Ліля Криницька

Ліля Криницька

Мама Елі, журналіст, блогер

«Відпустка» тривалістю вічність?

Три місяці тому закінчилася моя декретна відпустка довжиною у три роки. Безкінечно довга? Ні, аж ніяк. Бо відпочити у ній я так і не встигла, а от підростити Еленя – ще й як! Щоразу, коли заходить мова про «декрет», суспільство

Коли тобі 36 і ти вже змінила світ

Сьогодні зранку, сидячи з Ель у черзі до педіатра, я дивилася на світ новими очима. Іншим поглядом, ніж рік тому, і навіть іншим, ніж учора. Дивилася на свою дитину, яка тривожно смикала губу, бо боялася огляду, дивилася на свої бліді

Нестандартна сім’я? На ешафот!

Це буде пост гніву й протесту, бо є речі, які зачіпають надто глибоко, щоб мовчати, речі, які підривають віру в людей і їхню притомність. Я хочу поговорити про сім’ї. Про звичайні та незвичайні, про однакові й різні, про ті сім’ї,

Садочок-2, або Історія однієї божевільної адаптації

Я бачила дітей, яких волокли у садок, бачила батьків, які солодко й улесливо переконували дітей, що садок – це майже рай і там всі їхні бажання виконають, чула дикий лемент від воріт і до дверей та обіцянки золотих гір, «якщо

Привіт, садок! Рефлексії про важливе і смішне

Я п’ю свою ранкову каву і звично дивлюся у вікно. Там, над Білогорщею, поволі тане туман. Щойно я прокидаюся, видніється тільки хрест на церкві, а потім вже визирає і дахівка, і видно крони дерев, і будинки виринають із сизини. Я

Соціально безвідповідальний колумніст

У всіх газетах колись була рубрика «Нам пишуть», ну або й під іншою назвою, але суть її була так само у тому, щоб друкувати листи читачів. Я – не газета, але мені пишуть і пишуть.

Форс-мажор. І ще раз форс-мажор

Що я не люблю найдужче? Це коли вибудовуєш плани, мрієш, поміщаєш усе в обмежений час, поєднуєш, припасовуєш, домовляєшся, призначаєш, погоджуєшся, уявляєш результат…