«Коли люди танцюють біля «Діани» – не задумуєшся про вік, не дивишся на вбрання, а насолоджуєшся моментом»

Танцюрист Денис Проданов про танець як універсальну мову спілкування
   Світлана Самборська   646  

Фото: Денис Проданов з дружиною Лілією

Денис Проданов – засновник школи танцю «D’ESTILO», викладач та організатор латиноамериканських вечорів біля «Діани», на Площі Ринок. Вже другий рік чоловік координує осіб, які поєднані між собою любов’ю до сальси.

Денисе, розкажіть, як поціновувачі танцю почали збиратися біля «Діани»?

Усе почалось у 2008 році саме з латини. Була така школа «Сальса Фієста», яка почала популяризувати соціальний танець. Люди збиралися просто потанцювати. І не лише біля кав’ярні, а й на площі Митній, біля Оперного театру. Проте, площа Ринок має свою особливу атмосферу. Танцівники полюбили це місце найбільше. Танці не були концепцією закладу, проте затишна кав’ярня та танцювальні вечірки поєдналися. Ми створили особливу атмосферу і вийшла така цікава співпраця.  Це єдиний майданчик, де немає конкуренції, де є просто атмосфера.У п’ятницю відбуваються свінгові вечори, у суботу – запальна латина, а у неділю – пристрасне танго.

Хто бере участь у танцювальних вечорах? Аматори чи професіонали?

Це все імпровізаційні танці. Немає завчених рухів і відсутня прив’язка до одного партнера чи партнерки. Партнер має вміти повести кожну партнерку, а її завдання прочитати його сигнали і бути разом одним цілим. Хтось бачиться вперше, хтось вдруге.

За одну вечірку чоловік може перетанцювати з 10 партнерками.

Немає такого, що приходять станцьовані пари. За це я і люблю латиноамериканську соціальну програму. За імпровізацію.

Танцюристи біля «Діани» виглядають дуже злагоджено. Не скажеш, що вони бачать одне одного вперше.

Це дуже добре, що все так виглядає. Насправді існує база і певний набір рухів. Кожен знаходить щось своє улюблене, створює різні варіації і комбінації. Більшість займаються по різних студіях танцю, навчаються.

Фото: Денис Проданов Танцюристи біля “Діани”

Читайте також: Як це – бути найкращою у фітнес-бікіні: історія львів’янки Оксани Бригідир

Денисе, скажіть, існують якісь правила для танцівників?

Звісно. Всередині усе набагато цікавіше.

Є таке поняття, як культура поведінки пари на танцполі. Усі мають розуміти, що вони не єдині і потрібно, перш за все, не вразити публіку і партнерку, а не зашкодити оточуючим.

Це дуже важливий момент, яким дехто нехтує. Напевно, причиною є бажання виділитись.

Як долучитися до вечірок?

Є бажання – прийти і танцювати. Потрібно бути соціально активною людиною, тобто не соромитись, не сидіти за столиком, а запросити когось до танцю. Незалежно хлопець ти, чи дівчина. Це нормально у танцях.

Люди мають побачити, що ти танцюрист, а не глядач.

Також бувають сміливці і серед тих, хто просто спостерігає. Вміють, чи не вміють – душа просить танцю і виходять на танцпол. Це буває весело.

Фото: Ярина Домащук

Який із латиноамериканських танців є найпопулярнішим?

Загалом, латина є найпопулярнішою категорією танців у світі. Це і сальса, і бачата, і кізомба, і бразильський зук. Рух соціального танцю, у такому ж форматі, як у Львові, популярний всюди.

На будь-якому континенті заходжу в Інтернет, шукаю «сальса вечірка» і завжди знайду таку. Незнаючи мови, запрошу партнерку до танцю і ми будемо одне одного розуміти.

Основний напрям – сальса. Зараз модно танцювати бачату та кізомбу. Принаймні, вони виглядають більш доступно. Людей приваблює близька позиція в кізомбі, близький контакт. Не секрет, що люди на танці приходять з різними цілями.(усміхається-прим. автора)

Наприклад?

Зі всіх танцівників заради танцю йдуть лише приблизно 15%. Решта йдуть аби знайти друзів, відпочити від роботи, переключитися від сидячого способу життя. Інші – не зізнаються, але приходять,аби знайти другу половинку.

За історію існування моєї студії, з 2010 року, утворилося понад 20 пар. Вони познайомилися на заняттях.

Несміливі люди за допомогою танцю знаходять себе і вчаться відкривати одне одного. Я з дружиною познайомився також у такий спосіб. Впевнено кажу, що танці кардинально змінили моє особисте життя. У нас народилася донечка, чекаємо на другу дитинку. Ми стали свідками того, що сальса поєднує серця.

Фото: Денис Проданов

Ви проводите заняття вдвох?

Ми разом заснували школу і  навчаємо інших. Маю чудову сім’ю зі спільними інтересами. Гадаю і донька танцюватиме. Ми з дружиною до пологів проводили майстер-класи. І з маленькою донечкою їздили Україною та викладали.

Ми ніколи не ревнували одне одного до танців, тому що самі з цього вийшли.

У нас різні погляди в побуті, а у танцях ми дивимось в одну сторону.

Денисе, навчитись танцювати може кожен?

Кожен. Незалежно від віку та фізичної підготовки.

Звісно, неповнолітнім я б не рекомендував, адже латиноамериканські танці є дуже запальними і несуть в собі нотку флірту. Це гра двох дорослих людей.

Я думаю, коли людина повнолітня, може сама обирати.  Базову програму можна засвоїти на півроку. У кожного свій час сприйняття, але танцювати починають всі однозначно. На початку буває складно, але головне – не здаватися і проявити характер. Я, аби підбадьорити учнів, інколи записую відео під час танцю і коли вже вони забувають про це, з часом показую різницю і вони щасливі бачити результат. Не обов’язково демонструвати складні рухи,аби виглядати яскраво. Якщо хоч трохи  чуєш музику, та навіть якщо і не чуєш – приходь і танцюй. Ми відкриті для всіх. Коли люди танцюють біля «Діани» – не задумуєшся про вік, не дивишся на вбрання, а насолоджуєшся моментом.

Читайте також: Як поїхати в Антарктиду, якщо ти не працівник станції «Академік Вернадський»: досвід львівського письменника