Про «заробітчанство з патріотичним прикриттям» у Львові

А ось вам ще один просто дивовижний за винахідливістю кейс боротьби забудовників з місцевими мешканцями за право (перших) будувати будь-що в будь-якому місці
     2220  
  1. Місцеві мешканці разом з представниками Народного Руху і ще півтора десятки громадських організацій вже півроку борються проти встановлення автозаправки ОККО на місці скверу в одному з спальних районів Львова. Загалом, типова ситуація для Львова і будь якого міста в Україні. https://bit.ly/2lCqzMZ
  2. Для того щоб не допустити будівництва, мешканці міста проводять віче, на якому вирішують побудувати пам’ятник на місці занедбаного фонтану в центрі скверу. Там де має бути пам’ятник встановлюють тимчасовий знак і з тисячами підписів звертаються до міської влади з вимогою відкликати дозволи на будівництво. https://bit.ly/2Ks1EJV
  3. Увага, найвеселіша дія у цій «виставі»: у вівторок ввечері пам’ятний знак… зникає . Його просто крадуть!

Пізніше з’ясувалось що група «інших» «націоналістичних» організацій з обов’язковим в таких випадках набором гасел про честь нації та пам’ять про кращих синів викорчувала освячений та встановлений пам’ятник і перенесла на інше місце, яке вони (півтора десятки молодиків, як видно на фото) чомусь вважають кращим саме для цього пам’ятника. При цьому звичайно ж нікого не попереджаючи і не повідомляючи ) https://bit.ly/2KiO0cT

  1. Дія, що відбуватиметься в майбутньому, тому в певній мірі гіпотетична.

На місці скверу, де мав бути пам’ятник, який заважав будівництву, таки буде збудована заправка. Жодного пам’ятника на новому місці звичайно ж не буде. Правоохоронці ніяк не відреагують на крадіжку пам’ятного знаку – з багатьох причин, юридичного характеру в першу чергу. Представники «Нацкорпусу» та інших «нацдружин» в яких несподівано проклюнулись естетично-архітектурні здібності, незабаром з таким же запалом звітуватимуть про інші успіхи на цій непростій але плідній ниві.

Якби мова ішла про ідеологію чи вшанування історії, то такий крок виглядав би просто комічно. А так – це примітивне заробітчанство з патріотичним прикриттям. Сумна історія з передбачуваним фіналом.

Ставлю цей пост для того, щоб кожного разу відсилати до нього тих, хто буде мені розповідати про «файних хлопців», які вміють голосно кричати про «Слава нації» на вулицях Львова.