Коаліція „під Януковича”: торги відкрито

Однією з основних поствиборчих інтриг є переформатування парламенту, тобто створення нової коаліції, на базі якої новий президент зможе взяти контроль над законодавчою гілкою влади, а також – виконавчою,обравши свого прем’єр-міністра і лояльний до своєї політики уряд.

Без цих передумов у президента Януковича немає можливостей впливати на будь-що. Партія регіонів уже заявила про початок перемовин із парламентськими фракціями. Аби з’ясувати, наскільки такий процес може стати успішним, і які фракції готові приєднатися до переможця президентських перегонів, «Газета» опитала народних депутатів – членів політичних сил, які гіпотетично можуть стати учасниками нової парламентської більшості. 


Михайло Чечетов, Партія регіонів: 

Створення нової коаліції в парламенті – це перманентний процес, який зараз триває і який закінчиться позитивно. Я думаю, що більшість політиків в сесійній залі уже усвідомила, що досить трясти країною, як грушею, - вона розсиплеться. Країні потрібна стабільність. Є новий президент, під нього потрібно підставляти плечі і працювати, виконуючи ту програму, з якою він переміг. Щодо гарантій і зокрема щодо посад учасникам коаліції, то про це можна буде говорити тільки після її створення. Але повторюсь – абсолютна більшість парламенту «дозріла» саме до такого вирішення питання: не продовжувати протистояння, а консолідовано організувати нову більшість, новий уряд, обрати нового прем’єр-міністра і – найголовніше – зробити владу єдиною. Я впевнений, що фракція НУ-НС братиме участь в новій коаліції – там же ж не дурні люди сидять. Єдине, що категорично виключено, - це коаліція між Партією регіонів та Блоком Юлії Тимошенко: такої коаліції не буде навіть на Місяці.

Олександр Голуб, Комуністична партія: 

Все залежатиме від того, на яких базових засадах буде будуватися така коаліція. Але є принципова позиція нашої політичної сили: ми не можемо входити в коаліцію з націоналістичними фракціями. Тобто якщо в коаліцію офіційно увійде фракція НУ-НС або БЮТ, нас в цій коаліції бути не може. Натомість можливе створення коаліції на базі Партії регіонів, блоку Литвина, КПУ та тих депутатів, які сьогодні є членами інших фракцій. 

В принципі якихось додаткових умов для вступу в коаліцію КПУ ніколи не висувала, якщо мова йде про посади. Якщо ж мова йде про програмні засади, то В.Янукович уже підписав платформу Блоку лівих сил і Компартії України, тому в принципі якихось додаткових вимог з нашого боку немає.

Тарас Чорновіл, позафракційний: 

В Партії регіонів зараз є кілька варіантів розвитку подій. Перший – іти на дострокові парламентські вибори. Він, вочевидь, не є для них прийнятним і насамперед тому, що результати таких виборів, судячи з усієї соціології, будуть не на користь ПР. Крім того, чисто організаційно провести цей процес дуже важко. 

Другий варіант – продовжувати існування в режимі президента Ющенка: Янукович – президент, Тимошенко зі своєю де-юре існуючою коаліцією залишається прем’єр-міністром, між двома структурами йде війна. Для Партії регіонів це дуже складна ситуація, тому що вони взяли на себе колосальний пласт відповідальності – уся виборча кампанія проходила під лозунгами, які зв’язані не зі сферою повноважень президента, а з діяльністю уряду. А втілювати їх в такому випадку Янукович не зможе. Він зможе тільки ламати – зупиняти постанови Кабміну, накладати вето, а от будувати – ні. Тому такий варіант теж дуже небажаний.

Відтак є ще два варіанти коаліції. Один формат в принципі прийнятний для Януковича. Він кілька разів по ньому вів серйозні переговори - це коаліція з БЮТ. Але, як то кажуть, хто ж йому дасть? В такій ситуації Тимошенко залишається прем’єром, за нею залишається повний контроль уряду, і фактично президент може втішатися лише тим, що в нього ніби все в порядку: він склав з себе певні обов’язки, знає, що за це болить голова іншим, і може далі собі спокійно правити. Але всі внутрішні бізнесово-фінансові і політичні круги ПР категорично проти такого варіанту. Єдине, кого цей варіант може задовольнити, так це групу Андрія і Сергія Клюєвих, але вони не мають такого впливу, аби переважити. 

Тому залишається єдиний варіант – коаліція з «Нашою Україною». Це поки що єдиний варіант, по якому йдуть серйозні переговори. Сказати про їх хід щось конкретне важко, але, наскільки мені відомо, дуже активно не хочуть за це братися, умовно кажучи, ідейні, зокрема основна частина групи «За Україну!» В.Кириленка. Тому на сьогодні основний центр переговорів, мені здається, змістився від ідейних до бізнесових. Думаю, що готовність до створення коаліції висловлюють група Мартиненка (це вже досить відкрито говориться у всіх кулуарах) і, що найцікавіше, дуже серйозні рухи з цього приводу пішли в групі Народної Самооборони. Там є свої підгрупи – щодо Омельченка то говорити навіть нічого, також мені здається, що в той бік попливла група Жванії, а коли підуть якісь серйозні розслідування безпосередньо по Луценку, то думаю, що Самооборона майже в повному складі перекочує в коаліцію. За деякими даними, 30 голосів з необхідних 37 уже зібрано. Щодо ідейної групи, то їх можуть зламати тільки одним способом: якимись публічними гарантіями, що вони зможуть себе представити як захисники від русифікації тощо. 

Щодо Блоку Литвина та комуністів, то вони потрібні для голосів, а не для коаліції. Комуністи у нас люди принципові – вони принципово беруть відповідними сумами, причому не червоними, а зеленими. Тому не думаю, що з ними буде якась проблема. Що ж до Блоку Литвина, то їхні голоси теж легко здобути – для цього варто буде лише зберегти за Литвином пост спікера.

Я особисто можу підтримати закони, які вважаю правильними, а щодо коаліції, то, знаєте, хай відпочивають. А щодо тих заяв про коаліцію за участі ПР, Блоку Литвина, комуністів та позафракційних депутатів, то по-перше, це неконституційно, а по-друге, самі позафракційні категорично проти такого приєднання.

Тарас Стецьків, Народна Самооборона: 

Я думаю, що якщо переговори з НУ-НС і ведуться, то вони ведуться з групою Кириленка, Костенка та Балоги. З нами ніхто переговорів не веде, бо це безперспективно. Я можу сказати, що та частина нашої фракції, яку представляю я, ні за яких обставин не бачить для себе такої перспективи. Я не виключаю, що вони назбирають 40 голосів, але це може статися тільки після офіційного оголошення результатів виборів і коли перед цими депутатами «замаячить» перспектива розпуску парламенту. Я вважаю, що це був би гірший вихід для України, тому в такому випадку ми перейдемо в опозицію. 

Андрій Парубій, група «За Україну!»: 

Я думаю, що вступ НУ-НС у коаліцію з ПР дуже малоймовірний. Я зокрема можу говорити про групу «За Україну!» - у нас навіть нема жодних підстав для переговорів. Звичайно, ми допускаємо, що частина людей може на це піти (мабуть, лише ЄЦ), але не думаю, що таких людей може бути достатньо, аби прийняти рішення фракції. А щодо їхніх заяв про начебто домовлених 40 голосів, то це у них, цитуючи Сталіна, головокружіння від успіху. Вони собі думають, що у випадку формального оголошення їхньої перемоги всі навколо тільки й думатимуть, як з ними співпрацювати. Я думаю, це швидше їхні фантазії і пропаганда, аніж реальний стан речей. Більш імовірним варіантом є початок переговорів між ПР і БЮТ, як це вже не раз було в цьому парламенті.