Блоги

Старі рецепти діють

«Сталін – це показник патологічної відсутності «суспільства», окремого від держави, тобто людей, які розуміють суспільні та державні інтереси як різні, а іноді й протилежні речі» Якщо досі хтось у Києві дуже остерігався проартикулювати вголос слово «війна», коли йдеться про міждержавні
 |    441 

Майбутнє свободи

Ланки громадянського суспільства перетворилися у пазли загальної картини тотальної підміни понять: замість самодостатності й ініціативи, вони „чудово” функціонують завдяки спонсорству багатих, а їхня діяльність вбудована у загалі схеми стратегій мега-партійОдин із гуру анархізму Ніколай Бакунін переконував своїх однодумців, а разом
 |    387 

Відірваність від реального життя

 |    653 

У пошуках прем’єра

Новітня українська історія як мильний серіал сварок між президентами і керівниками урядів Арсеній Яценюк з «кролика» перетворився на «хитрого лиса». П’ятниця, 11 грудня, що за всіма прогнозами, мала стати фатальним днем для прем’єр-міністра та його команди, завершилася для них блискучою
 |    433 

Вічні пошуки імперій

Зовнішньополітичні орієнтири українських режимів характерні однаковими стадіями: від обіцянок до байдужості, від дипломатичних реверансів до жорстко прагматичного інтересуЦікава річ, – останнім десятиліттям Київ фактично розривався у своїх зовнішньополітичних симпатіях. Майдан-2 характерний особливою увагою до нього американців, відтак – тепер ми
 |    375 

Що далі? Жити…

Жоден правитель чи режим не встояв перед часом«Доля стає людською справою, яку визначають люди». Альбер Камю Ось тут всі довкола запитують: «Що робити?». Це запитання зависло дамоклевим мечем над усією Україною, і своєю прямотою та недвозначністю потребує відповіді. Поза тим,
 |    348 

Вічна зима Росії

Бараку Обамі не варто навіть вести якісь переговори з кремлівським режимом про ядерне роззброєння, бо «нинішня Росія – це “потьомкінська країна” з відсталою економікою, а її населення стрімко вимирає» Хто про що, – а провідні аналітики світу не втомлюються говорити
 |    356 

…Він грає, як уміє

Тепер, коли карти лягли на стіл, коли озвучено всі аргументи й усі можливо-неможливі ризики, варто дуже пильно стежити, щоб за лаштунками процесу знову не виринули певні персонажі, які володіють фантастичним умінням звести на пси будь-яку добру справуПатерналістська модель держави в
 |    475 

Лінії розламів

Насправді існує одна, найжирніша, найнебезпечніша лінія розламу – між народом і владоюЯ вже колись покликався на Нормана Дейвіса і його мапу, на якій Україну перемежовують цивілізаційні кордони, – до прикладу, між впливом азійщини і європейськості; між православ’ям та католицизмом у
 |    449 

Кілька слів про політичний гламур

Учорашній «кидок склянкою», як би його не подавали зацікавлені особи, присмачений гучним «геть з моєї країни», – не що інше, лише з’ясування стосунків двома підпилими чолов’ягами за столом сільського генделика після Служби у неділюКраще помовчати… Такого невтішного висновку можна дійти,
 |    455 

До генези завдань

У стосунках влади і загалу (причому, це не тільки моє відчуття) окреслився доволі банальний, але цілком поважний конфлікт: верхівка, якщо щось і хоче «дозволяти», то це дозволити народу жити без зайвих, некомпетентних коментарів і перешкод, влаштованих на догоду окремих олігархів
 |    386 

Приватні відмінності

Привид ІІІ Інтернаціоналу й досі бродить постсовєтським тереном, даючися взнаки щораз рідше, але щораз агресивніше Коли мова точиться довкола того, чим відрізняється європейський спосіб мислення від, скажімо, постсовєтського, доцільно було б прочитати книгу Лінні Олсон „Збунтовані торі й пан Гітлер”.
 |    381 

Сутінок Європи

Це – кінцева зупинка легковажних романтиків, які взялися єднати непоєднувані речі: цивілізації, раси, континентиДля українців, зокрема, врешті-решт прийшов час зрозуміти, що «євроатлантична інтеграція» – термін, яким задобрювали одну частину спільноти і лякали іншу, – давній винахід Банкової для прикриття невизначеності
 |    387 

Чому боїмося автократії?

Ми боїмося втратити здобутки свободи, які неймовірними зусиллями лягли до тайстри демократичних цінностей молодої державиПопри те, часто розуміємо демократію як вседозволеність, як нагоду користати законом на свій розсуд Виборча істерія насамперед, а відтак і традиційно постелекційне «похмілля», притрусили снігом забуття
 |    433 

Філософія втечі

Утеча – завжди комфортна, особливо, коли переконаний, що не наздоженуть Та втеча завершується конформізмом із обставинами, коли потрапляєш у глухий кут Вибори до місцевих рад’2015 продемонстрували досі, можливо, непримітну, але, на жаль, із перспективою розвитку, тенденцію. Частка громадян, які вирішили
 |    461