На Пікуй задля «джульєтки»

Як ентузіасти підіймались на найвищу точку Львівщини, щоб зібрати кошти на візок «джульєтку»
 |  Марічка Курило   1178  

Неділя. 12 серпня. На годиннику нема ще і сьомої ранку, а біля Львівської Облдержадміністрації зібрались більше сотні людей. Не депутати, не пікетувальники. Сьогодні тут люди з усієї Львівщини, які вирішили подарувати свій вихідний благородній справі. Уже за кілька хвилин усі вмостяться у три автобуси і поїдуть у місце, де межує Львівщина та Закарпаття. А все для того, щоб підкорити найвищу вершину Львівщини – Пікуй (1408 метрів) і зібрати кошти на візок «джульєтку». Завдяки цьому візку українські вершини зможуть підкорювати не лише ті, кому пощастило ходити на своїх двох, а й ті, у кого є особливі потреби.

Зі Львова до Турки їдемо з вітерцем. Автобус євро-класу. Акуратний водій, а на бамбетлі зібралась ще й добра  голосиста компанія, яка під гітару наспівує «Я піду в далекі гори», «Старенький трамвай» і «Червону руту».

До Турки доїхали без пригод. А ось у Борині вузькими ґрунтовими дорогами  трохи поблукали. Поблукали, віднайшлись, висадились. У Верхньому Гусному і йдемо на інструктаж.

Чоловік середніх років із собакою, зі знанням справи пояснює – підійматись колоною по двоє, йти на відстані одного метра одне від одного, від тих, хто йде, опираючись на лижні (чи просто) палки триматись ще подалі. І головне – підстраховувати хлопців, які везуть «джульєтку» з Іриною Трач, яка сьогодні здійснить свій перший похід в гори. І так, «джульєтка» їде попереду, а позаду йдуть усі, хто зібрався зійти сьогодні на Пікуй.

Слухаючи цей монолог, більшість співчутливо глянули на засіб пересування і на хлопців, яким доведеться його везти вгору. За спинами пролунало навіть приглушене «Якщо ми будемо йти за «джульєткою», то довго нам доведеться підійматись». І яке ж було здивування абсолютно усіх, коли уже з перших хвилин мандрівки хлопці з «джульєткою» задали темп швидший за середній. А потім почалось справжнє свято благородності: Ірі подавали воду, вдягали і знімали на її прохання кепку й окуляри, збоку несли її рюкзачок, та й хлопці, які везли «джульєтку» не залишились без допомоги. Кожних 15-20 хвилин до них буквально підбігав хтось з натовпу, бо вони справді чкурнули, і питав, чим можна допомогти, як підстрахувати, де підтримати, що опустити. Протягом усього шляху зупинялись кілька разів. Стояли недовго, попили водички, віддихались – і вгору. Найдовша зупинка – за кілометр від вершини. Затримались тут не так, через втому і спеку, як через поле дикорослої чорниці. Ну як тут втриматись? З фіолетовими руками та губами – останній ривок.

Майже кожна компанія, яка йде нам на зустріч, уже згори, зупиняється і перепитує, що це за проект, як можна долучитись, і підбадьорливо гукає до хлопців-водіїв «джульєтки».

Хоч Пікуй і нижча за Говерлу на 600 метрів, однак підйом тут стрімкіший. У кросівках без трекінгової підошви, а тим більше у босоніжках сюди краще не рушати. Піднятись – ви підніметесь, а ось спуститись буде куди важче. Особливо якщо задощить і весь шлях перетвориться на суцільну болотно-кам’яну ковзанку. Не зайве під час сходження подбати і про такі банальні, на перший погляд, однак рятівні загалом речі, як: вода, сонцезахисний крем та головний убір.

І ось ми на вершині. Захват, вдячність, спокій і тепло людяності, здається, зійшлись тут одночасно.

Хлопці з команди «На трьох колесах» перепочили, поїли, поспівали пісень. І таки зробили неймовірне – вони вивезли Іру на «джульєтці» на сам вершечок гори Пікуй. Сидячи біля каменя, який ознаковує – 1408 метрів над рівнем моря, і дивлячись на Львівщину з найвищої точки області, Іра говорить небагато, здається, вона ще не до кінця вірить, що їй дійсно це вдалось. Але у слух дуже врізається одна її фраза: «Я дуже надіюсь, що це тільки перше моє сходження. І що в інших людей, які опинились у таких умовах, як я, теж колись у житті з’явиться така можливість».

Вартість такої «джульєтки» – 6000 євро. Наразі зібрано 5 тисяч грн. Ті, хто не знав про благодійне сходження, забув, або не міг бути з Ірою та понад сотнею ентузіастів у цей день, ще можуть долучитись до збору коштів на «джульєтку». Кошти слід перказувати на карту організації On 3 wheels – Фонд здійснення мрій .Реквізити до оплати:

  • Найменування організації – ГО ОН3ВIЛС ГО
  • Номер картки Приват 5169 3305 1184 0628
  • Код отримувача: 41523023
  • Код Банку (МФО): 325321
  • Назва банку: ЗАХIДНЕ ГРУ АТ КБ “ПРИВАТБАНК”
  • Рахунок отримувача: 26007053713319
  • Призначення платежу: на джульєтку

Фото і відео: Марічка Курило, Святослав Курило