Профтехосвіта: що пропонують змінити в Міністерстві

Ексклюзивне інтерв’ю з Лілією Гриневич
     2246  

Випускники здебільшого намагаються отримати диплом вищого навчального закладу  навіть якщо не планують працювати за фахом. Натомість професійно-технічна освіта має все менше прихильників, незважаючи на те, що на ринку праці найбільше не вистачає саме кваліфікованих робітників (дані Державної служби зайнятості за 2017 р).

Про те як повернути престиж профтехосвіти, про способи фінансування, кооперацію з роботодавцями «Львівській газеті» розповіла очільниця міністерства освіти та науки України Лілія Гриневич.

Профтехосвіта і гроші

Зараз професійно-технічна освіта віддана на рівень області і міст-обласних центрів. І нам потрібно ще удосконалити цей механізм фінансування. Фінансування має бути багатоканальне, тобто з кількох джерел. Частину грошей дає державний бюджет – це субвенція на здобуття загальної середньої освіти, бо крім професійних навичок, учні у профтехучилищах отримують ще й загальну середню освіту. Друге питання – це гроші, які ми вкладаємо у так звані професії загальнодержавного значення – ми самі фінансуємо підготовку за цими професіями. Є ще третє: це гроші, за які ми покращуємо інфраструктуру професійно-технічної освіти, ми створюємо навчально-практичні центри з сучасним обладнанням по гостродефіцитних спеціальностях. Зараз ми працюємо з Європейським союзом, щоб у перспективі через рік отримати грант на великий інфраструктурний проект, який буде дофінансовуватися Європейським інвестиційним банком і грантом Євросоюзу, де ми теж будемо покращувати обладнання професійно-технічних навчальних закладів. Зараз це обладнання зношене на 60 відсотків і багато років цим ніхто не займався. Половина коштів -це будуть грантові кошти, а половина – це позичка, яку потім буде віддавати уряд і обласні державні адміністрації, тому що вони фактично є набувачами цього майна.

Профтехосвіта і місцеві влади – варіанти співпраці

Чи підтримує місцева влада, зокрема, області, такі ініціативи? Ми говоримо з ними про те, як можна диверсифікувати це питання. Зараз є ситуацію, що є об’єднані територіальні громади і  є, наприклад, громади міст, їхні діти фактично ідуть в професійно-технічну освіту на старшу школу. Вони (громади – уточнення ред) відповідальні за здобуття цими дітьми загальної середньої освіти. І це означає, що ми повинні впровадити систему міжбюджетних трансфертів. Тобто дитина, яка територіально мешкає у певній громаді і ця громада відповідальна за цю дитину – значить ця громада повинна заплатити за цю дитину, яка не йде в старшу школу до них, а їде в професійно-технічний навчальний заклад.

А якщо дитина їде в іншу область на навчання?

Так, звичайно. Тому що фактично в іншій області їй забезпечується загальна середня освіта. Тому якусь частинку повинно сплачувати ОТГ.

Варіанти відпрацювання на користь громади

Кожна громада, згідно з бюджетним кодексом, вже сьогодні відповідальна за створення умов для здобуття повної загальної середньої освіти для кожної дитини. Тому ми далі сплануємо субвенцію на загальну середню освіту, а вони мають заплатити за умови. Єдине, що в нас, на жаль, є такі ОТГ, які неплатоспроможні, вони дотаційні. Тому що там немає надр і немає податку на надра, там немає такої концентрації населення і тому вони не можуть зібрати багато податків з фізичних осіб. І це означає, що, і ми вже говорили з областями, що ми в бюджетному кодексі повинні передбачити – як розрізнити ті громади, які мають це робити, а які не повинні, не можуть це робити через свій фінансовий стан. У зв’язку з цим область за них це робитиме. Тому що область має доходи. Поки що це не врегульовано, ми зараз хочемо це диверсифікувати. У 2019 році буде новий бюджетний кодекс і якщо ми все узгодимо, все працюватиме. Зараз проводимо відповідні дискусії.

Роботодавці як одне з джерел фінансування профтехосвіти

Роботодавці сьогодні не хочуть вкладати в професійно-технічну освіту, тому що вони фінансують, здійснюють дуальне навчання (частина навчання відбувається на виробництві – уточнення ред..), а потім ці діти, отримуючи хорошу освіту і добрі навички – одразу їдуть за кордон працювати, або переходять на інше виробництво. Роботодавці кажуть: ми готові оплачувати, але нам потрібні гарантії, що випускники хоча б три роки працюватимуть з нами. Міносвіти хоче запровадити такий механізм – що той роботодавець, який віддає гроші в дуальну освіту, він повинен мати право укласти з цими дітьми, угоду на три роки н відпрацювання. Адже роботодавець вкладається грошима, віддає свої площі для проведення навчального процесу, платить за обладнання. У таких випадках діятиме пряма угода роботодавця та фізичної особи, тобто абітурієнта.

Наразі співпраця з роботодавцями відбувається, але без цієї гарантії з боку випускників. Тому це не системна співпраця, вона можлива тільки там, де дуже соціально відповідальні роботодавці. А нам треба залучати до професійно-технічної освіти більшу кількість роботодавців.  І коли профтехосвіта буде живитися з кількох джерел, у неї одразу з’являться гроші. Нам потрібно запустити ці механізми. Ми зі свого боку зробимо усе, що можливо саме від міністерства освіти. Нам потрібно зустрічно розуміння Верховної Ради, Федерації роботодавців, і розуміння всього кабінету міністрів.

Як повернути студентів у профтехосвіту?

Коли є більше грошей і більше можливостей, тоді це можливо! Коли діти бачать перспективи: ми заводимо роботодавця і діти знають якщо я піду в це училище чи технікум я отримаю через 2-3 роки зарплату на рівні 15 тисяч гривень. І якщо мені покажуть хороший гуртожиток, а не занедбане приміщення 60-70-их років, і якщо буде сучасне обладнання – діти захочуть туди йти!

Зараз, на жаль, профтехосвіта у дуже зношеному стані! Тому ми повинні налагодити цю співпрацю. Сьогодні в тих країнах, які мають високий рівень життя, в яких профтехосвіта організована вже таким чином що роботодавці дуже тісно залучені – Німеччина, Фінляндія, Чехія та інші – в профтехосвіту іде до 70% випускників. І лише решту – 30% іде у вищу освіту. А в Україні лише 20 відсотків випускників ідуть у професійно-технічну освіту! Відтак і в цих галузях катастрофічний брак кваліфікованих працівників! І це теж проблема, яку треба вирішувати.

 

Довідка

Наразі в Україні триває вступна кампанія не тільки до вишів, а й до закладів професійної освіти. Загалом вона проходить до 1 вересня, однак заклади ПТО самостійно визначають конкретні терміни прийому вступників.

До 1 вересня спеціальна робоча група має підготувати законопроект “Про професійну (професійно-технічну) освіту”. Він пропонуватиме механізми розвитку профосвіти в умовах децентралізації, державно-приватного партнерства, покращення якості підготовки учнів.

Ключовими напрямками реформування профосвіти у МОН називають: багатоканальне фінансування закладів, модернізацію освітнього середовища, підвищення престижності професійно-технічної освіти тощо. Новий Закон також має розмежувати сфери відповідальності центральної та місцевої влади та врегулювати можливості партнерства бізнесу та професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ).

Тож планується, що законопроект матиме окремий розділ щодо державно-приватного партнерства. У ньому визначатимуться напрями, за якими підприємства зможуть співпрацювати із закладами. Зараз, наприклад, виникають проблеми, коли підприємства хочуть передати сучасне якісне обладнання до закладів, але стикаються з додатковим оподаткуванням.