Вчитися по-новому: як Львівщина підготувалася до старту освітньої реформи

Наскільки готові втілювати нові держстандарти початкової освіти у Львівській області, «Львівська газета» розпитала директорку департаменту освіти та науки ЛОДА Любомиру Мандзій
 |    501  

Цього року на Львівщині до перших класів підуть 30282 дитини. Усі вони навчатимуться вже за новим державним стандартом «Нової української школи», в основі якої – орієнтація на індивідуальні потреби дитини, а не пристосування школярів до єдиної навчальної системи. Наскільки Львівщина готова втілювати держстандарти початкової освіти й чого не вистачає області – про це «Львівська газета» запитала в директорки департаменту освіти та науки Львівської ОДА Любомири Мандзій.

Що таке НУШ?

Нова українська школа – це школа, в основі якої лежить компетентнісний підхід: акцент не просто на знання, які діти отримують на уроках, а саме на застосування тих знань дітьми в житті. Це найважливіший аспект реформи. Друге – це дитиноцентризм. Тут не вчитель як основа, і діти підлаштовуються під учителя, в центрі нової української школи – саме дитина. Відповідно, трошечки по-іншому ми підходимо до навчального процесу: компетентнісний підхід, ігрові методи, які використовують, особливо в першому циклі. Перший цикл – це 1-2 клас, а потім – 3-4.

До нової української школи ми почали готуватися ще торік – на базі дев’яти шкіл робили апробацію нового державного стандарту початкової освіти. Власне, окрилені успіхами пілотних шкіл, ми стартували цього року й готувалися до нової української школи в новому навчальному році.

Цього року Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти підготував 99 тренерів, які займалися зі всіма педагогами Львівської області, котрі цього року набирають перший клас. Це приблизно три тисячі осіб (3806 педпрацівників, – ред). Окрім того, ще приблизно 890 учителів іноземної мови, які працюватимуть з першокласниками. Завданням тренерів було навчити педагогів нових методик, поставити нові завдання перед учителями і скорегувати їхню роботу з першим класом. Також усі педагоги на Львівщині, які цьогоріч беруть перший клас, а ще окремі педагоги, які не набирають першокласників, на онлайн-платформі EdEra (ed-era.com) пройшли спеціальні курси й отримали сертифікати, які свідчать про те, що вони мали змогу навчитися нових методик, щоб бути готовими до змін, які настануть із 1 вересня.

Що чекає першокласників з 1 вересня?

Зміни в навчальному процесі будуть, починаючи з ранкових зустрічей. Тобто не звикло: о 08.30 дзвінок, усі сіли за парти – і починається урок. Нова українська школа починається з ранкової зустрічі, під час якої діти разом з учителем мають поділитися якимись своїми враженнями, емоціями, досвідом. Це більше психологічний аспект педагогічної роботи, і він стає на перше місце. Це таке поняття, як емпатія, тобто вчитель має визначити, з яким настроєм прийшла дитина, і дитина має змогу розповісти, чому вона так почувається. Завдання вчителя – налаштувати діток з різним настроєм на роботу, яка принесе їм користь і задоволення. Важливо також зберегти мотивацію дітей, щоб вони не втрачали інтересу до навчання. І ще дуже важливий момент – це дослідницький тип навчання. Тобто діти самі мають відчути, ЯК щось зробити: їм не просто кажуть, що, наприклад, цукор розчиняється у воді. Вони мають узяти цукор, кинути у воду й самі переконатися, що він таки розчиняється. Не просто послухати (і запам’ятали/не запам’ятали), а побачити, зрозуміти. Це, власне, не просто знання, а компетенція, яку можна використати на практиці.

Чи будуть зміни для старшої школи?

Зміни відбуватимуться поступово. Вони точно будуть для тих дітей, які цього року підуть у перший клас. Але оновлення програм відбулося торік, і цього року ми теж маємо методичні рекомендації про їх оновлення. На території Львівської області для нас пріоритетом є розвиток природничо-математичних дисциплін. Ми дійшли такого висновку, зокрема, й за підсумками зовнішнього незалежного оцінювання. Вже є аналітика за результатами ЗНО у формі державної підсумкової атестації. Ще минулого навчального року, коли зустрічалися з директорами опорних шкіл, ставили пріоритетом, особливо для опорних шкіл, ведення профільного навчання та поглибленого вивчення окремих предметів. Я особливо звертала увагу на вивчення точних і природничих предметів: математики, фізики, хімії. Це доцільно, тому що ми бачимо за результатами: де є введення поглибленого вивчення і профільного навчання, там кращі результати ЗНО. Я розумію, що це можна зробити лише у школах, де є паралельні класи, адже школяр має право вибору. Тож поки що можемо робити це тільки у великих школах, де є кілька класів, починаючи з 10-11-го чи навіть уже з восьмого. Але згідно з проектом нової української школи, в майбутньому у старшій школі буде профільне навчання.

Нова українська школа: крім компетенцій, це ще й нові парти + нові дидактичні матеріали

Цього року на нову українську школу в межах нашої держави скеровано приблизно мільярд гривень. Львівщина отримала 99 мільйонів. 70 млн було скеровано на закупівлю: у відсотковому відношенні з них 40 відсотків – на дидактичні матеріали, 40 відсотків – на меблі і 20 відсотків – на комп’ютерну і проекційну техніку. Окрім того, майже 29 мільйонів ми отримали на підвищення кваліфікації вчителів. З них 25 млн було скеровано на обласний інститут післядипломної педагогічної освіти; решту розділили між територіями, щоб можна було оплатити відрядження вчителям, які добиралися на тренінги.

15 травня цього року було розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації про розподіл субвенції на нову українську школу. До того часу всі території – міста обласного значення, райони, об’єднані територіальні громади – знали суми, які будуть скеровані. Ще в кінці квітня провели першу нараду щодо того, що необхідно забезпечити співфінансування використання цих коштів, адже міста обласного значення мали долучитися до використання цієї субвенції на умовах співфінансування у межах 30 відсотків; ОТГ і райони – 10 відсотків, гірські території мали долучитися до спів фінансування в межах 5 відсотків. Ми проводили робочі наради, під час яких поінформували всіх, що є кошти, і як їх використати – на дидактичні матеріали, меблі, на комп’ютерну техніку.

На сьогодні процес закупівлі не закінчено, він триває в межах нашої області. Щоденно моніторимо ситуацію на кожній території. Є по-різному. На сьогодні маємо гарний приклад – Новокалинівська об’єднана територіальна громада повністю завершила процес закупівлі. В них у школах усе вже готово.

Щодо інших територій, міст, районів – десь уже завершили процес, очікується поставка товару. Подекуди не закінчено ще процес у зв’язку з тим, що вся ця закупівлі мала відбуватися через відкриті торги і тендерні процедури. В окремих випадках не зголошувалися виробники, і це теж затягувало процес. Але здебільшого елементи нового обладнання для нової української школи до 1 вересня будуть у школах.

Якщо до 1 вересня не встигнуть доставити обладнання, меблі, або якась школа не провела тендера…

Коли торік ми в пілотних школах апробовували державний стандарт початкової освіти, в нас не було одномісних парт. Зараз на Львівщині всі школи забезпечені партами. Тому спочатку певний час вони можуть бути і двомісними. А потім діти пересядуть за одномісні.

Не думаю, що можемо говорити про крах або невпровадження елементів нової української школи, якщо в класах будуть двомісні парти. Треба розуміти, що таке скерування з бюджету для реалізації концепції «Нова українська школа» в межах мільярда – це за багато років перший такий фінансовий ресурс, скерований на школи в межах нашої держави. Тому навіть виробники подекуди не були готові справитися з тими замовленнями, які зараз маємо.

З позитиву. Ми вже повністю отримали 6 цеглинок Lego Bricks, які мали отримати відповідно до меморандуму Міносвіти і Lego Foundation. Вони вже є у школах Львівської області. Другу частину виконання домовленостей, де йдеться про великі бокси з елементами лего, очікуємо на початку жовтня. До 1 вересня очікуємо й нових підручників. Хоча розуміємо, що впродовж першого тижня можливі ще затримки, але педагоги – досвідчені і знають, як із цим впоратися. Адже перший тиждень – це здебільшого знайомства. Ми вже маємо на сьогодні майже 60 відсотків підручників для 5 класу. До кінця серпня очікуємо доставку підручників для першого класу.

Що робити, якщо педагог нової української школи працюватиме за старими стандартами

Департамент освіти обов’язково реагуватиме на такі звернення і скарги! Окрім того, що ми готували тренерів, на базі інституту післядипломної педагогічної освіти буде проведено курс для супервізорів, тобто тих людей, які можуть надавати методичну допомогу вчителям. Щиро дякую тим вчителям, які торік апробували державний стандарт початкової освіти. Я неодноразово з ними зустрічалася і знаю, скільки це тягне за собою зусиль вчителів, щоб досягнути результату! Ну, і тут ще важливо, що й батьки в контексті нової української школи теж стають учасниками освітнього процесу. Важливо, щоб вони не були розрізненими елементами: вчитель, діти, окремо батьки, і кожен має свою думку. Має бути спільнота дітей, батьків і вчителів, які працюють разом!

Безперечно, буде проводитися моніторинг навчального процесу. І якщо з першого разу щось не вдаватиметься, ми обов’язково будемо працювати над тим, щоб допомогти вчителю вийти на необхідний рівень.

Після 27 серпня створимо «гарячу лінію» при департаменті освіти, де можна буде отримати відповіді на питання, які пов’язані з освітніми процесами на Львівщині, де зможуть отримати консультації всі учасники освітнього процесу. Для того, щоб зробити цей процес публічним і відкритим!

Що буде з малокомплектними школами

На Львівщині залишилося не так багато з шкіл, де у класах п’ятеро дітей. Але ми ще маємо такі навчальні заклади, зокрема в Ходорівській ОТГ, в Дрогобицькому районі, в інших районах. Багато таких малокомплектних шкіл стали філіями опорних шкіл і в якійсь мірі вони будуть долучені до освітнього процесу спільно. Нова українська школа й методики навчання змінилися, вони передбачають, до прикладу, групову роботу дітей. Звичайно, де є троє дітей у класі, там узагалі не можна говорити про якусь групову роботу! Думаю, в нас буде збережена організація навчання через класи-комплекти, де в одному класі будуть діти першого та другого класів. Думаю, що тут буде циклічність, але це в подальшому, коли буде запроваджено новий державний стандарт, тобто перший клас можна буде об’єднати з другим, а третій – з четвертим. Зараз це складно, адже перший клас іде за новим держстандартом, а другий – ще за старою програмою. Тому в межах кожної території, де є така ситуація, навчальний процес організовуватимуть по-іншому. Так, безперечно, відділи освіти, районні ради показували для батьків переваги навчання у великих школах, але тут рішення і за батьками. Є окремі території, окремі населені пункти, де батьки погоджуються на укрупнення шкіл, відповідно, діти їздять на навчання у більші навчальні заклади. У колективі діти краще вчаться, мають більше можливостей. Адже якщо в колективі є конкуренція, це стимулює дітей бути активнішими, досягати більшого.

Ми розуміємо, що початкова школа має бути наближена до дитини, але в старшій школі буде складніше, адже, згідно зі стандартами нової української школи, відбуватиметься профільний поділ. У малих навчальних закладах це вкрай складно організувати.

Цього року ми придбали ще 36 шкільних автобусів, а за три останні роки на Львівщині купили більше сотні шкільних автобусів. Їхній ресурс має бути спрямований на те, щоб довозити дітей до школи. Безперечно, є питання до інфраструктури, але поступово і їх вирішуватимемо. Важливо створити умови, щоб дітей можна було довезти до великої школи. Ця школа повинна мати спортивний зал, їдальню, щоб дітям було комфортно, щоб батьки не хвилювалися, що о 8восьмій ранку виїхала дитина, о п’ятій вечора повернулася, а впродовж дня голодна. Ми маємо створити умови, щоб дитині було комфортно, безпечно в наших школах.

Свято 1 Дзвоника: тривалі лінійки чи коротке вітання?

Як проводити свято першого дзвоника – вирішують навчальні заклади. У 20-х числах серпня збиратимуться педагогічні ради й ухвалюватимуть рішення: якого формату буде свято і коли саме – чи 1 вересня, чи вже 3 вересня, в понеділок. Єдине, що ми рекомендували – провести перший урок, особливо для молодших школярів, на тему «Я – українець». Це має бути урок національно-патріотичного спрямування, який заклав би ті основи, на яких мають зростати наші діти.