Помер Іван Драч

Поет пішов у вічність на 82-ому році життя
     454  

Фото Руслана Канюки 20.12.11 Гость Дня Иван Драч

Український поет перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч Іван Драч помер у Феофанії.

Про це повідомив голова Спілки письменників України Михайло Сидоржевський у Facebook.

“Дуже сумна новина, сьогодні вранці помер Іван Драч”, – написав він.

Сидоржевський отримав таку інформацію від кінокритика Сергія Трубача.

Поет помер на 82 році життя.

За словами Трубача, його поховають у рідному селі Теліженці на Київщині.

Довідка:

Іван Федорович Драч

Народився 17 жовтня 1936  в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Закінчив у Тетієві середню школу й одразу почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Потім працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії. Перший вірш поета з’являється у періодиці ще в 1951 р.

У 1958р. вступив на філологічний факультет Київського університету ім.. Шевченка (виключений через творчі та політичні погляди). Відновився лише на заочній формі.

Залишивши навчання, працював у «Літературній Україні», куди йому допоміг улаштуватися Павло Загребельний.

1962 р. виходить перша збірка «Соняшник».

У 1964р. здобув фах кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві, працює в сценарній майстерні Київської кіностудії ім. Довженка.

1965 рік — видання другої збірки «Протуберанці серця».

У середині 80-х років XX ст. І. Драча було обрано до правління Київської організації Спілки письменників України, потім головою правління. Значного резонансу набули драматичні поеми  Драча «Дума про Вчителя», «Соловейко-Сольвейг» та «Зоря і смерть Пабло Неруди», що з’явились спочатку в різних книжках, а потім видані збіркою («Драматичні поеми», 1982 р.). Працював у багатьох напрямах. Він видає кіноповісті «Криниця для спраглих» та «Іду до тебе» (1970 р.), можна додати до них і поему для кіно «Київський оберіг» та кіноповість «Київська фантазія на тему дикої троянди-шипшини» (обидва твори — у збірці «Київський оберіг». 1983 р.).

У 1989 р. став першим головою Народного руху України, тричі обирався депутатом Верховної ради. Нині очолює громадську організацію Конгрес української інтелігенції.

У 2006 р. удостоєний звання Героя України.

Творчість:

—         поема «Ніж у сонці» 1961р.

—         перша збірка «Соняшник» 1962р.

—         збірка «Протурберанці сонця» 1965р.

—         збірка «Балади буднів» 1967р.

—         кіноповість «Іду до тебе» 1970р.

—         збірка «До джерел» 1972р.

—         збірка «Корінь і крона» 1974р.

—         книжка «Сонячний фенікс» 1978р.

—         збірка «Теліжинці» 1985р.

—         сценарій «Криниця спраглих»

—         поема-мозаїка «Чорнобильська мадонна» 1986 р.

—         збірка «Храм сонця» 1988р.

—         збірка «Лист калини» 1990р.

—         збірка «Вогонь з попелу» 1995р.

—         збірка «Сізіфів меч: вірші дев’яностих» 1999р.

—         збірка «Анатомія блискавки» 2002р.

—         збірка «Сонце моє» 2010р.