Викрадений і незаконно утримуваний: історія Павла Гриба

Павло Гриб - ще один український вʼязень Кремля
     305  

Фото Ірини Ромалійської, «Громадське радіо»

23 липня в Росії розпочався суд над Павлом Грибом, 19-річним українським громадянином, якого викрала з Білорусі російська служба безпеки. Після 11 місяців психологічного тиску Павло Гриб, якому зараз 20 років, постав перед судом за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі – це одна з найабсурдніших справ, відкритих проти близько 70 українських громадян, незаконно утримуваних в Росії та в анексованому Криму.

Наприкінці серпня 2017 року Павло Гриб поїхав до міста Гомеля в Білорусі, щоб зустрітися з 17-річною дівчиною на ім’я Таня. Це мало бути їхнє перше побачення після кількох місяців спілкування в чаті: він жив в Україні, а вона – в Росії. Одразу після побачення Павло зник. Коли він ішов на автобусну станцію, щоб повернутися до Києва, невідомі люди запхали юнака в темний мінівен і перевезли через кордон на російську територію, де його офіційно звинуватили в терористичній діяльності. Він, начебто, підбурював іншу особу (Таню, в цьому випадку) до терористичних дій.

«Російська прикордонна служба каже, що Павло не перетинав кордон. Але його заарештували в Смоленській області. Як це могло статися? Факт, що його не звинуватили в нелегальному перетині кордону говорить про те, що його перевезли правоохоронні органи», – зауважує адвокат Павла Гриба Марина Дубровіна.

Через два тижні після ув’язнення Гриба російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) сповістила генеральне консульство України в Ростові-на-Дону, що Павла Гриба утримують в Краснодарі, на півдні Росії. Це було очевидне порушення Консульської конвенції між Україною та Росією: Російська Федерація мала поінформувати українське консульство протягом трьох днів.

23 липня 2018 року Північнокавказький окружний військовий суд в Ростові-на-Дону (Росія), мав почати перше слухання по справі Павла Гриба. Натомість суд повернув справу прокуророві та, відповідно, продовжив ув’язнення Павла, через застаріле формулювання карної статті в обвинувачувальному акті. Нова версія передбачає десять років ув’язнення замість восьми.

Повідомлення по скайпу як докази

Судова справа проти Гриба базується на уривках з приватних бесід по скайпу між Павлом і Танею. ФСБ стверджує, що Гриб начебто надіслав Тані, мешканці міста Адлер Краснодарського краю, інструкції з виготовлення вибухового пристрою і підбурював її встановити бомбу на шкільному випускному вечорі 30 червня 2017 року.

Адвокат Гриба, Марина Дубровіна, пояснює кілька важливих деталей: «По-перше, у самих інструкціях, які легко знайти у Вікіпедії, говориться, що вибухівку не можна виробити вдома, тільки в лабораторії. По-друге, дівчина нічого не робила в цьому напрямку. Вона не виготовляла бомби, і не встановлювала її в школі. Це були просто порожні балачки».

«З середини травня 2017 в їхніх розмовах по скайпу вибухи більше не згадуються. І нічого не сталося взагалі, – додає Дубровіна. – Я не бачу жодного схиляння чи підбурювання в цьому випадку”.

А що дівчина?

Роль Тані в цій справі викликає багато запитань. Одні вважають її агентом ФСБ, інші – розгубленим підлітком, якого використала Краснодарська ФСБ.

У листуванні з Павлом Таня висловлювала проукраїнські погляди. Вони говорили про боротьбу України за незалежність, про Романа Шухевича та Степана Бандеру, лідерів українських націоналістичних сил під час Другої світової війни, а також про нинішню війну на сході України. Судячи з усього, Таня начебто цікавилася Україною, стверджувала, що навчилась писати й говорити українською.

Дівчина казала Павлу, що збирається переїхати з Росії до України і жити з ним. В липні – серпні 2017 року вона дуже наполягала на зустрічі в Білорусі, оскільки Павло рішуче відмовився їхати до Росії.

Виглядає, що Таня була і продовжує перебувати під тиском з боку російської служби безпеки. В червні 2017 року вона подала документи на закордонний паспорт. Через кілька днів, за її словами, її разом з матір’ю та вчителькою допитали у ФСБ, де їй повідомили, що її онлайн-листування з Павлом контролює ФСБ. Таня також говорить, що у ФСБ їй пообіцяли видати паспорт за умови, що вона вивідає в Павла його подальші плани під час їхньої особистої зустрічі. У липні 2017 року її квартиру також обшукали і конфіскували листування між молодими людьми.

Марина Дубровіна, захисниця Гриба, говорить, що існує кримінальна справа проти Тані. Зараз її призупинено тому, що їй було менше 18 років на момент відкриття кримінального провадження.

«Після викрадення вони продовжували використовувати цю дівчину, щоб тероризувати Павла, – розповідає Ольга Гриб, сестра Павла. – Вони записували відео, дозволили листування між ними, натомість батьки отримали за цей час тільки одного листа. ФСБ маніпулювала емоціями та почуттями, щоб морочити Павла і змусити його співпрацювати».

Спершу Павло визнав обвинувачення в тероризмі, думаючи, що допомагає Тані, але відмовився від своїх свідчень, коли побачив Таніну заяву проти нього. Тоді ФСБ почало тиснути на Гриба психологічно, порушуючи його права. «Вони не можуть тиснути на нього фізично через його рідкісну хворобу, тому вони використовують психологічні методи», – пояснює Ольга.

Порушення прав і ускладнення для ФСБ

З моменту затримання в серпні 2017 року Павло зовсім не отримував листів від батьків. У липні 2018 року, під час етапування з Краснодара до Ростова-на-Дону, його побили охоронець та інші ув’язнені. Через звинувачення в тероризмі він позбавлений можливості отримувати грошові перекази – щоб купувати їжу, ліки та інші необхідні речі. Були випадки, коли Павлу не дозволяли отримати харчові продукти, надіслані батьками.

Павло Гриб хворіє на рідкісну хворобу, портальну гіпертензію. Єдиний метод лікування – операція з імплантації штучних кровоносних судин, але Павлу потрібні ліки, щоб підтримувати функціонування організму. Це було, радше за все, несподіване ускладнення для ФСБ: у листуванні з Танею по скайпу юнак не згадував про хронічну хворобу.

Найгірше те, що Павло Гриб з січня 2018 року не отримував необхідного з його хворобою лікування. Російська влада не дозволила українським лікарям відвідати його, попри вимоги Європейського суду з прав людини. Ні в Ростові, ні в Краснодарі відповідних фахівців немає.

Марина Дубровіна повідомляє, що в’язничний лікар зараз начебто дозволяє своєму підопічному приймати ліки, але вони повинні бути російськими і купленими в Росії, а це означає, що сім’ї Павла треба знайти місцеві замінники. Дубровіна підтверджує також, що Павлу нарешті дозволено отримувати гроші банківським переказом.

Заради чого це все?

«Кремль прагне створити велику медіаісторію про те, як він захищає своїх громадян від тероризму і так званого українського нацизму. Вони спеціально шукають людей, яких можна було б зробити «терористами», «екстремістами» чи «шпигунами», – розповідає Олександра Романцова, правозахисниця з НДО «Центр громадянських свобод».

Такі «шпигунські» справи можуть бути призначені також і для українців. «Вони повинні продемонструвати, що за те, що ви пишете в соціальних медіа, ви можете потрапити в таку ж ситуацію, як ці люди, яких незаконно затримали та ув’язнили», – пояснює Ольга Гриб, сестра Павла.

На думку ФСБ Павло Гриб, активний користувач соціальних медіа, мав добре підходити для таких цілей. Наприклад, його нікнейм у популярній російській соціальній мережі «ВКонтакті» – Роман Шухевич – видатний командир Української повстанської армії в 1940-х роках. На слуханнях 23 липня обвинувачення повідомило нову інформацію, за якою Павло Гриб начебто планував вибух у школі на завдання Стефана Капіноса, члена організації Українська національна асамблея – Українська націоналістична самооборона (УНА-УНСО), української ультраправої групи, яку в Росії вважають екстремістською. Захист заявив, що єдиний зв’язок між Грибом і Капіносом в тому, що обидва мали пароль до входу на один мережевий обліковий запис.

Чим ми можемо допомогти?

Україні потрібна загальна стратегія допомоги громадянам, яких незаконно затримали і ув’язнили в Росії та в анексованому Криму. Багато сімей не мають фінансових ресурсів, щоб найняти адвоката в Росії, і до того ж, офіційний статус таких ув’язнених чітко не визначений.

Багато людей вважають тиск з боку міжнародної спільноти ключовим для звільнення незаконно утримуваних людей, зокрема, і Павла Гриба. «Україна вже пропонувала обміняти своїх громадян. Вона навіть пропонувала передати більше людей зі свого боку, – говорить Олександра Романцова. – Єдине, чого Київ не пропонував, це викупу, але Кремль схоже, не цікавлять гроші. І міжнародний тиск життєво необхідний, бо вони не збираються зупинятися».

«Amnesty International», міжнародна правозахисна організація, не маючи змоги ретельно моніторити кожну справу, натомість зосереджується на деяких випадках і привертає увагу до проблеми в цілому. ЄС, Європейський Парламент, ПАСЕ і Державний департамент США, всі оприлюднили заяви про стурбованість або вимогами звільнити українських в’язнів, утримуваних в Росії.

Текст проекту UkraineWorld.