Місяць воєнного стану: чого чекати українцям впродовж найближчих 30 днів

Якщо Росія наважиться на відкриту агресію, то заплатить дуже високу ціну, кажуть експерти
   Орест Дрималовський   1806  

Фото: Михайло Палінчак (FB: Mikhail Palinchak)

Друга година дня 26 листопада назавжди увійде в історію. Саме з цього моменту в десятьох українських областях та внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії вперше запроваджується правовий режим воєнного стану. Як наголошує Президент Петро Порошенко, воєнний стан буде введено лише у випадку наземної операції регулярних російських військ на території України. Тривалість дії – 30 днів. З 14:00 26 листопада до 14:00 26 грудня.

«Навіть за російським законодавством напад на українські кораблі – злочин»

Екіпажі двох українських броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь», а також рейдовий буксир «Яни Капу» 25 листопада вирушили з Одеси до Маріуполя. У керченській протоці їх просування зупинили російські прикордонні кораблі, один з яких – «Дон» – пішов на таран рейдового буксиру, пошкодивши його головний двигун. Під час виходу українських суден з Керченської протоки, росіяни відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил України. 24 українських моряки і три судна були захоплені в полон. Шестеро наших військових – поранені.

«Для всього світу – це беззаперечний факт російської агресії, – розповідає у коментарі «Львівській газеті» журналіст і воєнний експерт Андрій Цаплієнко. – З 2014 року нам часто доводилось чути, що немає доказів російської агресії. Введення воєнного стану раніше міжнародна спільнота не сприйняла б однозначно. З юридичного боку зараз ситуація значно інша. Обстріл українського корабля відбувся поза 12-мильною зоною, визначеною Росією в односторонньому порядку навколо анексованого Криму. Навіть за російським тлумаченням, якого світ не визнає, напад на українські кораблі стався у нейтральних водах. По-друге, це прямий напад російського корабля на український корабель. Не сепаратисти, не зелені чоловічки, не проксі-війська, а легальне збройне формування Російської Федерації – Федеральна служба безпеки. Третє і найважливіше: за міжнародними законами, корабель вважається частиною суверенної території України. Тобто у нейтральних водах відбувся збройний напад на суверенну українську  територію. Це фактично агресія. Простою мовою – відкрита війна. І її розпочала Росія. Жодного факту, який би це заперечував – навіть з погляду російського законодавства – немає».

“Очевидно, якщо будемо воювати – то воюватимемо самотужки. Але якщо Росія наважиться на пряму і відкриту агресію на усіх напрямках, то заплатить дуже високу ціну”, – Андрій Цаплієнко

Фото: Михайло Палінчак (FB: Mikhail Palinchak)

Запровадження воєнного стану Андрій Цаплієнко називає логічним. Його наслідки залежатимуть від дій агресора. Спецрежим в Україні вводиться вперше, тому механізми його роботи не напрацьовані. У десятьох областях, що розташовані вздовж російського кордону та придністровської ділянки молдавського кордону, імовірно буде створено військово-цивільні адміністрації на зразок тих, які зараз діють в Донецькій та Луганській областях.

Читайте також: Воєнний стан не вплине на виплату зарплат і пенсій 

«Інше питання: чи витримає наша армія у разі прямої агресії Росії? – продовжує воєнний журналіст. – Зважаючи на кількісні показники наших збройних сил і потужності РФ – не можу бути в цьому переконаний. Очевидно, якщо будемо воювати – то воюватимемо самотужки. Але якщо Росія наважиться на пряму і відкриту агресію на усіх напрямках, то заплатить настільки високу ціну, що її існування не те що буде під сумнівом, воно може дуже швидко закінчитись. Ставки підняті надто високо, але панікувати не варто».

«Декоративний воєнний стан може дати зворотній ефект»

Затвердження режиму воєнного стану ввечері 26 листопада у Верховній Раді перетворилось на справжній балаган – зі сварками, штовханиною та блокуванням парламентської трибуни. «Аби зрозуміти справжню суть бутафорного шухеру, пов’язаного з воєнним станом, треба відкинути телевізійну картинку, яку ви бачили в понеділок, усю цю нагонку з придворних телеекранів, – коментує «ЛГ» політичний журналіст Остап Дроздов. – Усе це треба прибрати геть і на поверхні залишити єдине, правдиве й авторитетне пояснення всій цій історії. А саме – заяву Генсека НАТО. Що б не казали штатні балакуни, вирішальну позицію в таких ситуаціях посідає НАТО. Читаємо: «Для союзників НАТО дуже важливо, щоб введення воєнного  стану не вплинуло на роботу демократичних інститутів в Україні і не створило проблем для майбутніх президентських виборів». От і все. Вони одразу розкусили справжні наміри Порошенка – і саме тому за один день усе швидко перегралося: вже не 60 днів, а 30. І не вся країна, а окремі регіони. Для свого дешевого народу хотіли одне, але з міжнародними колегами таке не проходить».

Звести епопею із запровадженням воєнного стану лише до виборчої кампанії було б несправедливим, але й аргументів для заперечення цього вкрай мало. Увесь політичний бомонд після заяв Турчинова-Порошенка про необхідність введення воєнного стану одноголосно заговорив про одне – що буде з виборами президента?

Декоративний воєнний стан дає зворотній ефект. Бо коли буде реальний воєнний стан, то після цієї фікції суспільство може проявити несусвітню розхлябаність. Не можна в такі речі бавитися”, – Остап Дроздов

Фото: Михайло Палінчак (FB: Mikhail Palinchak)

 

«Я б робив морально-етичні висновки, бо вони тут ключові, – продовжує Остап Дроздов. – Вкрай жалюгідно виглядає зараз Банкова, якій поламали гру. Тому що суть воєнного стану полягає в заміні цивільної вертикалі влади на військову (це називається військова адміністрація). Без цього воєнний стан – фікція. Декоративний воєнний стан, який нічого не міняє для людей, дає зворотній ефект. Бо коли, не приведи, Господи, буде реальний воєнний стан, то після цієї фікції я не здивуюся, якщо суспільство проявить несусвітню розхлябаність. Не можна в такі речі бавитися. Тим паче в країні, де вже 5-й рік іде фактична війна в конкретно взятих районах».

«В Україні немає інституційної пам’яті стосовно введення воєнного стану, а тому результати його впровадження спрогнозувати важко»

Як Україна впроваджуватиме заходи воєнного стану, наразі невідомо, оскільки напрацьованих механізмів немає. «У нас немає інституційної пам’яті стосовно введення воєнного стану, – розповідає «ЛГ» воєнний експерт Інституту євроатлантичної співпраці Ігор Козій. – Такий досвід має Москва, бо в радянські часи спецрежим вводився. Нашій державі наразі потрібно імплементувати те, що прописано в законі. Звісно, виникатимуть проблеми. Їх треба фіксувати і досліджувати, аби у разі реальної загрози швидко усувати недоліки».

“Нехай Росія побачить, що ми здатні протистояти викликам”, – Ігор Козій

Фото: Михайло Палінчак (FB: Mikhail Palinchak)

Найближчі 30 днів стануть екзаменом для українських органів влади. Введення в окремих регіонах воєнного стану дозволить виокреслити проблемні місця в українській економіці, оборонній системі, в системі органів виконавчої влади. «Чи знають, наприклад, регіональні адміністрації, як діяти в умовах воєнного стану? – запитую Ігор Козій. – Чи знають чиновники, скільки коштів потрібно на ці заходи? Де їх брати? Куди інтернувати росіян (одним із заходів воєнного стану є інтернування (примусове оселення) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України – прим. ред.)? Поліція знає, як виявляти росіян? Банки знають, як діяти в умовах війни? Підприємства знають, як організувати свою роботу? Ніхто нічого не знає. Тому що інституційної пам’яті у нас немає».

За словами воєнного експерта, введення воєнного стану є позитивним явищем, оскільки дозволить напрацювати оборонні механізми та переорганізувати військову промисловість. «Нехай Росія побачить, що ми здатні протистояти викликам, – каже Ігор Козій. – Яким чином Україна нарощуватиме свій оборонний потенціал – спрогнозувати важко. Як держава набуватиме цей досвід, скільки фінансових ресурсів на нього витратить та чи не стане воєнний стан лише фікцією – ці питання має жорстко контролювати громадянське суспільство».

Усі фото – Михайло Палінчак (FB: Mikhail Palinchak)

Читайте також: Психологи порадили, як діяти, якщо введуть воєнний стан

Усі права на текст захищені та належать “Львівській газеті”. Повний або частковий передрук публікації вважатиметься порушенням авторських прав.