Ліля Криницька

Ліля Криницька

Мама Елі, журналіст, блогер

Садочок-2, або Історія однієї божевільної адаптації

Я бачила дітей, яких волокли у садок, бачила батьків, які солодко й улесливо переконували дітей, що садок – це майже рай і там всі їхні бажання виконають, чула дикий лемент від воріт і до дверей та обіцянки золотих гір, «якщо

Привіт, садок! Рефлексії про важливе і смішне

Я п’ю свою ранкову каву і звично дивлюся у вікно. Там, над Білогорщею, поволі тане туман. Щойно я прокидаюся, видніється тільки хрест на церкві, а потім вже визирає і дахівка, і видно крони дерев, і будинки виринають із сизини. Я

Соціально безвідповідальний колумніст

У всіх газетах колись була рубрика «Нам пишуть», ну або й під іншою назвою, але суть її була так само у тому, щоб друкувати листи читачів. Я – не газета, але мені пишуть і пишуть.

Форс-мажор. І ще раз форс-мажор

Що я не люблю найдужче? Це коли вибудовуєш плани, мрієш, поміщаєш усе в обмежений час, поєднуєш, припасовуєш, домовляєшся, призначаєш, погоджуєшся, уявляєш результат…

Життя в режимі «мама, яка працює»

За хрест на Церкві Успіння Пресвятої Богородиці на розі Руської і Підвальної зачепилася велика пухка сиза хмара. Поряд, на банях, примостилися менші. Сіється густий дощ, тарабанить по дахівках сусідніх будівель. Я знімаю навушники і роблю паузу в роботі, щоб просто

Ранок великого міста. Єрусалим

Я вірю в натхнення. І в знаки. І коли перечитувала свої старі записи у Живому журналі, то натрапила на блог 2011 року, і зрозуміла: ось воно те, що мені зараз потрібно! Тоді, у вересні, мені знайомий запропонував написати для ресурсу

В усіх на світі є мама

Еля – маленька дівчинка. У неї є мама. Еля не уявляє, що може бути інакше, і вірить, що мама є у всіх на світі