Фокусуйся на тому, що ти можеш зробити: про що Нік Вуйчич говорив із львів’янами

Розмова про цінності життя – просто і з гумором
   Наталя Дзьомба   12147  

ФОТО -Студвей

– Привіт! Мене звати Нік Вуйчич. І в мене немає рук та ніг.

– Що???! Будь ласка, не приїжджайте до нас – Ви усіх тут налякаєте!

Це фрагмент давньої телефонної розмови вже амбітного Ніка Вуйчича з однією з австралійських шкіл, у якій хотів виступити. Тоді він уже точно знав, що хоче бути мотиваційним спікером. Був певен, що в нього є своя історія, що йому є що сказати. У цьому хлопця переконав не хтось там, здавалося би, «великий» – а, чоловік, який просто… мив унітази у його школі.

ФОТО – Наталія Дзьомба

– Це образило мене, що слухавку поклали з такими словами? – Так!

– Чи це була моя проблема чи їхня проблема? – Їхня проблема!

– Чи я чогось не отримав? – Вони не отримали!

– Чи я пробачив їм? – Так!

– Чи я чекав, коли вони вибачаться перед тим, як пробачити? – Ні!

– Треба прощати! Продовжувати рухатися вперед! Вставати!

Це монолог Ніка Вуйчича, який хотів бути мотиваційним спікером і став проповідником та філософом. Це – логіка людини, яка у свої майже сорок років все ще молиться до Бога про руки та ноги і давно тримає на горищі пару взуття. Але не сидячи вдома, не бездіяльно чекаючи на щось. Це – жива віра, з якою Нік Вуйчич ділиться з усім світом. З мільйонами людей у десятках країн – і з тисячами учора вперше у Львові.

ФОТО – Наталія Дзьомба

#Нік_Вуйчич_про_цінності

Для мене були важливими завжди три речі: віра, сім’я і друзі.

Не дозволяйте, щоб успіхи інших людей визначали ваші цінності.

Успіх – це не є статус.

Найщасливіші люди на світі – це ті, які найбільше вдячні.

Якщо ви будете своє щастя шукати у тимчасових речах, ваше щастя буде тимчасовим.

Якщо ви не є щасливими не одруженими, то не будете щасливими одруженими.

Ніхто не є більш важливим, ніж інший. Коли ми подивимося на сьогоднішній світ, коли побачимо нерівномірне розподілення ресурсів, корупцію, торгівлю людьми, війну, голод – це все є через те, що світ вірить, що є люди, які менш важливі.

ФОТО – Наталія Дзьомба

Ти не можеш робити все, що можуть інші. Але ти не можеш знати, що ти насправді можеш робити, доки не спробуєш.

Не витрачай час, жаліючись на те, що ти не можеш робити, фокусуйся на тому, що ти можеш зробити.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жити, коли знаєш про смертельний діагноз своєї дитини: історія Христини

Сміливість – це не відсутність страху. Люди, які чекають, коли вони не будуть боятися, – це люди, які ніколи нічого не роблять.

Упокореність – це не є слабкість.

Це не значить, що я невдаха, якщо я помиляюся.

Фото зі соцмереж героя

Мої батьки не вірили у мою мрію. Це не було їхньою роботою чи завданням. Їхнім завданням було мене любити, дати мудрість, підбадьорювати мене.

 Якби австралійці не допомагали австралійцям, я би не був тим, ким я є.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Почуваюсь так, ніби тут народився”: як Львів став рідним домом для бенгальця Лутфора Рахмана

Якщо ви принесли мені біль, я не буду вашим другом, але я прощу вас.

Нічого поганого у грошах немає. Особливо, якщо ти їх віддаєш.

Любов безкоштовна.

Ви не можете купити надію. Не можна опанувати надію. Це більше, ніж позитивне мислення.

Фото зі соцмереж героя

#Нік_Вуйчич_про_Бога

Не будьте християнином тільки тому, що всі навколо християни. Не будьте християнином лише тому, що ваші батьки сказали, що треба бути християнином. Знайдіть Бога!

Бог ніколи не робить помилок!

Фото зі соцмереж героя

 #Нік_Вуйчич_про_Україну

Скажете, багато корупції?! Багато людей, у яких є руки і ноги, не приходять до своєї місії, тому що вони відчувають, що їм все дано. Коли у вас все є, ви тоді невдячні за те, що маєте.

Якщо ви хочете бачити більше доброчесності в Україні – будьте цією доброчесністю!

Ставайте політиками, ставайте мерами, ставайте директорами, ставайте власниками бізнесу! Майбутнє цієї країни на ваших плечах.

Я вірю у вас, у ваше майбутнє! І особливо у майбутнє молодих людей.

Хто ви? І чого ви хочете?

Майте великі мрії! Приймайте рішення мріяти!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чемпіонами стають не тільки вроджені таланти. Історія срібної призерки юнацьких Олімпійських ігор – гімнастки Христини Пограничної