Занепад долара

Американський долар, який упродовж 60 “із гаком” років був провідною світовою валютою і значною мірою забезпечив Америці процвітання і вплив у світі, в найближче десятиріччя втратить свої позиції. Про це в газеті The Daily Beast пише Джеффрі Гартен, професор Єльської школи менеджменту, що спеціалізується на світовій торгівлі й фінансах.

На думку Дж. Гартена, ни­нішні позиції “зелений” утрачає з низки причин. Головні з них: величезний дефіцит бюджету США, який щорічно “зашкалює” за трильйон доларів; постійне зростання державного боргу, який торік збільшився на третину, досягнувши 7,6 трильйона доларів; нездатність політичної системи впоратися з цією проб­лемою, яка тільки посилиться, коли 75 мільйонів осіб із поко­ління 1950-х отримають право на державне соціальне й медичне обслуговування через старість.

У середу ввечері президент Барак Обама заявив про “заморожування” частини внутрішніх витрат, але ця ініціатива в кращому разі здається не більш ніж символічним жестом. Тим паче, Конгрес уже відмовився створювати дієву й повноважну комісію, яка вивчатиме можливість зменшити витрати, ос­кільки республіканці заявили, що це – ширма для підвищення податків, а демократи сказали, що метою комісії стане урізання соціальних програм.

Такий фарс в американській політиці призведе до того, що виплати за боргами виснажать усі сили країни. Адже ще в середині цього десятиріччя Вашингтону доведеться брати в борг майже трильйон доларів на рік, щоб розплачуватися за відсотками. Існує два варіанти виходу із цієї ситуації: жорстка економія і девальвація долара. Який із них кращий?

Девальвація “зеленого”, призвівши до збільшення інфляції, дасть змогу розплачуватися з кредиторами валютою менш дорогою, ніж під час укладання кредитних контрактів. Ослаблений долар також стимулюватиме експортні продажі, оскільки експортний товар США на світових ринках подешевшає.

У своєму виступі в середу
Б. Обама пообіцяв подвоїти обсяг експорту в наступні п’ять років, що є дуже амбітною метою. На жаль, у Сполучених Штатів немає іншого виходу, їм доведеться зробити таку спробу, тому що великий сплеск споживчого попиту помітно нині не в Америці, а в таких країнах, як Китай, Індія та Бразилія.

Але девальвація долара має і зворотній бік. Якщо вона відбудеться, деякі найбільші кредитори США намагатимуться позбутися своїх надмірних доларових активів. Вони почнуть “викидати” їх на ринок за демпінговими цінами, що призведе до подальшого зниження їх вартості. Найбільший кредитор Китай уже висловлює свої побоювання, те саме робить Pimco – найбільший американський фонд, що спеціалізується на облігаціях. Проблема полягає в тому, що ці кредитори потрібні Америці не тільки для того, щоб підтримувати обсяги кредитування, а й щоб суттєво їх розширювати.

Чому все це так важливо? Ослаблення на постійній основі долара призведе до того, що в реальному виразі військові зобо­в’язання США і зовнішня допомога стануть значно дорожчими. Подорожчає також усе, що Сполучені Штати імпортують із-за кордону: нафта, продукти харчування, автомобілі. Оскільки імпорт міцно вплівся в тканину американської економіки, це може спричинити серйозну інфляцію. Водночас може відбутися масове скуповування американської власності в США, оскільки іноземні корпорації, які частково перебувають у державному володінні, отримають змогу купувати американські компанії та нерухомість за заниженими цінами.

Можна як завгодно довго сперечатися про переваги й недоліки здешевлення долара. Однак нині питання вже не в тому, відбудеться це чи ні, а в тому, коли і як це станеться. Отже, розумно було б підготуватися до цього заздалегідь. Перехід зі світу, в центрі якого стоїть долар, в якийсь інший може спричинити повсюдну фінансову нестабільність. Щоб запобігти цьому, Сполучені Штати повинні попрацювати над створенням нової економіки, заснованої на системі правил глобальної грошової системи, в якій долар займатиме важливе місце поряд з євро, а з часом і з китайським юанем. До того ж, у цей перелік потрапить і нова валюта, яку випускатиме Міжнародний валютний фонд. Американським компаніям краще розпочати розширення своєї діяльності за кордоном, де прибутки в іноземній валюті зміцнять їх положення і зроблять прибутковішими. Інвес­торам доведеться диверсифікувати свої активи в міжнародному масштабі значно активніше, ніж вони це роблять тепер.

Наостанок Джеффрі Гартен зазначає, що він вважав за краще прогнозувати зміцнення долара, що має бути у великій країні, яка перебуває на підйомі. Однак нині такий прогноз виглядатиме радше як галюцинація.