Чому падає гривня

Що спричинило просідання української валюти і чого очікувати від курсу далі?
 |  Уляна Куйдич   765  

Традиційно влітку гривня зміцнюється, цьому сприяють уповільнення ділового життя і, як наслідок – зниження попиту на валюту. Але літо-2018 виявилось інакшим – уже наприкінці липня курс долара почав повільно тягнутися вгору, щоб у серпні наблизитися до психологічної позначки 28 грн/дол. Українці на коливання курсу реагують теж традиційно – починають масово скуповувати долари та євро, чим ще більше добивають уже й так ослаблену національну валюту.

Так що ж означає літнє зниження гривні і чи варто готуватися до ще більшого просідання восени?

Починаючи з 2014 року, коли гривню «відпустили» у вільне плавання, спостерігаються сезонні коливання курсу. Пояснюються вони доволі просто: коли підвищується попит на валюту – гривня просідає, коли ж, навпаки, знижується – міцніє. Так, цю тенденцію видно у графіках курсів за останні три роки:

Курс 2016

 

Курс 2017

 

Курс 2018

Звичайно, графіки не однакові, оскільки, крім сезонних факторів, на курс впливають ситуативні.

Що ж такого сталося цього літа, що долар почав дорожчати ще в липні? Національний банк пояснює пониження гривні кількома факторами. По-перше, аграрії почали збір врожаю, активно закуповують пальне, й таким чином створили додатковий попит на валюту. По-друге, Україна вже починає готуватись до зими й закуповує енергоресурси. А для цього також потрібна валюта.

«Так, дається взнаки сезонне збільшення попиту з боку імпортерів енергоресурсів, які потребують валюту для розрахунків за газ та за нафтопродукти (для раннього початку збирання врожаю) та з боку імпортерів товарів та послуг споживчого спрямування (електроніка, харчові продукти, туризм тощо), що є наслідком зростання доходів населення. Крім того, під впливом негативних очікувань вже традиційно напередодні осені зменшується пропозиція валюти з боку населення на готівковому ринку, що позначається на спрямованості операцій банків на міжбанківському валютному ринку», – йдеться в офіційному повідомленні НБУ.

Натомість банківський експерт Віктор Гальчинський зазначає, що основний попит на валюту створили держателі українських облігацій.

«У першу чергу тиск відбувся на курс на міжбанківському валютному ринку, він з’явився ще наприкінці липня-початку серпня і основна причина – облігації внутрішньої державної позики. Термін по них закінчився, облігації погашались. Люди отримали гривневий дохід, але вирішили не продовжувати інвестування в українські облігації, оскільки зараз облігації інших країн, зокрема «штатівський» ринок, виглядають значно привабливіше. Відповідно, держателі облігацій продавали отриману гривню, скуповували валюту і це спричинило основний тиск», – розповів він у коментарі «Львівській газеті».

«Курс міг би бути ще дивнішим, гривня могла б девальвувати ще більше, якби Нацбанк півмільярда не спустив на валютні інтервенції. Згладити коливання реально було важко», – додав він.

Ще один фактор, який тисне на курс, – це глобальне зміцнення американського долара, що видно на прикладі Туреччини та Росії – ліра та рубль також подешевшали. Курс гривні ж неформально та розрахунково прив’язаний до долара – якщо порівняти гривню з іншими європейськими валютами, то падіння не настільки велике.

Про ще одну причину зниження гривні говорять як Нацбанк, так і експерти, це – психологія.

«На готівковому ринку люди бачать, що щось відбувається, курс змінюється, і починають переживати. З одного боку, ті, хто мають валюту, починають її притримувати, думаючи, що вона ще подорожчає. З іншого боку, ті, хто має багато гривні (а таких теж немало), починають активно купувати валюту – і створюється ажіотажний попит», – наголошує Віктор Гальчинський.

У подальшому можливі ще більші гойдання курсу. По-перше, через програму Міжнародного валютного фонду. «У 2019 році очікуються величезні виплати по державних боргах, тут критичне питання – співпраця з МВФ, яка зараз потрібна не стільки фінансово, скільки іміджево. Зараз уже підтверджено, що місія у вересні приїде, є високий шанс, що наступний транш буде, але поки його нема, це теж створює тиск на гривню», – каже експерт.

Окрім того, вже згадані аграрії можуть позитивно вплинути на гривню. Після збору урожаю продукція піде на експорт, а це означає додаткові надходження валюти.

Також варто не забувати, що в Держбюджеті на 2018 рік закладений курс 29 гривень за долар, тобто ситуація була прогнозованою. Понад те, на наступний рік Мінекономіки прогнозує курс 30,5 грн, тож варто бути готовим до подальшого гривневого просідання.