Готуємося у дитсадок: 10 порад для комфортного садочкового життя

Кінець літа – гаряча пора для батьків не лише школярів, але й дітей, які ідуть у дитячий садок! Як підготувати маля, про що батькам подбати насамперед, що купувати, а що не вартує?
   Ліля Криницька   1120  

Легка адаптація, усміхнена дитина, спокійна мама. Хіба не про це мріємо ми, батьки, коли озвучуємо намір записати власне дитя в дитсадок? Але чи завше так вдається? Більшість батьків з присмаком гіркоти згадують перші спільні походи в садок, сльози малюка, власне відчуття зрадника, коли зачиняєш двері групи… А може, ми щось не так робимо? А може, є якісь лайфхаки, щоб дитина у садочок йшла з радістю і їй там було реально добре? Досвід каже, що так – є правила, які роблять садкове життя легким!

  1. Хвилювання відміняється! Це найперше правило для батьків. Без нього – справа безнадійна. Дитина легко відчує тривогу і може почати боятися походу в дитячий садок. Авжеж там страшно, якщо мама і навіть тато тремтять! Звісно, що там живуть дракони і вони усіх з’їдять, а кісточки повипльовують на килим! Хоча дракони – це теж цікавоJ Але вдома таки безпечніше!
  2. Розповідайте дитині про режим дня, ігри і заняття, які на неї чекають. Понад те, намагайтеся поступово жити за такими правилами, щоб встигати в садочок, не летячи, висолопивши язики. Після вільного досадочкового життя – прокидання спозаранку – це ще той стрес. Але ви справитеся, якщо все йтиме поступово. Також поясніть, що якщо маля матиме якусь потребу в дитсадку, то може звернутися за допомогою до вихователя, але іноді потрібно буде зачекати своєї черги. Дітей лякає невідомість, але коли вони бачать, що очікувана подія відбувається так, як було обіцяно, то відчувають себе впевненіше. Допоможіть малюкові почуватися впевнено!
  3. Намагайтеся реагувати на плач і небажання йти в дитсадок спокійно. Поясніть дитині, що «садок» – це майже те ж саме, що і мамина або татова робота. Але в жодному випадку не дофантазовуйте і не прикрашайте реальність, бо разова акція покори, спровокована цікавістю, може обернутися масовими акціями спротиву і протесту. Не кажіть неправди – це злочин і проти дитини, і проти стосунків з нею! Краще з’ясуйте, що ж саме лякає дитину. Переважно – це розлука з мамою, особливо, якщо дитина ще не доросла до віку природної сепарації. Якщо не чуєтеся в силі справитися самотужки – не соромтеся просити поради в психолога. З власного досвіду можу точно сказати, що помічними в ситуації непростої адаптації будуть рекомендації казкотерапевта.
  1. Спілкуйтеся з дитиною вдома якомога більше. Розпитуйте, як пройшов день, хваліть за успіхи, разом обговорюйте складні ситуації, які виникли у час перебування без вас. І взагалі, заохочуйте дитину до розмови, до взаємодії! По-перше, це дасть вам максимум інформації про садок, умови, стосунки, впливи, по-друге, – це дасть дитині змогу контейнерувати у вас всі свої переживання, емоції, страхи, тобто зняти напругу природним шляхом, відчути вашу зануреність у її життя, зацікавленість, щире співчуття.

    5. Завжди приходьте по малюка, о котрій обіцяли, намагайтеся не спізнюватися. Серйозно. Діти, якщо і не вміють орієнтуватися по годиннику, то точно уміють орієнтуватися по батьківському обличчю. Почуття провини вони прочитають безпомилково. Звісно, що ситуації в житті бувають різні, але якщо сказали, що заберете після сну – заберіть, з усіх сил зробіть це! Вам це зарахуютьJ Діти дуже важко переживають несправджені обіцянки, а надто ті, які стосуються дуже очікуваних і емоційних моментів.

  1. У складних ситуаціях будьте готові звернутися по допомогу до спеціаліста. Не відкидайте думку про те, що можна отримати фахову підказку психолога! Не нехтуйте дитячим здоров’ям і власними нервами! Якщо дитина сильно нервує за відсутності мами, якщо у неї погіршується сон і апетит – краще таки звернутися до психолога. Це не розписка у власній безпорадності, це – розумний хід, адже на кону – ваша ж дитина і її психоемоційна безпека.
  1. Не порівнюйте свого малюка з іншими. А надто вголос. Ніколи. Ніякі Марічки чи Остапчики не мають значення, адже це – чужі діти і ви бачите їх очима чужої мами, а що лишається для вас непоміченим – таємниця. Є діти, які просто ідеальні в садку, але вдома викидають всю напругу, агресію, втому і мама періодично вивчає глобус у пошуках незаселених островів. У нас, до прикладу, саме цей варіант. Тому особливо відчайдушним мамам можу підкинути кілька ідей – зможемо стати сусідами по островах.
  1. Заохочуйте малюка ставати самостійним і дбати про себе. Заздалегідь дайте можливість дитині самій одягатися і роздягатися, їсти, ходити в туалет. Але це не означає, що дитя мусить усе це вміти вже до ходіння в садок! Ні, дитина навчиться цього у свій час, але батьки мають дати їй відчуття, що вона реально може справитися і з колготами, і з дощовиком, і навіть з монстром-горщиком! Хай це буде довго. Хай ґудзики защіпне через один. Хай навиворіт одягне светра. Хай не добіжить до туалету! Хай! Просто відрощуйте терпіння і підтримуйте, підтримуйте, підтримуйте. Вірте в дитину, тоді вона повірить у себе!

  1. Не змушуйте дитину ділитися. Взагалі. Вона справді не мусить віддавати свої речі. Може, але не мусить. Якщо захоче комусь дати погратися своїм поні – ок, якщо затисне під рукою і закопилить губу – ок. Однаково приймайте обидва варіанти, бо вона має право не хотіти комусь щось давати. Ви ж не віддасте мені свій Audi, навіть якщо я дуже попрошу. А якщо спробую забрати, то ще й поліцію викличете. Зрозумійте, що сто разів праний Міккі Мауз чи трактор із ковшем – це теж Audi і дитя не мусить страждати патологічним альтруїзмом на догоду дорослим, аби їм не було соромно перед іншими!
  1. Одяг і взуття мають бути зручними, якісними та безпечними для здоров’я , а не тільки модними і красивими. А також вони повинні відповідати санітарним нормам для дошкільнят. Обирайте одяг з дихаючих натуральних тканин, краще з бавовни. Він має максимально легко защіпатися, тому уникайте складних і тугих петель, гачків, кріплень. Перевага за речами. Які дитя одягне правильно з першого разу, а головне – саме. На дощову погоду знадобляться легкі гумові чоботи зі знімним утеплювачем (зручно на різні сезони, але є ймовірність, що стопа виросте швидше, ніж ті сезони змінятьсяJ) Також маст хев для активних дітей – грязепруф мембранний або прогумований, – одяг у якому можна і дупою в калюжах сидіти, і не боятися зливи чи мокрого снігу. У холодну пору  року у дитини повинні бути змінні рукавички (краще дві пари). Ідеальне рішення на зиму – шапка-шолом: дитині не доведеться мудрувати з шарфиками, а голова і шия будуть однаково надійно захищеними. Стосовно комбінезонів, то це тема вічних дебатів, але наш досвід підтвердив, що суцільний для дітей – найкраще. У ньому ні поперек не відкритий, ні сніг під куртку не наб’ється.

Також батькам слід подбати про те, щоб у шафці для дитини був змінний одяг на всяк випадок, краще кілька комплектів, обов’язково кілька трусиків і шкарпеток. Слід подбати і про те, щоб було зручне, за розміром, з неслизькою підошвою взуття для перезування, серветки або носовички, гребінець чи щітка, вода, резинки-заколки для дівчаток, пакет чи торбина, в які можна покласти забруднений або мокрий одяг. І в жодному разі не залишайте в шафці продукти харчування (цукерки, сік, шоколад, печиво), а тим паче ліки.

Будьте завжди на стороні дітей! Легкої адаптації і щасливого дитинства вашим малюкам!