Ліля Криницька

Ліля Криницька

Мама Елі, журналіст, блогер

Соціально безвідповідальний колумніст

У всіх газетах колись була рубрика «Нам пишуть», ну або й під іншою назвою, але суть її була так само у тому, щоб друкувати листи читачів. Я – не газета, але мені пишуть і пишуть.

Форс-мажор. І ще раз форс-мажор

Що я не люблю найдужче? Це коли вибудовуєш плани, мрієш, поміщаєш усе в обмежений час, поєднуєш, припасовуєш, домовляєшся, призначаєш, погоджуєшся, уявляєш результат…

Життя в режимі «мама, яка працює»

За хрест на Церкві Успіння Пресвятої Богородиці на розі Руської і Підвальної зачепилася велика пухка сиза хмара. Поряд, на банях, примостилися менші. Сіється густий дощ, тарабанить по дахівках сусідніх будівель. Я знімаю навушники і роблю паузу в роботі, щоб просто

Ранок великого міста. Єрусалим

Я вірю в натхнення. І в знаки. І коли перечитувала свої старі записи у Живому журналі, то натрапила на блог 2011 року, і зрозуміла: ось воно те, що мені зараз потрібно! Тоді, у вересні, мені знайомий запропонував написати для ресурсу

В усіх на світі є мама

Еля – маленька дівчинка. У неї є мама. Еля не уявляє, що може бути інакше, і вірить, що мама є у всіх на світі

Формули любові, або Біжи, Лілю, біжи!

Ми всі дуже різні. І живемо різним життям, маємо різні інтереси. І любимо різне та по-різному. Ми достеменно знаємо, як любити дітей, вчимо інших, як любити Батьківщину, дійсно любимо подорожі та враження, повірили у те, що любимо нав’язані кимось смаки,

З Днем народження, доню!

Я зранку приймаю душ, а Еліанка дивиться мультфільм про Дейва й Ейву. Аж тут рвучко відчиняють двері, і доня влітає у ванну кімнату.

Достатньо хороша мама

Нас оцінюють. І ми оцінюємо. Й інших, і самих себе. Й оцінивши, критикуємо, часом безжально знецінюючи те, що насправді дуже цінне і важливе, що робить нас нехай, може, і незрозумілими комусь, але чудовими для своїх дітей. Від початку материнства я