X
    Categories: БлогиНовини

Як руйнується Львів: історія одного муру

Мешканці кілька місяців борються за відновлення австрійського муру в історичній частині Львова

Ця історія, напевно, може претендувати на сенсаційну в нашому понівеченому рідному Львові. Не повірите, чиновники взялися оберігати дерева, навіть всохлі. А я, аж не зручно, стою по другий бік, борюся, щоби їх зрізати. Хоча історія не про це.

В квітні, після снігопаду завалилася огорожа садочку на вул. Павлова. Цегляний підмурівок, цегляні стовпці, вкриті дахівкою, і стильові металеві ґратки між ними. Виглядала досить мальовничо. Завалилася після великого снігопаду. А була похилена, бо підмурівок розпирали своїм корінням два дерева самосіви. Одне вже давно всохло, а клен ясенолистий або американський клен, який, до речі, вважається паразитом, ще живий.  Нарешті це сталося, не встигли вберегти, хоча мешканці зверталися з приводу аварійного стану огорожі. Тож огорожа прослужила понад 100 років. Словом, пам’ятала ще австрійські часи, про що прозоро засвідчувала австрійська цегла. Огорожу влаштував власник кам’яниці на Тершаківців, 6 Владислав Грабовський ще перед Першою світовою війною за проектом, розробленим архітекторами-будівничими Казимиром та Альфредом Каменобродзькими. Нагадаю, що Альфред Каменобродзький знаковий архітектор, якому завдячує архітектура Львова періоду історизму.

Ось так колись виглядав цей мур

Отож після падіння огорожі мешканці довколишніх будинків почали бити на сполох. Мур історичний, розташований на території історичного ареалу міста, мусить бути відновлений. Хоча розуміємо, що реставрація нині викликає злосливу посмішку. Навіть в місті, яке вписане до світової спадщини ЮНЕСКО. Головний інженер ЛКП, що відразу був поінформований, сказав, що цього їхня структура не потягне. Завелика вартість. І порадив звернутися до Личаківської адміністрації. Потрібно було укріпити фундаменти, перекласти підмурівок і стовпці, почистити і пофарбувати ґрати.

Десь на початку травня почалися роботи. Спочатку розібрали мур, ґрати забрали на ремонт (почистити і пофарбувати), акуратно поскладали вцілілу цеглу, румовище поскидали в садочок, викопали траншею і заливають бетоном, а клен-самосів оббетоновують!!! Сухе дерево при мурі стоїть. Рівненько поскладана цегла щезла. Питаю в робітників, де австрійська цегла?

– Яка австрійська, то радянська, вона непридатна. Пані, ми вам зараз під двері завеземо, кажіть куди.

– Під двері мені не треба, але сюди привезіть.

– А румовище чому не вивезли?

– Вивеземо після закінчення робіт.

– Не розумію, навіщо перекидати через огорожу (?) Питаю, в керівника, де цегла?

– Я роблю по документах, в мене по акту підмурівок бетонний, а стовпці з сучасної цегли.

– А дерева чому не зрізали?

– Ми не маємо права зрізати дерева без рішення управління екології.

– Як, і на сухе дерево потрібно рішення?

Для чого починаєте роботи, коли нема рішення. Добре, дзвоню на гарячу лінію. Викладаю наші претензії:

  1. Замість розібраної цегляної огорожі чомусь влашовують бетонну, при тому роботи неякісні (підмурівок широкий і кривий);
  2. Повернути австрійську цеглу. Цього вперто не записують;
  3. Дерево-паразит і сухе дерево треба зрізати.

У відповідь з другого кінця чую, що дерева можна зрізати, в тому числі й сухі, лише за рішенням екологічного управління, на що треба чекати місяць. Раз треба, то чекаємо. Роботи припинилися. За місяць почали виправляти кривий бетонний підмурівок доштукуванням його бетоном до 60 см (?), вийшовши на 15 см за червону лінію. До речі, доштукування робилося без анкерування, а це значить, що в короткому часі підмурівок трісне по шві.

Знову дзвоню на гарячу лінію. Дають трубку начальнику ЛКП. Говоримо на високих тонах. Рішення на зрізання дерев так і нема, цеглу не повертають, бо стовпці будуть також бетонні!!! Біжу в Личаківську адміністрацію до голови. На стіні Богородиця, на столі Бандера…

– Пані, а де ви були спочатку?

– А де я була? Вся моя метушня – псові під хвіст. Я прийшла до вас, щоби позитивно вирішити питання збереження історичного середовища. Відновлена огорожа має мати вигляд здемульованої.

– А ваші будинки не є пам’ятками.

– А яка різниця між пам’ятками і непам’ятками, просто цінною забудовою в історичному ареалі?

У відповідь пішли залякування, що роботи взагалі припинять. Провокую, з надією почути щось обнадійливе. За 150 тис. грн. (кошторисна вартість робіт) можна було укріпити фундамент (хай бетоном), перекласти цегляний підмурівок, усунути дерева-паразити та відчистити і пофарбувати ґратки.

Голова вирішив скликати комісію на місці. Отже 9 липня зібралися представники Личаківської райдержадміністрації, підрядної організації, що виконує роботи, управління охорони історичного середовища (запросила я) та мешканців. Апелюю до Закону, будь-які містобудівні перетворення в історичному ареалі мусять погоджуватись в Управлінні охорони історичного середовища. На що працівники райдержадміністрації вперто доказували, що огорожа не є в історичному ареалі, і «Охорона» (управління охорони історичного середовища) сказала, що це не є їхнім полем діяльности, коштів на реставрацію в них нема, тому роботи, які ведуться, є ремонтними. Правда, погодилися, що бетонний підмурівок заширокий, та ще й кривий, але з тим вже нічого не зробиш. Австрійську цеглу не привезуть, бо ні, а румовище вивезуть, як закінчать роботи. Рішення екологічної комісії щодо дерев: не зрізати, в тому числі і сухе дерево також. Самі не можуть порушувати закони, бо доведеться заплатити чималий штраф (понад 6 тис. грн.!!!).

Мені переслали рішення щодо дерев. «Рішення департаменту містобудування ЛМР № 4-24-384 від 18.05 18 (голова С. Коровайник), адресоване голові Личаківської районної адміністрації І.С.Лозинському у відповідь на звернення «щодо обстеження зелених насаджень розташованих на вул. Тершаковців 6  вул. Павлова розглянуто та повідомляємо. Видалення [рос. удалєніє, замість вирізання – авт.] зелених насаджень у населеному пункті здійснюється відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2006 №1045.

Згідно п. 2 вищезазначеного Порядку, дерево, розташоване за адресою: вул. Тершаковців 6  вул. Павлова, діаметром 70 см підлягає видаленню, оскільки є сухостійним, дерево породи клен ясенолистий, діаметром стовбура 91 см знаходиться у доброму стані, коріння обмуровані, інженерним мережам та відновленню підпірної стінки не перешкоджає (!!!). Зважаючи на вищенаведене рекомендуємо не зрізати дерево породи клен ясенолистий».

Все ж є рішення, але не управління екології, а управління містобудування, щодо сухого дерева. Видно, що працівники райадміністрації рішення не читали, раз вперто доказували, що й сухе дерево не можна зрізати. Після того я зателефонувала в управління містобудування, яке давало рішення. Виглядає, що на місце вони не виїжджали.

В тому всьому дивним, а навіть шокуючим, є те, що працівники райдержадміністрації не розуміють, яким містом вони керують. Не весь Львів є Сиховом. Пасувало би бодай знати, де проходять межі історичного ареалу і як поводитися з пам’ятками та іншими об’єктами в історичному середовищі.

Виглядає, що живемо ми в паралельних світах. В той час, коли одні без жодних документів, і без жодних штрафів зрізають здорові дерева в паркових чи заповідних зонах, іншим доводиться боротися за зрізання сухого дерева. Голова райдержадміністрації міг за п’ять хвилин вирішити питання з деревами, а не доводити ситуацію до абсурду. Чиновники, які би мали вирішувати проблеми та слідкувати за дотриманням закону, намагаються безсоромно уникати відповідальности.

Оксана Бойко, львів’янка

дійсний член УНК ICOMOS

кандидат архітектури

Мирослава Іваник: Заступниця головної редакторки