X
    Categories: Інтерв'юНовиниСуспільство

Львівський аеропорт: куди і коли полетимо

Розмова з директоркою «Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького» Тетяною Романовською

За січень-серпень 2018 р. у Міжнародному аеропорту «Львів» пасажиропотік зріс на 47,5% в порівнянні з показником аналогічного періоду минулого року (702,5 тис. пасажирів) і досяг позначки в 1 млн 036 тис пасажирів. Кількість рейсів зросла на 28,7%, з 7813 до 10 055. І ці цифри – не межа, дирекція аеропорту спільно з профільними державними відомствами працюють над збільшенням кількості авіарейсів зі Львова, а також над оновленням самого летовища. Куди ж полетимо зі Львова, коли більше літатимемо в межах України і що цьому наразі заважає, а також про управління львівським аеропортом – поспілкувалися з його очільницею Тетяною Романовською.


Зі Львова у Катар: коли полетимо і якого пасажира звідти очікуємо

Катар – дуже перспективний напрямок, про який ми навіть і не мріяли! Катарські авіалінії – одна з топових авіакомпаній у світі, яка виконує величезні об’єми польотів з аеропорту Дохи і займається авіаперевезеннями по всьому світові. Аеропорт у Досі – можна назвати п’ятизірковим, тому для нас це великий здобуток, що ми маємо  можливість потрапити туди зі Львова! І львів’яни та й мешканці всієї Західної України зможуть виконувати  польоти через Доху далі до Китаю та в інші країни. Це величезний стрибок уперед! Бо якщо б ми поступово розширювали географію, то мали б бути Емірати, Дубаї, а виходить, що ми перестрибнули цей бар’єр і зразу вийшли в Катар.

Є сподівання відкрити цей рейс наступного року. Ми почнемо, очевидно, з того, щоб бути резервним аеропортом для Києва. Тепер чекаємо операційний візит від катарської сторони з оглядом нашого об’єкта – наскільки ми готові. Коли авіакомпанія побачить, наскільки ми гарно вміємо обслуговувати як резервний аеропорт, стаємо основним. Але все буде вирішуватись вже після операційного візиту і впродовж наступних кількох місяців.

Доха – це буде пасажир не лише «point to point», тобто тільки до Дохи і з Дохи. Ми розглядаємо його як транзитний аеропорт, адже місто розташоване фактично посередині світу, якщо глянути на карту. Протягом трьох днів аеропорт у Досі має вісім тисяч стиковок ймовірностей. Тобто, якщо з України буде до Дохи другий рейс після Києва зі Львова, то наші пасажири зможуть потрапити куди захочуть, зважаючи на стик цих ймовірностей – можна далі летіти чи в Таїланд, чи в Китай, чи в Кувейт. Фактично (з України – ред) це буде транзитний пасажир. З Катару, ми вважаємо, це буде в’їзний туризм. Міністр інфраструктури Катару сказав, що як тільки буде ратифіковано безвізовий режим для катарців, вони полетять до Львова, ми їм подобаємося – нашим кліматом, архітектурою міста, і це для них різноманітність.

Про Ryanair та інші лоукостери

Читайте також: Ryanair повернувся в Україну: перелік маршрутів

Ми ведемо перемови, які от-от матимуть результат. Знаємо, які європейські напрямки є популярними, і які є в очікуванні наших пасажирів. Зокрема, працюємо з Norwegian та з Vueling Airlines, але поки що ще чекаємо конкретної інформації від авіаперевізників. Та є великі сподівання, що на наступне літо ми будемо мати значно більше цікавих напрямків і від нових авіакомпаній.

Easyjet минулого року нам теж обіцяв зайти на ринок авіаперевезень. Але їх цікавить напрямок Андглій, а ми вже маємо три рейси на Лондон від Wizz Air,  і ще три матимемо від Ryanair. Думаю, Easyjet поки що подивиться як виконуються рейси цими лоукостерами, а далі уже прийматиме рішення щодо своєї діяльності.

Ведемо перемовини зі зовсім новою компанією, мали недавно в гостях її представників і є сподівання на 1-2 зовсім нових дуже цікавих маршрути наступного літа. Йдеться про європейський напрямок, але поки що не можу сказати більше.

Є також 1-2 азіатських напрямки, але з ними складніше. Наразі компанії вивчають наш ринок. Думаю, що цьогорічна статистика їх переконає, щоб все-таки зі Львова відкрити нові авіарейси.

Португалія, Іспанія зі Львова

Ми дуже інтенсивно працюємо над напрямком у Португалію та Іспанію, але там є деякі обмеження зі сторони європейських колег, зокрема, по двосторонніх угодах. І не так просто Wizz Air, Ryanair чи  Ernest відкрити з тих країн до нас рейси. Зараз ми доопрацьовуємо ці формальності, щоб, можливо, уже наступного року ці рейси у нас з’явилися.

Хоча Португалія є трішки задалеко зі Львова. Лоукости мають на меті ближчі перевезення – тоді їм ефективніше складати дешевшу ціну і швидше планувати.  Але Португалія та Іспанія є у  переліку міст, куди відкриються рейси і, я сподіваюся, це може статись вже наступного літа.

На американський континент без пересадок

Напрямок американського континенту дуже затребуваний. Згідно з нашими даними, перші місця зацікавлення займають Нью-Йорк, Торонто та Чикаго. Які би ви пори року не дивилися – найвищі цифри зі Львова саме у ці три міста. У нас нещодавно на переговорах були представники Ukraine International – МАУ. Ми водили їх в ІТ-компанію, презентували цей потік, вони бачили цю статистику. МАУ дуже серйозно розглядає перспективу відкриття таких рейсів. Але, щоб прийняти рішення про відкриття такого далекого рейсу, мають бути вкладені дуже великі  зусилля і має бути проведений серйозний маркетинг. Рейс дуже дорогий і для того, щоб він від початку «завантажився» і не був збитковим, треба добре попрацювати.

Сьогодні наші пасажири летять до Торонто, Чикаго, Нью-Йорка через три щоденні рейси: через Варшаву, Відень та Стамбул. Зрозуміло, що авіакомпанії, які здійснюють ці рейси, одразу знизять ціни. Тобто як тільки буде оголошено прямий рейс Львів – Нью-Йорк, наприклад, чи Львів – Чикаго, авіакомпанія LOT  та інші знизять свої тарифи на 40 відсотків.  Почнеться дуже серйозна конкуренція. І великий виклик для авіакомпанії, щоб пасажир пішов до них напряму, а не на дешевший тариф через перевіреного перевізника. Ми даємо ідеї – оголосити рейс, наприклад, за півроку, півтора року, щоби побачити як іде продаж. Схожу практику мають Wizz Air та Ryanair.

Цифри чітко показують, що цей пасажир є, і рейси користуватимуться популярністю. Пасажир полетить не через LOT, «Австрійські авіалінії» чи «Турецькі авіалінії», а напряму – чи це буде українська компанія, чи американська. Насправді можна відкривати і два рейси в тиждень – Торонто, Чикаго, Нью-Йорк.  Паралельно ведемо переговори з американським авіаперевізником. Хоча з ними важче, бо це інша країна, інші люди, інше планування.

Внутрішні авіарейси: коли будемо літати Україною за дешевими цінами

Складність з внутрішніми авіаперевезеннями – це пасажир. Фактично, пасажир, який може літати по Україні готовий платити меншу ціну за авіапереліт, ніж той, що вже летить сьогодні кудись в Європу. Хоча ми маємо лоукости, які мають дуже гарні ціни – 400 грн, 600 грн. Ми нещодавно зустрічалися з авіакомпанією Wizz Air і говорили на цю тему. Вони поки не готові. Проблема у витратності на внутрішніх рейсах: дуже дорога навігація, дороге паливо. Навіть якщо аеропортові ставки є низькими, то інші витрати лягають досить великим тягарем.

Цього року ми спробували прорахувати вартість квитків в Одесу. Розрахунки показали, що квиток в одну сторону вартуватиме 2500-3000 грн. У дві сторони заледве вийшло 3500 грн. Можливо, пасажир би був, але ще й трішки запізно про це подумали.

Ведемо переговори з міністерством, щоб вони нам посприяли в розгляді ставок за аеронавігацію, щоб спільно з «Аерорухом» опрацювати питання щодо надання знижок або зменшення саме цього аеронавігаційного збору, який дуже дорогий порівняно навіть з європейськими ставками. Для того, щоб не зменшити надходження в їхній бюджет, але щоб збільшити кількість рейсів. Ми знаємо, як працювати в таких питаннях.

Найбільш перспективні українські міста щодо авіаз’єднання зі Львовом

Україна велика, але великих аеропортів у нас не так багато. Ми би дуже хотіли літати в Харків та Одесу. Наприклад, через Харків можемо летіти в Азію, а Харків через нас – в Європу. Ми уже навіть розмовляли про це з авіакомпанією МАУ!

Одеса найбільш актуальна влітку, бо це курорт, море. А одесити з задоволенням також прилетять до нас, або скористаються львівським аеропортом, щоб полетіти у Європу. Ми маємо статистику з нашої стоянки, і бачимо, автівки з номерними знаками з Києва, Харкова, Одеси. Ми уже сьогодні розуміємо, що нашим аеропортом користується пасажир не лише з Західної України. Вже сьогодні ми є хабом – люди приїздять до міста, гуляють Львовом один-два дні, а звідси летять далі.

Інфраструктура аеропорту

Ми розвиваємось майже з космічною швидкістю і відповідно досягли такого пасажиропотоку. Але разом з тим трішки «буксує» залізничне та автобусне сполучення. Цього року ми проявили ініціативу і вже курсує автобус на залізничний вокзал ідеальна логістика – це коли з’єднані  аеропорт-залізничний вокзал – автобусний вокзал.

Маємо ініціативу, щоб активно запрацювала станція Скнилів. З нашими темпами розвитку не усі за нами встигають. Фактично усім car rental (оренда авто), які є (а їх з 5 стало 9), вже сьогодні бракує машин. Авіаційна логістика дуже швидко надала пасажира, а дорога і транспорт виявилися неготовими. Нам потрібно щоб все було швидко, оперативно, доступно. Ми розуміємо, що пасажир, який прилетів за 400 гривень, не хоче платити 300 гривень за таксі по місту.

Наше наступне завдання – зв’язати аеропорт з автобусним і з залізничним вокзалами і максимально швидко цю логістику налагодити. Обговорюємо також сполучення з іншими містами. Фактично авіаперевізник Ernest уже майже запустив таке сполучення  – домовився з автобусними перевізниками про відкриття маршруту Львів – Івано-Франківськ – Чернівці. Уже фактично усе було домовлено, але поки що це призупинилось. Але, я думаю, що до цього повертатимуться.

Також є ініціатива, щоб автобусні перевізники запустили маршрути у карпатському напрямку. Наразі збираємо статистику щодо найбільш популярних напрямків. Наприклад, рейс з Білорусі – майже увесь їде далі у Трускавець. Таке перевезення може забезпечуватиме якийсь з авіаперевізників, аеропорт ж забезпечить місце стоянки, можемо допомагати рекламою, можемо організувати місця для продажу квитків, даємо інформацію для авіакомпаній, щоб вони поширювали серед пасажирів.

Оновлення інфраструктури аеропорту

Я була на зустрічі з колегами з «Аероруху». Говорили про те, що треба думати над збільшенням площі руліжних доріжок (частина льотного поля аеродрому, спеціально підготовлена для руління повітряних суден; вони поєднують між собою злітно-посадкові смуги і перони, на них є місця очікування для літаків). Зі смугою у нас усе добре, ми можемо літати на великі відстані, приймати великі літаки, але нам не доробили паралельної руліжки. Тобто коли буде 7-8 літаків на відліт або на приліт одночасно, у нас уже створюються черги. Цьогоріч був прецедент, коли в нас було 20 операцій на годину – це для мене звичайно ж було великим щастям, але фактично уже за відсутністю руліжних доріжок або укріплених доріжок, ми не можемо приймати багато літаків. Тобто уже зараз ми робимо план і на наступний рік ми будемо одну і другу руліжні доріжки підсилювати. Така проблематика з’явилася у зв’язку з початком прийому великогабаритних літаків – у цьому році уже літає Azur Air на Боїнгу-767 чартером і Аеробус-330 у нас літав Sky Up. Саме вони нам дають трішки проблематику у літакоспроможності смуги.

І наступного року також, можливо, почнемо задіювати старий термінал для внутрішніх рейсів. Це зменшить завантаженість нового терміналу. У цьому році ми вже навіть багажну стрічку на приліт, яка є для внутрішніх рейсів, застосовували і для міжнародних рейсів. Тобто ми не пересікаємо потоки, просто внутрішніх рейсів є менше – вранці і ввечері – тому коли відсутні внутрішні рейси, ми застосовуємо цю багажну стрічку для міжнародних рейсів. А завдання на наступний рік –повністю уникати черг, скупчень і так далі. Адже у планах збільшення кількості рейсів, відповідно, і інтенсивності польотів.

Великі літаки привозять одночасно 600 осіб, пасажироспроможність терміналу – 2 тисячі пасажирів в годину. А тут якщо одночасно по 600 з двох літаків і якщо є ще щось паралельно, то….

Ну в нас фактично цього року термінал завантажений на повну його  спроможність впродовж кількох пікових годин. Але ми з цим справимось! Адже в нас є таке поняття як слотування: ми можемо авіакомпанії переставляти на раніший час або пізніший, у нас є ночі вільні.

Старий термінал вже і цього року іноді використовуємо для чартерних внутрішніх рейсів. Віп-зал для бізнес-авіації теж працює. Термінал абсолютно готовий для внутрішніх, міжнародних рейсів. Зараз прикордонники мають нове обладнання – вони можуть навіть без під’єднання до кабелів проводити обслуговування. Це теж спрощує роботу. Для військових перевезень ми теж використовуємо старий перон Альфа, щоб військовий контингент не змішувати з пасажирськими регулярними перевезеннями – фактично ми використовуємо інший перон і старий термінал. Він повністю робочий.

Про затримки авіарейсів

За усі затримки авіарейсів, за їх скасування, за ті незручності, що у зв’язку з цим отримує пасажир – відповідає авіакомпанія. Звісно, ми як аеропорт страждаємо через це перші, бо ми  перша лінія, яка приймає весь негатив від пасажирів. Але разом з тим ми показуємо свої переваги і свій професіоналізм. Наші працівники проходять окремий курс навчання щодо роботи з клієнтами. Адже клієнт завжди правий. І ми вчимося завжди максимально заспокоїти пасажирів, вислухати. Пасажир – це певний психологічний стан людини: вони в очікуванні польоту, відпочинку. Багато пасажирів, які цього року летять зі Львова – летять узагалі уперше! І ми вчимо наших працівників витримувати усі навантаження. З усіма авіакомпаніями підписані угоди і згідно з цими угодами, згідно з авіаційними правилами, надаємо пасажирам таких рейсів харчування – і холодне, і гаряче, при потребі надаємо готелі. З кожною з авіакомпаній є різні підписані угоди. В якійсь частині відповідає сама авіакомпанія, від них виходять представники; іноді виходимо ми як представники авіакомпанії.

Щодо Ernest – у них ми представники. З однієї сторони це добре, бо ми ініціативу брали на себе і дуже швидко розселяли пасажирів, годували, відвозили, вислуховували, пояснювали. Добре, що у нас напряму є контакт з авіакомпанією, з її менеджментом, з яким я контактувала у будь-який час доби.

Негативний досвід одразу позначається і на самих авіакомпаніях. Укінці липня, коли почастішали випадки з затримками рейсів – Венеція, Неаполь, Рим – трошки завантаження цих рейсів впало.  Тобто пасажир просто не летить. Тому я авіакомпанія говорю – аналізуйте свої помилки, оголошуйте, пояснюйте, що ви це вже опрацювали, щоб навіть той пасажир, який постраждав, який це все емоційно передав своїм друзям, бо ж негатив він значно швидше розходиться, міг змінити свою думку хоча б трішки. Треба максимально швидко реагувати.

Про складнощі в управлінні аеропортом

Упродовж двох останніх років ми дуже інтенсивно розвиваємося. І, фактично для кожного об’єкта інфраструктурного, в тому числі і для аеропорту, великим викликом є збільшення обсягів робіт. Тобто для нас це є і велика перевага, і великий виклик, з яким ми повинні справлятися. Так, ми дуже гарно розвиваємося, протягом двох років ми суттєво збільшили об’єми перевезень – ми перевезли мільйон пасажирів, якого раніше не було. Тобто у порівнянні з 2015 роком, коли було 570 тисяч, у цьому році ми очікуємо 1 мільйон 700 тисяч. Це великий приріст і саме з ним пов’язані наші проблемні питання, які виникають, і зі шляхом їхнього вирішення. Тобто ми набираємо більше персоналу, ми справляємося із затримками рейсів,  ми в усіх абсолютно службах перевіряємо свою роботу, вчимося по-новому працювати. Але виникають різні виклики – це і затримки рейсів, які ви бачите – хоча це не ми винні, ці самі випадки з птахами. Хоча якщо брати статистику, цього року ми не маємо більше випадків з птахами, а ситуація пов’язана з тим, що більше операцій на злітній смузі. Тобто якщо минулого року ми мали 15-20 рейсів в день, то сьогодні маємо 50-60 операцій. Тому саме інтенсивність і дає такі виклики нам. Хоча ми вживаємо усіх необхідних заходів: ми придбали більше техніки для відлякування птахів, ми збільшуємо штат – і на денні, і на нічні зміни, ми з двох курсів постійно стежимо за смугою. Сподіваюся, найближчим часом там усе буде вирішено. І я сподіваюся, що загалом таких негативних випадків у нас не буде.

Стабільність, ефективність, культура спілкування – три завдання, які ставлю аеропорту і усім його працівникам. Давайте будемо мріяти, про те, про що навіть не мріяли, і не обмежувати себе у мріях. І будемо працювати, щоб усі мрії втілити в життя .

Мирослава Іваник: Заступниця головної редакторки