Гепатит: основні симптоми та як вберегтися

28 липня - Всесвітній день боротьби з гепатитом
   Наталія Тімко   1600  

У 2017 році на Львівщині зафіксували 101 випадок гепатиту В та 31 випадок гепатиту С. Так, у 2017 році в порівнянні з 2016 роком захворюваність на гострий вірусний гепатит В знизиласьна 25%. 101 випадок  проти 136 випадків у 2016 році. Захворюваність на гострий вірусний гепатит С на рівні 2016 року – 31 випадок.

Що таке гепатит В?

Гепатит B – інфекційне захворювання, що викликається вірусом гепатиту B (HBV), який вражає печінку, приводячи до її запалення. При гепатиті В джерелом інфекції є хворі з різними клінічними формами гострого, хронічного вірусного гепатиту і цирозу печінки, а також здорові носії інфекції. Гострий вірусний гепатит В – захворювання, яке проявляється протягом шести місяців після зараження вірусом гепатиту В. Гостра інфекція може, хоч і не завжди, привести до хронічної інфекції. Хронічний гепатит В – це небезпечне тривале захворювання, яке розвивається, коли вірус гепатиту В залишається в тілі людини. Хронічний гепатит може з часом стати причиною цирозу або раку печінки.

Шляхи зараження

HBV передається від інфікованої людини до здорової при контакті з кров’ю або іншими рідинами організму – спермою, вагінальним секретом. Шляхи поширення гепатиту B ідентичні з шляхами передачі вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), але інфікуючи здатність HBV в 50-100 разів вище. На відміну від ВІЛ, HBV може жити поза організмом до 7 днів. Протягом цього часу вірус все ще становить небезпеку для неінфікованої людини. Основними шляхами передачі інфекції є:

  • перинатальний (від матері дитині під час пологів);
  • незахищений сексуальний контакт з інфікованим партнером;
  • небезпечна ін’єкційна практика (наркоманія);
  • спільне користування бритвами, зубними щітками з інфікованою людиною;
  • безпосередній контакт з кров’ю або відкритими ранами інфікованої людини.

Хоча будь-хто може заразитися гепатитом В, певні групи людей можна віднести до груп високого ризику. Серед них люди, які мали сексуальний контакт з інфікованими партнерами, мають численних сексуальних партнерів, мають венеричні захворювання, вживають ін’єкційні наркотики, використовують спільні голки і шприци, живуть з людиною, у якого гепатит В, діти, народжені від інфікованих матерів, мають безпосередній контакт з кров’ю на роботі, гемодіалізні пацієнти, люди, які подорожують до країн із середнім або високим рівнем інфікованих гепатитом В.

На жаль, наразитися на небезпеку можна і в салонах татуажу, пірсінгу, манікюру, стоматологічних кабінетах та при проведенні інших парентеральних маніпуляцій при недотриманні працівниками правил дезінфекції та стерилізації.

Симптоми гепатиту В

У багатьох хворих з хронічним гепатитом В, а також у дітей, інфікованих гострим гепатитом В, симптоми хвороби можуть не проявлятися. Такі хворі не відчувають себе і не виглядають хворими. Тим не менш, вони становлять небезпеку для оточуючих, тому що вони можуть передавати вірус іншим людям.

Інкубаційний період вірусу гепатиту В триває в середньому близько 3 місяців, але може бути від 1 до 6 місяців. У 70% дорослих розвиваються симптоми. До симптомів відносять підвищення температури, наростаючу загальну слабкість, зниження апетиту, аж до анорексії і відраза до їжі, нудоту, блювоту, запори, які можуть змінюватися проносом, відчуття важкості і тупий біль в епігастрії і правому підребер’ї, випорожнення глинистого кольору, біль у суглобах, жовтяниця (жовтий колір шкіри або очей). У деяких хворих спостерігається свербіння шкіри або висипання у вигляді кропивниці.

Вакцинація проти вірусного гепатиту В входить в календар профілактичних щеплень. Її проводять в перший день життя, в 2 місяці і в 6 місяців. Дорослим ніколи не пізно розпочати вакцинацію. Схема для дорослих:: 1 щеплення, через 30 днів друге і ще через 30 днів третє. Якро відулась «аварійна» ситуація – укол голкою чи іншим предметом – проводять екстрену вакцинацію за схемою в подвійній дозі: 1-7-21 день і ревакцинація через 12 місяців. Прості речі рятують життя.

Наталія Тімко, 

лікар-епідеміолог Львівської обласної

інфекційної клінічної лікарні,

головний позаштатний спеціаліст Департаменту ОЗ ЛОДА з епідеміології