З осколком у нозі добігти до «золота» Ігор Нескорених. Історія Богдана Оксентюка

Ветеран Національної гвардії України капітан Богдан Оксентюк cтав одним з двох спортсменів, які поклали найбільше медалей до скарбнички збірної України на всесвітніх Іграх Нескорених-2018
   Наталія Васьо   1130  

Богдан Оксентюк із когорти тих п’ятнадцяти найсильніших воїнів, які представляли нашу країну на Іграх Нескорених-2018 або «Invictus Games». «Invictus» перекладається з латини як «непереможний», «нескорений», «незламний». Це міжнародні змагання у паралімпійському стилі серед військових та ветеранів, які зазнали поранень, були травмовані або захворіли, виконуючи свої службові обов’язки в зоні бойових дій.

Як зазначив засновник змагань принц Гаррі, Ігри покликані  показати силу спорту в сприянні психологічному та фізичному відновленню поранених військових, та продемонструвати, що є життя для людей з інвалідністю.

Також, як підкреслив принц, «їхня довгострокова мета полягає у запевненні, що травмовані солдати не будуть забуті!»

Ігри-2018 проводились 20-27 жовтня у Сіднеї (Австралія) і були четвертими за ліком.

Україна вперше взяла участь в «Invictus Games» у 2017 році, тоді наша збірна виборола 14 медалей (8 золотих та по 3 срібні і бронзові). Цьогорічний врожай ще медальніший – 15 учасників української команди здобули 20 нагород: 7 золотих, 10 срібних та 3 бронзових.  Ще якщо «порівняти з іншими країнами, де було понад 70 учасників,  то коефіцієнт у нас найвищий» –  наголосив капітан збірної України Сергій Ільницький.

Три нагороди до «синьо-жовтої» скарбнички приніс Богдан Оксентюк

Богдан спробував на смак медалі усіх ґатунків – завоював «золото» у легкій атлетиці (у бігу на 1 500 метрів), «срібло» та «бронзу» у плаванні (50 та 100 метрів вільним стилем). А змагатися чоловікові довелось з осколком у нозі, який «надбав»  під час поранення при гранатометному пострілі ВОГ-25 в зоні АТО в Авдіївці.

26-річний Богдан – уродженець Ковеля Волинської області, боєць окремого загону спеціального призначення Національної гвардії України, який дислокується у Львові, учасник АТО з 2014 по 2018 роки.

Богдан Оксентюк: «Мене завжди приваблювала військова справа. Тому у 2009 році вступив до Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Закінчив академію у 2013 році і почав служити у Національній гвардії України. Я пройшов відбір до загону спеціального призначення. Був дуже радий цьому, адже потрапити туди вкрай  важко – потрібно відповідати суворим критеріям з фізичної та морально-вольової підготовленості, психологічної стійкості, досконало володіти військовими знаннями.

Спочатку служив в Івано-Франківську (з червня 2013 по липень 2017 року), а далі підрозділ Богдана перевели до Львова.

У 2014 році розпочався озброєний конфлікт на Сході України. Проросійські сили масово захоплювали адмінбудівлі, прагнучи окупувати певні міста сходу за кримським сценарієм. Мій підрозділ був серед тих військових формувань, яких першими залучили до оборони України. За день нас могли перекидати  у кілька різних локацій – зранку Харків, після обіду – Донецьк тощо».

Хлопці були у гарячих точках АТО. Ходили й у розвідку, підбираючись впритул до ворожих позицій. В одній із таких розвідувальних операцій Богдан отримав осколкове поранення лівого стегна. Однак лікарі не ризикнули видалити уламок.

Богдан Оксентюк: «Осколок розміром з монету номіналом 10 копійок так і залишився у моїй нозі. Він припік судину внаслідок того, що був розжарений, і це врятувало мене від масивної кровотечі при відкритій рані. Осколок став своєрідною затичкою, яка тримає перебиту судину».

Буквально через чотири місяці Богдан вже повернувся на службу. І до самого 2018 року виїжджав на ротації в зону АТО. З липня 2018 року – офіцер запасу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чемпіонами стають не тільки вроджені таланти. Історія срібної призерки юнацьких Олімпійських ігор – гімнастки Христини Пограничної

Ігри Нескорених

У спорті Богдан змалку: з 5-ти років розпочав займатися плаванням, у шкільні роки також захопився легкою атлетикою. Брав участь у змаганнях з обох видів спорту. У Нацгвардії продовжив вдосконалення спортивних умінь.

В Інтернеті натрапляв на проморолики «Invictus Games» ще у попередні роки, однак  думки спробувати себе у цьому спочатку не було. Цьогоріч знову побачив оголошення щодо відбору до збірної України. Вирішив перевірити свої сили після того як дізнався, що  участь у тестуванні братиме його старший брат В’ячеслав.  В’ячеслав теж  був учасником АТО.

Богдан Оксентюк: «Брат служив у поліції в Луцьку. Ще під час Революції Гідності отримав черепно-мозкову травму, контузію, а при перебуванні в АТО почалися ускладнення. Брат, як і я, вважає, що спорт – то краща реабілітація. За компанію з ним я і подався на тестування. Тестування ми пройшли і отримали право змагатися на національних Іграх Нескорених у Києві (травень 2018 року). На національному старті змагання проводили у шести видах спорту: легкій атлетиці (біг, штовхання ядра, стрибки в довжину), стрільбі з лука, паверліфтингу, плаванні, велоспорті на шосе та веслуванні на тренажерах.

Додам, що на тестуваннях  окрім бігу і плавання я ще пробувався в паверліфтингу, адже у Нацгвардії у нас була хороша силова підготовка. Однак надалі змушений був відмовитись від змагань у цьому виді спорту, оскільки при виконанні силових вправ затискаються мязи, що негативно позначилось би на результатах у плаванні. Отож, вирішив не розпорошуватись, а зосередитись на тому, де міг показати дійсно високі результати».

На Національних Іграх-2018 і Богдан, і В’ячеслав були серед переможців.  Богдан став чемпіоном з плавання на 50 м вільним стилем, а В’ячеслав – з паверліфтингу у вазі до 72 кг. Також Богдан фінішував другим у бігу на 1 500 м.

Однак призове місце ще не гарантувало потрапляння до збірної. Адже переможців та призерів було близько ста, а квот для України на міжнародні Ігри Нескорених – п’ятнадцять.

Богдан таки потрапив до складу збірної. Не могла відбіркова комісія не врахувати той факт, що на національних Іграх Нескорених Богдан перевершив час Олега Зімнікова. Нагадаємо, що Олег був першим військовослужбовцем, який приніс Україні золоту медаль на «Invictus Games»-2017. Дистанцію у 1 500 метрів Олег пробіг за 4 хв., 33.78 с, а Богдан на національному відборі подолав її  за 4 хв.,26.09 с.

Представники Львівщини на всесвітніх Іграх Нескорених – Сергій Шимчак (ліворуч) та Богдан Оксентюк (праворуч). Посередині – Начальник Управління молоді та спорту ЛМР – Антон Нікулін.

Далі були тренувальні табори, де обрані військовослужбовці відшліфовували свою майстерність. І попрацювати довелося на славу. Тренер Микола Саволайнен, призер чемпіонату Європи з легкої атлетики, відзначав Богдана: «Один з найстаранніших, фізично дуже підготовлений, навантаження скільки б не дав – усе виконає». Однак попри відмінну форму, все ж було важко, зізнається Богдан:

«Нашою метою була не просто участь, а призові місця у Сіднеї, тому при підготовці потрібно було викладатися максимально. Тим більше, працювали з нами тренери, які  у минулому були професійними спортсменами. Вони нас добряче поганяли».

У підготовці Богданові також допомагав відомий  львів’янин Дмитро Сидорук, який був одним з перших, хто прославив нашу державу на «Іграх Нескорених». Свого часу Дмитро пройшов одну з найпекельніших точок АТО, вижив при вибуху, переніс безліч операцій, після чого вчився ходити заново. На дебютних для України «Іграх Нескорених» 2017 року Дмитро виборов срібло у стрільбі з лука серед професіоналів (він – майстер спорту міжнародного класу, чемпіон світу серед юніорів,  входив до складу  національної збірної команди України), а у забігах на 100 і 200 метрів фінішував тринадцятим серед початківців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як це – бути найкращою у світі у фітнес-бікіні: історія львів’янки Оксани Бригідир

Богдан Оксентюк: «З Дмитром Сидоруком я познайомився ще під час тестування у Львові. Він  допомагав мені не тільки порадами, але й з налагодженням підготовки до національних Ігор. Я не мав де плавати: то басейн СКА закритий, то «Динамо». Це питання Дмитро взяв на себе і дуже мені допоміг».

А ще підтримували Богдана його улюблені дівчатка: дружина та донечка. Дружина Анна – майбутній лікар-кардіолог, але видно, що на серцевих справах вже знається добре, бо ж змогла підкорити суворе серце військового. А донечці Софійці зараз рік і три місяці і вона є найціннішим татковим скарбом.

Богдан Оксентюк – за мить до “золота”

На Іграх Нескорених-2018 у Сіднеї Богдан не підвів усіх тих, хто вірив у нього та готував до змагань. Він та ветеран Збройних сил України киянин Володимир Король завоювали найбільше медалей для нашої команди – по три кожен. Хоча сам Богдан вважає неправильним рахувати, хто і скільки здобув нагород.

«Я не рахую медалі – ні свої, ні товаришів по команді. Я вважаю, що  кожен учасник вже переможець, бо знайшов у собі сили тренуватися і сміливість змагатися. А ще влучно сказав міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак на зустрічі з представниками національної збірної перед Сіднеєм: «Ви разом захищали нашу країну і сьогодні ви разом готуєтесь представляти її у світі». Ось цим, а не кількістю медалей, треба дійсно пишатися».

Усі фото – із соцмереж Богдана Оксентюка

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як змінилось волонтерство за чотири роки війни. Історія львівської волонтерки – Світлани Божко