Птахи та «Фатум»: «Чайковський Ґала» у Львівському органному залі

Після двох концертних днів у Львові, Ігор Будінштейн дириґуватиме Реквіємом Моцарта у Берлінській катедрі
   Олег Резанов, прес-служба Львівського органного залу   1372  

Величезний, понад 110 метрів заввишки собор є порівняно новим – його збудовано 1905 року. Львівський органний зал посідає будівлю набагато меншу, однак суттєво старішу. В німецькій столиці під орудою пана Будінштейна гратиме Deutsche Philharmonie Berlin, а у Львові – Ukrainian Festival Orchestra. Щоправда, у Місті Лева не буде Моцарта, натомість буде «Чайковський Ґала».

Серед головних дійових осіб на львівських концертах 5-6 жовтня – доля та птахи. Останні – часом завзяті й горді, а часом зворушливі та тендітні. Одного з найвідоміших у світі композиторів козацького роду буде представлено трьома творами. Мабуть, найзагадковішим серед них є симфонічна фантазія «Фатум» (1868). Важко сказати, чи вплинула «доленосна» назва на успіх твору, однак сьогодні ми слухаємо зовсім не первісний задум Петра Чайковського, в якому був навіть хор на вірші поета Костянтина Батюшкова:

«Ти знаєш, що сказав, / Прощаючись із життям, сивий Мелхіседек? / «Рабом народився чоловік, / Рабом в могилу ляже, / І смерть йому навряд чи скаже, / Навіщо він ішов долиною скорботною сліз, / Страждав, терпів, ридав і згинув!»

Сьогодні фантазія «Фатум» звучить не лише без цього хору. Так сталося, що відгуки публіки справили дуже прикре враження на композитора. Врешті-решт він знищив першоджерело, тож теперішній «Фатум» було відновлено згодом.

А у рецензіях на балет «Лебедине озеро» (1877, 1895) були схвальні оцінки, хоча траплялось, приміром, «беззмістовна і важка німецька казка». На щастя, це не єдина «німецька казка», з якою працював Петро Чайковський, а сьогодні цей балет, здається, не потребує додаткових коментарів. За винятком того, що під час концертів у Львові лунатиме сюїта «Лебедине озеро», тобто не театрально-сценічний, а концертний варіант твору, уривки з якого легко впізнають люди в багатьох місцях нашої планети.

Другу симфонію (1872) також почують слухачки та слухачі у Львові. Її називали «Малороссійской», згодом – «Українською», однак жодна з цих назв не була, власне, авторською. На тих теренах, які є сучасною Україною, Петро Чайковський перебував чимало днів і місяців. Тут народжувались його твори. Зокрема, Друга симфонія.

Власне, серед виру народних танців і пісень, які так легко впізнати, серед фольклорної «недосконалості» постає той мітологізований Чайковський – чоловік козацького роду, який був громадянином Петербурзької імперії. Той загадковий Чайковський, який в не надто квітучій країні з безліччю великих і малих несправедливостей жив ніби в іншому вимірі. Жив десь там, де мелодії стають всесвітніми.

У Кам’янці, що на Тясмині, чоловік зі столиці зачув співи «Занадився журавель», і цього було достатньо, аби з’явилась справжня легенда. «Журавель» завзято витанцьовує наприкінці Другої симфонії. «Журавель» – саме так називав її Чайковський.

«Чайковський Ґала» із Ukrainian Festival Orchestra під орудою Ігоря Будінштейна завітає до Львівського органного залу вже 5-6 жовтня.