Кохання, Майдан, коріння – чому іноземці приїхали вчити українську

У Львові стартувала ХІ Міжнародна школа україністики «Крок до України»
   Дар'я Шовкопляс   526  

Цьогоріч учасниками стали представники 6 країн світу (Аргентина, Білорусь, Словенія, Алжир, Туреччина та США).

«Львівська газета» запитала іноземців, чому вони вивчають українську.

Сара Боузід – учасниця з Алжиру. До України прилетіла разом зі своїм хлопцем Хемісі Ремаілі. Поки що говорити українською для неї складно, але дівчина хоче це виправити. Її улюблене слово – «дякую».

«Мій хлопець на половину українець. І я мрію вивчити мову, щоб зробити його щасливим. Зараз я читаю та пишу українською, але мені досі важко розуміти сказане. Тому я у школі. Мені хочеться більше спілкуватись з носіями та отримати хорошу базу… а ще побачити Львів. Я тут вперше. І чула, що в місті є  багато гарних локацій та історичних пам’яток. Тож, поки ми були у Києві, я дочекатись не могла, коли потраплю сюди. Дуже шкода, що ми ще не встигли прогулятись цими вуличками. Приїхали лише о 8 годині ранку», – розповідає Сара.

Ірма Кмітко – учасниця з Аргентини. Шанує своє коріння і обожнює мову. Улюблена фраза – «Слава Україні!».

«Є декілька причин, чому мене так тягне до української. Перша – я народилась в Аргентині, але мої батьки – українці. Друга – надзвичайно люблю цю мову і хочу вдосконалювати її. Знаю, що зараз моя українська дуже бідна, але мрія – сильніша.

Знаєте, мені, правда, сумно, через те, що деякі українці не говорять своєю мовою. Я не говорю також, але відчуваю величезну різницю між українською та іншими: вона як пісня. Сподіваюсь, ваш народ усвідомить, що він  має. У вас є чудова країна, гарна мова і самі ви дуже гарні люди».

 

Світлана Коваленко – учасниця з Білорусії. Цікавиться українською культурою і вірить у наше майбутнє.

«Все почалося з Майдану. Ми стежили за всіма новинами, ми сприймали це близько до серця… і Майдан, і Крим. У мені прокинувся інтерес до самої країни, до її людей. А культура і мова, як ви розумієте, дуже пов’язані. Тож коли у Мінську з’явилась можливість вивчати мову з викладачем, та ще й  безкоштовно – я навіть думала.

Я вірю і бачу, що українці заговорять українською. На все потрібен час. Але вже зараз я чую, як не лише на Західній Україні, а й в Києві, наприклад, батьки звертаються до дітей по-українськи. А діти – це і є майбутнє! Все у вас буде добре. В Білорусі мовна ситуація набагато гірша. Якщо порівнювати, то ви вже на шляху, а ми – навіть не почали».

Ярема Гривнак – учасник зі США. Прекрасно розмовляє українською, а школу україністики вважає місцем, де можна гарно провести час.

«Я народився у Львові, але вже 17 років живу в Нью-Джерсі. В Америці з батьками  говорю лише українською. Зараз повернувся після навчання в Україну, щоб побачити рідних. Буду тут ще три тижні. Тому треба чимось зайнятись. Батьки порадили позайматись тут. Хочеться нових емоцій та спілкування. Цікаво, що з цього вийде».

Школа україністики зібрала людей з різним рівнем мови. Більшості учасників досі важко подолати мовний бар’єр. Але заглиблення в культуру повинне принести свої плоди, обіцяють організатори.

«Ми працюємо для поширення української мови у світі, – зазначає директор МІОКУ Ірина Ключковська. Правдиві знання про Україну, її мову та культуру сприятимуть не лише збереженню тотожності, але й утвердженню позитивного іміджу України».

Сьогодні учасники склали тест з української мови, за результатами якого їх розподілять на окремі групи. Далі на них чекатимуть численні екскурсії, майстер-класи та зустрічі з відомими людьми Львова.