Як це – бути найкращою у фітнес-бікіні: історія львів’янки Оксани Бригідир

Чемпіонка тренується щодня мінімум дві години і слідкує за своїм харчуванням
   Юлія Василина   664  

Фото: Оксана Бригідир

Оксана Бригідир – дворазова чемпіонка світу у категорії «фітнес-бікіні» і учасниця декількох міжнародних турнірів, у яких займала призові місця. Ще 5 років тому дівчина і не уявляла, що доля закине її у світ, де краса тіла може зробити тебе переможцем.

– Я ніколи професійно не займалася спортом. Лише 10 років – легкою атлетикою. Не професійно, але кожного тижня було по три тренування і мене це підтримувало у формі. А в зал пішла після народження сина у 2012 році. Ми з чоловіком посперечалися, хто перший до літа накачає прес. В спортзалі почали говорити, що в мене хороші пропорції і мені треба виступати у фітнес-бікіні. Я категорично відмовилася. Дитина була на грудному вигодовуванні. Яке фітнес-бікіні? Відмовлялася я два або три рази. Потім, за 10 місяців, закінчила дитину годувати грудьми і мій знайомий почав говорити: «Давай спробуємо». Я відповіла: «Якщо ти мене підготуєш, то спробуємо». І він взявся за мою першу підготовку. Ми займалися 4 рази в тиждень. Робили силові тренування, а кардіо – ні. Взагалі тоді не знала, якою маю бути і як це виглядає. У мене був повний релакс і кайф. Не можу сказати, що важко було. Важко зараз, коли тренування кожного дня. Але тепер я знаю свій організм. Мені треба по годині кардіо кожного дня плюс силові, – розповідає Оксана.

Читайте також: Пішла у тренажерний зал у тридцять вісім: життя до та після

Оксано, куди вперше поїхали на змагання?

– Це була Федерація Бодібілдингу, Фітнесу та Бодіфітнесу WABBA. Перші змагання були в Чернігові. Це був Чемпіонат України. У категорії «фітнес-бікіні» я стала четвертою. І мене поставили ще в одну категорію «атлетик-модель». Там я була другою. Мені сказали, що я м’язово дуже велика. Ми з тренером приблизно рік вагу набирали. Я їла і тренувалася. А потім все доводили до потрібної форми. І виявилося, що я дуже велика. Мені сказали, що моя категорія бодіфітнес і я не можу виступати в бікіні. Але я не погодилася на бодіфітнес. І зробила все, що від мене залежало, щоб продовжувати в бікіні. В бодіфітнесі мені не подобається те, що без стероїдних препаратів не можливо досягнути високих результатів. Хіба що на рівні області або України. А на міжнародному рівні – ні. З однієї сторони це жінка, а з іншої ні.

 

Які були враження після перших змагань?

– Чудові. Бажання займатися не зникло. Після цих змагань ми з тренером розійшлися, як в морі кораблі. Я сказала, що хочу рухатися далі і виступити в більшій федерації – IFBB. Тренер ж вважав, що моя форма тіла не підходить і про це ще зарано думати. Мене це ще більше змотивувало. Я поїхала сама на Чемпіонат України і одразу його виграла. Сама. Без підготовки з тренером. Це був 2015 рік. Тепер до всіх змагань я готуюся сама.

Читайте також: Електрозалежні: чому львів’яни пересідають на електромобілі?

Тренуватися без тренера – це ваш вибір чи просто важко знайти хорошого тренера у Львові?

– Це мій свідомий вибір. Бо стільки стартів і перемог – це моя заслуга. На такому рівні важко вже віддаватися у чужі руки. Я знаю своє тіло. Хоча не відкидаю такий варіант, що, якщо мені попався би хороший тренер, то я, можливо, би й прислухалася.

Оксано, який у вас тепер ритм життя?

– Зараз я готуюся до ще одного страту 18 листопада. Це вже буде не в аматорах, а у лізі професіоналів Міжнародної федерації «Elite Pro». Перший турнір буде у Мексиці у місті Канкун. Зараз інтенсивна підготовка. Тренування кожного дня. Мінімум 2 години. Це кардіо плюс силові. Основа харчування в мене – білки, жири, вуглеводи. З харчування треба раз і назавжди виключити фаст-фуди, майонези, кетчупи, солодке. І, звичайно, алкоголь і шкідливі звички.

 

З Львівщини ще хтось їде на «Elite Pro»?

– На скільки я знаю, ніхто. Або всі мовчать. Не признаються.

Крайні ваші змагання за перше місце у категорії фітнес-бікіні серед аматорів – це Чемпіонат світу із фітнесу, який відбувся у польському Білостоку. Як проходять такі міжнародні змагання?

– Заявку на участь у таких змаганнях подає Федерація України. Я виграла чемпіонат України перший раз і нікуди по Європі не поїхала. Пройшов один сезон і я стала третьою на Кубку Києва, якраз на відборі. І це дало мені право поїхати на Чемпіонат Європи. Така система. Проходиш відбір, потрапляєш в збірну і їдеш на міжнародний старт. Для всіх змагань я сама займаюся купальниками. Кравчиня робить мені 50% пошиття, а я доробляю те, що мені треба – пушап, зшиваю трусики, дошиваю лямки. До купальників на змаганнях є вимоги: трусики не мають бути дуже маленькі ні ззаду, ні спереду. За це знімають бали.

Що скажете про рівень організації цього Чемпіонату світу з фітнесу?

– В Європі такі заходи дуже добре організовують. Ми приїхали в п’ятницю і в понеділок повернулися в Україну. Кожен спортсмен платить внесок 300 чи 350 євро. Точно не пам’ятаю. І в цей внесок входить проживання і харчування. Готель робить спеціально їжу для спортсменів. Відварне м’ясо, огірочки, помідори. Все пісне і не солене.

Про що думали в ніч перед змаганнями?

– Про перемогу. Це мій останній старт в аматорах і для мене важлива була ця перемога. Я думала лише про те, що маю зробити на сцені, як маю виглядати, щоб судді побачили мене і оцінили. Бо все таки – це легкість, ніжність, жіночність. Чим більше виступаєш, тим менше хвилюєшся.

Що оцінюють судді?

– Пропорцію і те, як ми себе тримаємо на сцені. Хоча судді всі говорять по-різному. Суб’єктивізм як такий там процвітає. Тому що на зборах головний суддя говорить, що у категорії фітнес-бікіні не оцінюють обличчя, купальники, а лише форму тіла. А потім на інших зборах говорять, що оцінюють все – обличчя, волосся, образ. На третіх зборах кажуть, що 80% значення має дефіле. У кожного судді своя думка. Тепер чемпіонат світу виграла дівчинка бодіфітнес. У неї спина у два рази більша, ніж в мене. Ми стояли всі такі маленькі в абсолютці, вісім категорій. І вона стала абсолютною чемпіонкою. Якщо така людина стає абсолютною чемпіонкою, то виходить, що ми маємо рівнятися на неї і хотіти бути такою, як вона. Але я не хочу бути такою, як вона. Бо ця дівчина реально завелика для фітнес-бікіні. У неї маленькі ноги і широчезний верх. Якщо не задоволений результатами, то можна через голову федерації писати заяву. На чемпіонатах світу оцінюють все судді міжнародного класу з різних країн. Ми як їдемо на змагання, то з нами їдуть представники-делегати і 2-3 суддів з нашої країни. І так з кожної країни.

Кому першому розповіли про перемогу у категорії «фітнес-бікіні»?

– Всьому Instagram. Закинула відео, що нарешті я «золота».

Оксано, який найголовніший висновок зробили після цього чемпіонату?

– За ці 5 років я виграла все в аматорах, окрім абсолютки на чемпіонаті світу. Абсолютку хотілося. Бо я у стількох турнірах перемагала: на «Олімпії» двічі завойовувала золото, «Arnold Classic», «Diamond Cup». А тут чемпіонат світу вже 4 роки і не дійшла до тої такої бажаної абсолютки. Значить, пора вже мені рухатися вище. Засиділася я в цих аматорах.

Як ваші рідні реагують на захоплення «фітнес-бікіні»?

– Спокійно. Чоловік ревнує, але я намагаюся не створювати хвилі негативу. Тим більше перед змаганнями. Бо це впливає на форму і настрій.

Як підтримуєте емоційний стан, щоб кожного дня ходити на тренування?

– Зараз важкувато. Після кожного старту все важче і важче. Але мене мотивує золото. Я бачу і хочу його. Воно у мене буде. Я дойду до того.

Що порадите дівчатам, які хочуть стартувати в такому ж напрямі?

– Треба починати з хорошого тренера. Наприклад, у Львові Андрій Кухарчук готує дівчат, які показували непогані результати. Це те, що я знаю. І думати, в першу чергу, своєю головою. Не просто закривати очі і робити все, що каже тренер. Він може порадити багато чого непотрібного. Тому з тим треба бути обережним. Тут нічого нового не придумаєш – тренування і харчування. У моєму випадку, 80% – це харчування. А 20% – тренування.

Читайте також: Як поїхати в Антарктиду, якщо ти не працівник станції «Академік Вернадський»: досвід львівського письменника

Оксано, що Вам допомагає рухатися вперед?

– Найголовніше – сила волі і віра в себе. В «Elite Pro» хочу показати себе зовсім з іншої сторони: інший купальник, інша подача, інше позування, макіяж,волосся. Намагатимусь максимально відійти від цього аматорського образу і показати себе в PRO.Також треба завжди мати плани на майбутнє, щоб підкорювати нові вершини.

Скільки коштує бути у цьому спорті?

– Все залежить від того, якого тренера обирати. Підготовка з тренером – це мінімум 100$ місяць. Якщо беремо комплексний підхід і додамо масаж, косметолога, то це ще 200$ в місяць. Якщо купальник дешевий з Китаю, то це 500 євро. Якщо робимо з камінцями Swarovski, то це починаючи від 800 і може бути до 2000 євро.

Усі фото надала Оксана Бригідир.