Герпес не такий невинний, як вважають

Зазвичай захворювання на герпес супроводжують такі клінічні прояви: висипання, стійке підвищення температури без видимих причин, загальна слабкість, біль нервових закінчень на тілі, на обличчі – біль лицевого нерва. Однак мало хто надає цьому особливого значення.

– А даремно, – переконаний Сергій Федоренко, головний лікар Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, головний спеціаліст з інфекційних хвороб Головного управлін­ня охорони здоров’я Львів­ської ОДА. – З настанням холодної погоди часто бачимо людей, які мають висипи на губах. Їхня кількість дедалі збільшується. Це явище – буденне. Вважають, що в таких пацієнтів так звана лихоманка на губах – невинне захворювання.

Якщо заглибитися в історію, то герпес як захворювання вчені описували ще до нашої ери. Від первинного опису до нинішніх днів було багато різних теорій про виникнення цієї недуги, а також багато міфів. На сьогодні це надзвичайно актуальна проблема. Доведено, що причиною багатьох випадків виникнення розладів мозкового кровообігу та, зокрема, таких серйозних ускладнень, як інсульт, є “невинна” герпетична інфекція.

У деякій літературі зазначено, що герпес належить до тих інфекцій, які є незаразними. Але під час вивчення розвитку герпесу все виглядає з точністю до навпаки. Тобто герпес передається повітряно-крапельним шляхом, під час кашлю, чхання, розмови. Може бути і контактний шлях передачі: під час поцілунків, користування загальним посудом (що часто відбувається, особливо в гуртожитках), недотримання правил побутової гігієни, зокрема, коли користуються однією помадою.

Часто герпес передається статевим шляхом. Окрім того, надзвичайно важливим і актуальним є внутрішньоутробний шлях передачі, коли інфікування відбувається від матері до дитини. Виникає ситуація, коли від зараження герпесом на сьогодні не застрахований практично ніхто.

Нині герпесом інфіковано близько 90% населення

– Більшість людей вважає: якщо зник висип на губах, то настало одужання від герпесу. Однак це помилкове твердження. Учені провели дослідження, які засвідчують, що на сьогодні інфіковано від 80 до 90 від­сотків населення. Найчастіше інфікування відбувається в дитячому віці – від трьох до п’я­ти років. Вірус міститься в орга­нізмі людини в так званому прихованому стані. Зниження загального імунітету, наявність хронічних соматичних захворювань, захворювання дихальної системи, захворювання крові, цукровий діабет, поступово розвиваючись із віком, призводять до стійкої негативної реакції імунної системи, і тоді активізується герпес. Активізується він, за даними досліджень, у 20% хворих, хоча інфіковано може бути 80% населення.

– А якщо немає висипу, чи може настати інфікування від близького контакту з людиною, хворою на герпес?

– Таке інфікування може настати, тому що, за даними вчених, перенесення вірусу герпесу відбувається не лише тоді, коли є висип. Це може трапитися через мікротравми на шкірі, на перший погляд не видимі. Хворі в лікарні запитують: “Чи можна вберегти від інфікування герпесом, якщо користуватися презервативом?” Використання презерватива може якоюсь мірою зменшити ймовірність зараження, але на 100% уберегтися в такий спосіб не можливо.

Також у нас часто запитують: чи той самий тип вірусу герпесу викликає, скажімо, генітальний герпес, який характерний для жінок, і який є, як ми говорили, на слизовій губ. В обох випадках “винуватий” той самий вірус герпесу, але є види першого і другого типу, тобто в цьому їх морфологічна й генетична різниця. Варто зазначити, що на генітальний герпес зде­більшого хворіє високий відсоток жінок. Якщо його не лікувати, це в низці випадків може стати причиною безпліддя.

Коли хвороба проявляється сильним болем, високою температурою, доводиться вводити у вену спеціальні препарати. Вони зменшують поширення висипань на тілі, унеможливлюють проникнення вірусу в оболонки мозку та виникнення порушень мозкового кровообігу. Ці самі препарати можуть уберегти від найважчого прояву герпетичної інфекції – герпетичного менін­гіту, коли уражено мозкові оболонки, що може призвести до летального наслідку.

– До яких лікарів слід звертатися і де обстежитися з цього приводу?

– Цими питаннями займаються лікарі-інфекціоністи, якщо йдеться про герпетичні висипання на губах, тулубі або, скажімо, одним із проявів може бути вітряна віспа. Якщо є прояви генітального герпесу, то діють разом лікарі-інфекціоніс­ти й акушери-гінекологи, які разом лікують отаку патологію.

Обстеження, аналізи проводять у спеціалізованих лабораторіях. Якщо йдеться про Львів, то безкоштовно, маючи скерування з поліклініки, це можна зробити у Львівському обласному державному діагностичному центрі. Якщо жінка вагітна або має намір стати матір’ю, то має відбутися огляд в акушера-гінеколога і призначення такого спільного специфічного лікування.

Герпес – передвісник онкозахворювань

– Займатися самолікуванням не можна. Вчені виявили таку закономірність: часте загострення вірусної інфекції або часте виникнення клінічних проявів герпесу можна спостерігати у хворих, які мають онкопатологію. Тобто це ранні передвісники онкопроцесу.

Тому зазвичай, коли є часті прояви таких інфекцій, призначаємо дослідження крові на онкомаркери, щоб запобігти розвитку небажаного онкологічного процесу.

Для лікування можна застосовувати вітчизняні препарати – недорогі, але ефективні. А процес лікування залежить від того, коли людина звернулася по допомогу. Бо якщо пацієнт займався самолікуванням три чи чотири роки, звертався до будь-кого, тільки не до спеціа­лістів, і перевів гостру форму в хронічну, то, звісно, лікування буде складніше й триваліше. Бо будь-якій хворобі легше запобігти, або вилікувати її на ранніх стадіях, аніж у задавненій формі.

Уже говорив: якщо є кілька супутніх захворювань, стійке виснаження імунітету, препарати можуть не допомагати під час першого чи другого курсу лікування. Тобто необхідне кількарічне їх застосування, щоб досягти результату. Бо пов­ністю знищити цей вірус в організмі і складно, і рідко вдається.

– Як щодо побічних ефек­тів?

– Противірусні препарати мають менш згубну дію на організм. Окрім того, якщо лі­кування призначають спеціа­ліс­ти, то вони, звичайно, враховують негативний вплив противірусних медикаментів і разом із ними застосовують іще низку, скажімо, полівітамінів чи інших ліків, які унеможливлюють небажаний вплив цих лікарських засобів.

– Кажуть, під час лікування герпесу має значення стан імунітету пацієнта?

– Так. Якщо не заглиблюватися в цю тему, то можна сказати, що здоров’я кожної людини від народження і до останніх її днів залежить від стану імунної системи. До речі, це має значення не тільки для лікування герпесу. Під час першої хвилі сезонного грипу хворі, на жаль, помирали. Однією з причин таких летальних випадків було саме виснаження імунної системи. Ми знаємо, що на Львів­щині бракує йоду і дуже необхідна про­філактика йододефіциту.

– Розкажіть про профілактику герпесу?

– Якщо людина живе, наприклад, у гуртожитку чи в армійських колективах, де є скупчення людей, то слід користуватися одноразовими бритвами, дівчатам – лише своїми помадами, щоб це не була косметика загального користування. Тобто для убезпечення від герпесу важливе звичайне дотримання правил особистої гігієни.