо різне та по-різному. Ми достеменно знаємо, як любити дітей, вчимо інших, як любити Батьківщину, дійсно любимо подорожі та враження, повірили у те, що любимо нав’язані кимось смаки,
 |  Ліля Криницька  5611 

З Днем народження, доню!

Я зранку приймаю душ, а Еліанка дивиться мультфільм про Дейва й Ейву. Аж тут рвучко відчиняють двері, і доня влітає у ванну кімнату.
 |  Ліля Криницька  4722 

Достатньо хороша мама

Нас оцінюють. І ми оцінюємо. Й інших, і самих себе. Й оцінивши, критикуємо, часом безжально знецінюючи те, що насправді дуже цінне і важливе, що робить нас нехай, може, і незрозумілими комусь, але чудовими для своїх дітей. Від початку материнства я
 |  Ліля Криницька  4767 

Про кризу трьох років, любов й екзистенцію

 |  Ліля Криницька  10140 

Чому я так і не стала консультантом із грудного вигодовування

Зустріла знайому, а вона питає:
 |  Ліля Криницька  7154 

Меню на тиждень, або Харчування сім’ї з обмеженим часом на кулінарні винаходи

Я люблю готувати, але це вже, здається, ні для кого не таємниця. Еля завчила зі своєї книжечки вірш і тепер щодня наді мною жартує: «Кухня – мамина світлиця, Мама в ній – немов цариця!» Я охоче проводжу час у своєму
 |  Ліля Криницька  20023