Життя у стилі еко

У Львові за добу створюється 600-700 тонн відходів
   Ольга Миза   2100  

Фото: Conservation Law Foundation

Кількість сміття напряму залежить від споживацького апетиту. Чим більше у магазинах ми беремо одноразових пакетів для покупок, тим більше їх згодом з’являється на вулицях міста.

Слід після тебе…

Ми говоримо не про філософське поняття або ж відбиток брудного взуття на вимитій підлозі. Мова йде про глобальний вплив, котрий свідомо чи ні, але щоденно здійснює кожна людина на довкілля всієї Землі.

Викидаючи сміття, чи задумуємось ми про його подальшу долю? За законом збереження енергії ніщо не виникає з нічого і не зникає безслідно. І власна відповідальність за спожиті ресурси не обмежується самим лише збиранням непотребу в пакет і викиданням його на смітник. Від цього сміття не зникає з планети, а лише змінює своє місце розташування. А потім роками забруднює ґрунт і воду на сміттєзвалищах.

Насправді ж будь-яке сміття – це в першу чергу ресурси. І щоб постійно не брати їх з природи, частину можна відновлювати чи використовувати повторно. Скажу навіть більше, що існують люди, які знають, як можна жити взагалі без відходів. Однак цього неможливо досягнути в одну мить. Еко-активісти радять поступово йти до стилю життя без відходів. Перший етап – сортувати, другий – знижувати обсяг, третій – «Zero waste».

Чи всі відходи є вторсировиною і куди їх здавати? 

Щоб дізнатися чи підлягає переробці той чи інший матеріал та куди його здати, львів’янам у пригоді стане сайт Garbage 31. Ідея проекту належить Олесю Кучеренку.

«Garbage 31 – це сервіс, що допоможе знайти рішення кожному, хто хоч раз стояв перед смітником з пет-пляшкою в руці і не знав, чи то взагалі переробляється, і куди його все-таки викинути. Без додаткових досліджень. Просто. За 30 секунд поклацавши на комп’ютері чи в телефоні зрозуміло, як правильно утилізувати, як зберігати вдома, де здавати в твоєму місті і чим замінити, щоб сміття ставало менше. Проект покликаний співпрацювати з громадами та представниками відповідального бізнесу для розвитку культури сортування та мінімізації сміття в побуті», – говориться на сайті.

Філософія «Zero waste»

Поняття «Zero waste» перекладається з англійської як «нуль відходів». Мета «Zero waste» спонукати людей до створення стійких природних циклів, де всі надлишкові матеріали призначені для того, щоб стати ресурсами для інших.

Виникає питання з чого почати? Практичними порадами ділиться львівська еко-активістка Діана Попфалуші. Вона уже протягом 5 років працює над мінімалізацією відходів. Діана сама робить для себе косметику, зубну пасту, використовує тверді шампуні, скраби – усе натуральне і не потребує купівлі упаковки. А ще для покупок має набір із восьми торбинок, який займає зовсім мало місця в рюкзаці. Для води – силіконова багаторазова пляшка.

«Важливо усвідомити, як багато ресурсів ми споживаємо і що їхню кількість можливо зменшити. І це не обмеження, а лише питання вибору. В першу чергу потрібно хоча б не брати одноразові пакети у магазинах. Їх легко замінити на тканинні торбинки, в котрі насипати крупи, цукор, макаронні вироби та інші товари на вагу. Для хліба в мене торбинка з плащової тканини, яка дозволяє довго зберігати його свіжим. Варто добре подумати чи потрібна нам упаковка. Адже наліпку з ціною можна наклеїти і просто на лимон чи капусту, а ягоди насипати у власний харчовий контейнер. А всі придбані продукти завантажуємо в авоську», – розповіла про власний досвід Діана Попфалуші.

Еко-активістка говорить, що головне – почати. Зазвичай ми ходимо постійно в одні й ті ж магазини. Тож з часом продавці звикають до торбинок і не пропонують пакети. І навіть одна пані з магазину, яку надихнув приклад Діани, також пошила собі торбинки, з котрими тепер ходить за покупками.

Щодо органічних відходів, то є люди, які навіть компостують їх у дома, виготовляючи у такий спосіб добрива для кімнатних рослин та городів.

Екологічні кроки у Львові

Минулого року Львівська міська  рада затвердила стратегію поводження з твердими побутовими відходами та прийняла програму «Zero Waste».

«Місто має чітку позицію щодо розуміння сміття не як відходів, а як ресурсу. Ми прагнемо завдяки програмі «Zero Waste» і активному сортуванню, щоб до 2020 року як мінімум 30% відходів не відправлялося на полігон, а сортувалося чи повторно використовувалося», – відзначив заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

Днями у Львівській політехніці представили екологічну ініціативу «Чисте місто» та пілотний еко-проект «ПолітехЕко». Ідея цих проектів спрямована на сортування та сучасну утилізацію відходів у Львові загалом та Львівській політехніці зокрема.

«У Львові за добу створюється 600-700 тонн відходів, а сортується приблизно 5%. Тож ми маємо великий потенціал, адже в Європі сортують 80-90% відходів, котрі потім йдуть на переробку», – розповів координатор соціальної ініціативи «Хтось не зробить» при Патріаршій комісії у справах молоді Олег Котис.

Проект «Чисте місто» покликаний навчити сортуванню сміття за допомогою еко-тренінгів для дітей і дорослих, а також – допомогти освітнім, культурним та іншим закладам Львова, парафіям, громадським організаціям та установам організувати сортування відходів. У рамках проекту закладам освіти і культури, парафіям безкоштовно надають контейнери для сортування паперу, скла, пластику, а також допомагають з організацією здачі вторсировини для переробки. Крім переваг для довкілля, для закладів це ще й додаткові фінанси, отримані від здачі.

Дізнатися про сортування і переробку сміття можливо й через мистецтво. Львівський академічний обласний театр ляльок здійснив постановку вистави «Знайдена лялька». Під час її перегляду діти і дорослі стають свідками еко-мандрівки різних персонажів (Телефона, Лампи, Енциклопедії), котрі мають спільну мрію – отримати друге життя в результаті вторинної переробки. П’єса є своєрідним посібником для найменших глядачів (а відтак і їхніх батьків), котрий наголошує, що захист нашої планети починається з кожного з нас. І першим кроком до її порятунку є сортування сміття.

Апсайклінг – нове життя старих речей

Не поспішайте викидати на перший погляд непотрібні речі. Займіться апсайклінгом – творчою переробкою вже існуючих непотрібних чи зламаних речей у що-небудь абсолютно нове і корисне за змістом. Так ви і планеті допоможете і отримаєте ексклюзивні авторські речі, зроблені власними руками.

Зі старих джинсів можна пошити торбинку для покупок, жилетку чи сукню. З пластикових пляшок, картону і тканини змайструвати пуф, а зі скляних – навіть збудувати будинок. Картонна втулка від рушника перетворюється на калейдоскопом для дітей, а консервна бляшанка чи пластикова труба – на органайзер. Все залежить тільки від вашої фантазії.

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми  міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED