«Економічні знання дуже допомогли в житті», – винахідниця Софія Петришин

Згідно з соціологічним дослідженням, рівень фінансових знань населення України є помірним
   Ольга Стоноженко   349  

Не користуються депозитами в банку 47% населення. Лише 1% інвестує кошти. І на це є різні причини: недовіра до банківської системи, незнання фінансових інструментів, страх їх використання. Тому важливою є підготовка освічених дітей, які знають ціну грошам та вміють ними розпоряджатись. Про це йшла мова на панельній дискусії «Фінансова грамотність у школі – ключ до розвитку стартап-середовища. Наскільки важлива бізнес література та які методи навчання є найефективнішими?»

«Я закінчила школу-ліцей «Оріяна», де фінансову грамотність починають викладати з восьмого класу, – розповідає Софія Петришин, переможниця Всеукраїнського науково-технічного конкурсу “Інтел Техно”, винайшла прилад, який перетворює цифрову інформацію на шрифт Брайля для незрячих. – В нас був поділ: гуманітарні науки чи економіка. Я вибрала останнє, і вже пізніше відчула наскільки корисні ці знання. Наприклад, у стартапсередовищі, коли виникає необхідність знайти гроші на свій проект, спонсорів не цікавить, наскільки він хороший. Головне – фінансова частина, яку треба вміти розумно аргументувати».

Як зазначає дівчина, найкраще ці знання засвоюються на практиці, коли вчителі створюють спеціальні умови. Для дітей важливі приклади, так їм цікавіше і краще запам’ятовується. Дуже допомагали у вивченні різноманітні конкурси, економічні турніри, які вчать висловлювати власну думку і користуватись знаннями.

Висловив свою думку і практик, заступник директора Львівської обласної дирекції «Укргазбанку» Тарас Швець:

«Зараз ми бачимо тенденцію, що люди, коли отримують зарплату на картку, знімають все, розраховуються готівкою, яка повертається в банк. Люди думають не про те як заощадити, куди вкласти гроші, а як і на що витратити. А потрібно лише подумати над цим питанням, і виявиться, що є що заощаджувати і можна інвестувати. Вважаю, що в школі мало цих лекцій. Я б пішов ще далі – в дитячий садок. До прикладу, в мене є двоє дітей і кожен має свій маленький банк. І є якісь бажання, на які хочеться витратити гроші. І вони розуміють, що якщо їх не вистачає, треба ще відкласти і так сума поступово накопичується».

Також він розповів, що банк проводить уроки фінансової грамотності для дітей, де спеціалісти на практиці показують, як користуватись платіжними інструментами, як на цьому можна заробити (деякі магазині і банки пропонують бонуси за користування карткою), як уберегтись від шахраїв, які більш фінансово грамотні. Проводять консультації та уроки фінансової грамотності і для дорослих.

Хоча є ряд проблем, суспільство рухається в правильному руслі: молодь користується картками, розуміє, що треба заощаджувати.Як свідчить статистика, об’єм готівки поступово знижується. Є фінансово грамотні люди і серед старшого покоління, вони правильно розміщують депозити, люди цікавляться, кому належить банк, чи є членом фонду гарантування вкладів, які ризики.

Фінансова грамотність потрібна для всіх вікових категорій і цим питанням треба займатись; щоб зміни були помітнішими, потрібен державний план підвищення фінансової грамотності; основи фінансової грамотності мають закладати батьки, – до таких висновків прийшли учасники дискусії.