Блоги

Кличкогейт

На професійному рингу найуспішніший український боксер Володимир Кличко лише чотири рази програвав (при 64-х перемогах). Остання із невдач боксера б’є рекорди за поширенням любителями боксу та просто поціновувачами Володимира. 2015-й рік був багатим на звитяги українських спортсменів. У передолімпійський рік
 |    4285 

Прагматична дистонія

Викинувши на ринок ідей недвозначні гасла «війни-миру», «люстрації», «боротьби з корупцією», нагромадивши у своїх обіцянках купу несуразиць, влада змушена тепер виконувати «ленінське танго», аби втримати бодай дещицю електоральної довіриКоли недужий потерпає від нестабільності кров’яного тиску, йому не варто будувати грандіозні
 |    616 

Старі рецепти діють

«Сталін – це показник патологічної відсутності «суспільства», окремого від держави, тобто людей, які розуміють суспільні та державні інтереси як різні, а іноді й протилежні речі» Якщо досі хтось у Києві дуже остерігався проартикулювати вголос слово «війна», коли йдеться про міждержавні
 |    486 

Майбутнє свободи

Ланки громадянського суспільства перетворилися у пазли загальної картини тотальної підміни понять: замість самодостатності й ініціативи, вони „чудово” функціонують завдяки спонсорству багатих, а їхня діяльність вбудована у загалі схеми стратегій мега-партійОдин із гуру анархізму Ніколай Бакунін переконував своїх однодумців, а разом
 |    439 

Відірваність від реального життя

 |    729 

У пошуках прем’єра

Новітня українська історія як мильний серіал сварок між президентами і керівниками урядів Арсеній Яценюк з «кролика» перетворився на «хитрого лиса». П’ятниця, 11 грудня, що за всіма прогнозами, мала стати фатальним днем для прем’єр-міністра та його команди, завершилася для них блискучою
 |    471 

Вічні пошуки імперій

Зовнішньополітичні орієнтири українських режимів характерні однаковими стадіями: від обіцянок до байдужості, від дипломатичних реверансів до жорстко прагматичного інтересуЦікава річ, – останнім десятиліттям Київ фактично розривався у своїх зовнішньополітичних симпатіях. Майдан-2 характерний особливою увагою до нього американців, відтак – тепер ми
 |    406 

Що далі? Жити…

Жоден правитель чи режим не встояв перед часом«Доля стає людською справою, яку визначають люди». Альбер Камю Ось тут всі довкола запитують: «Що робити?». Це запитання зависло дамоклевим мечем над усією Україною, і своєю прямотою та недвозначністю потребує відповіді. Поза тим,
 |    390 

Вічна зима Росії

Бараку Обамі не варто навіть вести якісь переговори з кремлівським режимом про ядерне роззброєння, бо «нинішня Росія – це “потьомкінська країна” з відсталою економікою, а її населення стрімко вимирає» Хто про що, – а провідні аналітики світу не втомлюються говорити
 |    383 

…Він грає, як уміє

Тепер, коли карти лягли на стіл, коли озвучено всі аргументи й усі можливо-неможливі ризики, варто дуже пильно стежити, щоб за лаштунками процесу знову не виринули певні персонажі, які володіють фантастичним умінням звести на пси будь-яку добру справуПатерналістська модель держави в
 |    512 

Лінії розламів

Насправді існує одна, найжирніша, найнебезпечніша лінія розламу – між народом і владоюЯ вже колись покликався на Нормана Дейвіса і його мапу, на якій Україну перемежовують цивілізаційні кордони, – до прикладу, між впливом азійщини і європейськості; між православ’ям та католицизмом у
 |    529 

Кілька слів про політичний гламур

Учорашній «кидок склянкою», як би його не подавали зацікавлені особи, присмачений гучним «геть з моєї країни», – не що інше, лише з’ясування стосунків двома підпилими чолов’ягами за столом сільського генделика після Служби у неділюКраще помовчати… Такого невтішного висновку можна дійти,
 |    487 

До генези завдань

У стосунках влади і загалу (причому, це не тільки моє відчуття) окреслився доволі банальний, але цілком поважний конфлікт: верхівка, якщо щось і хоче «дозволяти», то це дозволити народу жити без зайвих, некомпетентних коментарів і перешкод, влаштованих на догоду окремих олігархів
 |    428 

Приватні відмінності

Привид ІІІ Інтернаціоналу й досі бродить постсовєтським тереном, даючися взнаки щораз рідше, але щораз агресивніше Коли мова точиться довкола того, чим відрізняється європейський спосіб мислення від, скажімо, постсовєтського, доцільно було б прочитати книгу Лінні Олсон „Збунтовані торі й пан Гітлер”.
 |    413 

Сутінок Європи

Це – кінцева зупинка легковажних романтиків, які взялися єднати непоєднувані речі: цивілізації, раси, континентиДля українців, зокрема, врешті-решт прийшов час зрозуміти, що «євроатлантична інтеграція» – термін, яким задобрювали одну частину спільноти і лякали іншу, – давній винахід Банкової для прикриття невизначеності
 |    422