Врятувати «Арену Львів»: Місія неможлива?

Відверта розмова з керівником стадіону – Юрієм Майбородою
   Юлія Василина   2618  

Фото Юлії Василини

2,5 мільйони гривень боргу за тепло і близько 2 мільйонів гривень – за податки. Ось такі суми заборгованих «Ареною Львів» коштів опублікувала Аудиторська служба України. Як сталося, що грандіозний проект до «Євро-2012» став збитковим? І як тоді врятувати стадіон від дефолту? Телефонуємо у комерційний відділ «Арени Львів». Домовляємося про інтерв`ю з теперішнім в.о. директора стадіону Юрієм Майбородою. За годину нашу зустріч затверджують.

Від зупинки громадського транспорту до стадіону приблизно 8-10 хвилин пішки. Безліч новобудов. А за ними великий, розрахований на різноманітні події, за критеріями УЄФА один з найсучасніших і найновіших у Європі стадіон «Арена Львів». Ззовні і не скажеш, що окрім боргів споруда має ще безліч проблем. Та розмову із керманичем починаємо з першої – грошей, які потрібно повертати.

                                                    Борги

–  Ми маємо борг 2,5 мільйони гривень за використання тепла на твердопаливній котельні, яка опалює цю всю господарку. Компанія, яка надає тепло і обслуговує котельню, нас вже попередила – якщо весь борг, або хоча б його половину, не сплатимо до кінця вересня, то опалення взимку не буде. А не буде тепла, то не буде й життєдіяльності. Міністерство молоді й спорту знайшло для нас ці гроші. Міністр Ігор Жданов дав вказівку, щоб їх виділили. Залишаються лише технічні питання. Бо виконавці шукать можливості, аби ці кошти не дати. Щось їм не подобається у нашій звітності. Наш головний бухгалтер працює у цьому напрямі. Думаю, що це питання вирішиться.

Пане Юрію, окрім тепла, є ще заборгованість по інших комунальних послугах?

–  Є заборгованість по сплаті ПДВ. Адже ми – підприємство, яке має заробляти гроші і платити податки. І щодо електрики. Ми щомісяця отримуємо попередження про відключення. Але так, як державне підприємство «Арена Львів» має статус бази олімпійської підготовки, то Міністерство молоді і спорту нам дає щомісяця приблизно 320 тисяч гривень фінансової підтримки. Ці гроші використовуємо на оплату електрики. А все решта платимо з тих заходів, які проводимо. Коли з 1 січня цього року підняли мінімальну заробітну плату, то стали утворюватися борги ще й по виплаті зарплат працівникам. Зараз на стадіоні працює 69 людей. Мало би бути 90. Був період, коли тут працювало трохи більше 20 людей. Одного разу охоронці поклали рації і не вийшли на роботу, бо їм не видавали зарплату. Часи були різні.  Наразі «Арена Львів» не заробляє стільки, щоб всі ці потреби задовольнити: і виплатити заробітну плату, і платити за опалення, електрику.

Фото Юлії Василини

Що зараз може допомогти стадіону закрити питання з боргами і стати прибутковим?

 – Найперше – проведення аудиту всього, що є. Треба все оглянути і побачити в якому воно вже стані, що треба покращити, що замінити, а без чого можна обійтися. Для якісного аудиту потрібно приблизно 2 мільйони гривень. Таку суму слід запланувати в бюджеті на наступний рік. В черговий раз звернулися до Міністерства молоді і спорту з листом і описали ситуацію. Якщо цю санацію провести, тоді з`ясується, скільки коштів необхідно для того, щоб ввести в експлуатацію другу чергу будівництва інфрастурктури. І тоді може нормально зафункціонувати вся споруда. Але з іншої сторони, після проведення аудиту повилазять неприємні речі. Бо хтось повинен відповідати за те, що стадіон є в такому стані, як зараз. А за цими неприємними речами стоять конкретні люди. Відповідно винуватці по закону повинні бути притягнуті до відповідальності. Для цього потрібне вольове політичне рішення.

                                                Що ще?

Часу до «Євро-2012» залишалося обмаль. Тож не все на «Арені Львів» побудували якісно. А деякі об`єкти взагалі залишили недовершеними і не здали в експлуатацію. Час минає і вони руйнуються. Але витрачати гроші на їхній ремонт по закону не має права жоден директор. Лише після того, як буде офіційний документ з підтвердженням того, що будівля побудована за правилами і придатна для використання. Тобто, коли буде здана в експлуатацію. До цієї другої черги належать безліч пунктів: роботи по вентиляції, реконструкція дороги біля стадіону, очисні споруди, електропідстанція і т.д.

– Перша і друга черга – це штучно створені поняття. Не встигаючи побудувати стадіон й інфраструктуру довкола нього у повному обсязі до «Євро-2012», утворили першу чергу. До неї віднесли те, що фактично було зроблено і те, що можна було вважати завершеним. –Пояснює Юрій Майборода.

Конференц-зал і стадіон?

– Так. Щоб хоч формально можна було тут проводити матчі, поставили підписи під актом готовності першої черги. А другу чергу залишили на потім. Тому в самому стадіоні є багато речей, які вже сьомий рік експлуатуються, а ще не завершені. Десь близько ста різноманітних систем. Наприклад, під час «Євро-2012», щоб три матчі відбулися, треба було забезпечити події енергопостачанням. Для того, щоб воно було стабільним, тут збудували електропідстанцію потужністю 20 МВт. Ця потужність дозволяє забезпечити енергопостачанням два Сихова. Вона начинена найновішим електрообладнанням у світі, яке на той момент було. Але вона до сьогоднішнього дня не введена в експлуатацію. Тому на час проведення «Євро-2012» з Сихова протягнули сюди кабель. І він до сьогоднішнього дня є основним джерелом живлення цієї споруди. В шести місцях кабель вже має пошкодження. Це реальна загроза. Електропостачання може припинитися у будь-який час. Особливо небезпечно, якщо це трапиться взимку. Якщо будуть морози і в черговий раз кабель буде пробитий, то припиниться електропостачання, не працюватиме автоматика і, відповідно, котельня теж. Є дизельні генератори, які можуть довго працювати. Але на них треба щодня 2 тонни солярки.

Тобто електропідстанція була розрахована не тільки на Арену Львів, але й на житловий комплекс?

– Так. Вона і здатна здійснювати цю функцію. Електропідстанція дуже потрібна. На ній можна заробляти гроші, надаючи дозволи на електропостачання різних об`єктів. Але її треба ввести в експлуатацію. 15 мільйонів гривень винні по ній тим, хто займався цими роботами. З ними замовники не розрахувалися і вони не завершили роботу. Залишили так, як є. Для того, щоб ця споруда мала довгострокову перспективу позитивного функціонування, треба обов`язково вводити в експлуатацію другу чергу. І для цього також потрібно провести аудит.

Ви казали, що під час будівництва стадіону не все було зроблено якісно. Що мали на увазі?

– На споруді є технологічний шов, який протікає. Там треба щось робити. Є металоконструкції, які виготовляли в Німеччині, а потім на завершення привозили їх з Китаю. Вони не дуже добре стикуються між собою. Там теж є серйозні проблеми. Над ними треба працювати. І це все потребує коштів. Якщо провести цей аудит, прийняти вольові рішення на політичному рівні, то тоді «Арена Львів» буде цікава і державі, і області, і місту, і приватному інвестору.

                                               І надія є

–  Є розуміння зі сторони Міністерства молоді і спорту, міністра Ігоря Жданова, держсекретаря Олега Немчінова. Наприклад, у справі з покриттям газону на футбольному полі нас підтримують і будуть робити все, щоб наступного року гроші на це були закладені в бюджеті. На таких спорудах газони потрібно змінювати кожні 4-5 років. На «Арені Львів» газон експлуатується вже сьомий рік і ще відбуваються офіційні матчі. Це все вдається зробити лише завдяки людям, які за ним доглядають. Ми плануємо замінити покриття на гібридне. Основу роблять штучну. А газон – це поєднання штучної трави з живою, які між собою переплітаються. Потім газон потрібно лише підстригати. Гібридний газон настільки міцний, що на ньому можна до 200 матчів на рік проводити. Тоді й ціну за матч можна буде зменшити. Це найновітніша технологія. На неї нам потрібно 7 мільйонів гривень. Наприклад, в Катарі на Чемпіонаті світу 2022 року вже всі футбольні поля будуть такі.

Зразок гібридного газону, яким хочуть замінити теперішнє покриття футбольного поля на “Арені Львів”. Фото Юлії Василини.

Зараз є підписаний довготривалий договір з ФК «Львів» чи будь-якою іншою командою?

–  З ФК «Львів» маємо тільки на кожну гру окрему угоду. На рік поки що не заключають. Можливо, мають свої причини і плани. Якщо попередні угоди були на суму 200 тисяч, то зараз 180 тисяч гривень. Такий мені залишили спадок, що гра коштує 180 тисяч. Але це треба буде переглядати. Бо цих коштів не достатньо. Зараз, коли почалася холодна пора року, треба буде опалювати додатково газон. І на це також кошти потрібні. Будемо вести мову, щоб збільшувати ціну за матч. Або домовлятися, щоб клуб допомагав доглядати за газоном, бо його треба підсівати, підживляти і опалювати. Загалом для нормального функціонування «Арени Львів» потрібно на рік приблизно 25 мільйонів гривень.

Фото Юлії Василини

Пане Юрію, бути саме зараз директором «Арени Львів» – це випробування. Чому ви на це наважились?

– Мені поки що цікаво. Я не боюся ніяких труднощів. Колись займався веслуванням на байдарках. Там халяви не було. Був Чемпіоном VI спартакіади України, став майстром спорту з веслування на байдарках і каное. Мав амбітні плани. Але сталося так, що жахливо захворів. І на самому підйомі кар`єри змушений був зупинитися. Але навіть зараз я чітко розумію, якщо не зроблю гребка, то замість мене ніхто не зробить.

Ви вірите, що стадіон може вийти з цих важких ситуацій?

–  Так. Тут відбувається дуже багато цікавих подій. Коли я сюди йшов, то в мене була домовленість з автогонщиком Василем Ростоцьким. У нього безліч ідей пов`язаних з автомобільним спортом. І проводити тут заходи з автомобільного спорту можна навіть в чаші стадіону. Можна й на прилеглій території. Лучники також готові проводити тут змагання. З біатлоністами я також говорив про те, щоб тут влаштувати міжнародні змагання на які б людям було цікаво прийти. Тут можна багато чого робити.  От дивіться, лише у вересні у нас – 12 масштабних подій. Це і футбольні матчі, і конференції, і форуми. Ще у нас є така потрібна послуга для людей – шлюб за добу. Її вартість 1000 гривень. Для учасників АТО безкоштовно. Ще у нас можна корпоратив організувати.