Громадський бюджет: як дочекатися реалізації проекту і не вбити виконавця

Про розчарування та досягнення реалізації громадського бюджету. Хоча більше таки про розчарування
   Юлія Бойко, авторка проекту-переможця Громадського бюджету Львова 2016 року   1316  

«Доброго дня! Мене звуть Юлія. Я – автор проекту «Майданчик на Кавалерідзе,21». Проголосуйте за мій проект……» І так близько 700 разів. Багато? Зовсім ні, якщо ціною є новий майданчик для твоєї дитини…..

Дізнавшись у 2016 році про можливості, які дає Громадський бюджет Львова вирішила неодмінно ним скористатись. Написати малий проект було нескладно. Невеликі труднощі викликав лише кошторис, проте тут врятував «цінник робіт», розміщений на сайті Громадського бюджету Львова. Варіанти гойдалок, каруселей, гірок та інших елементів дитячого майданчика знайшла у мережі інтернет, зайшовши на рекомендовані спеціалістами управління молоді і спорту сайти. Візуалізацію намалював мій 5-річний син – це був такий собі щирий дитячий малюнок-план. Підписи зібрали легко – майданчик нам був дуже потрібний і всі сусіди з цим погоджувались. Ситуацію спрощувало те, що розміщення майданчика на ділянці Кавалерідзе, 21 було передбачено схемою розміщення дитячих та спортивних ігрових майданчиків.

Із початком голосування почались перші труднощі та тривоги… Набрати понад 100 голосів, які б гарантували перемогу було складно. Але можливо!

Ми підготували близько 1000 листівок з інформацією про проект та алгоритм голосування. Від дверей до дверей обійшли біля 700 квартир, агітували, заохочували проголосувати. Люди розуміли потребу у майданчику, в той же час коли мова йшла про фізичне зусилля – голосування – часто ставали пасивними та байдужими.

Найбільше пересторог було щодо системи голосування банк ID. Незважаючи на зручність, безпечність та оперативність цього методу у людей виникали побоювання щодо персональних даних, які передає банк, або ж небезпеки зникнення коштів з банківських карток. В той же час варіант проголосувати у ЦНАПі люди вважали незручним.

Також ми створили групи у Вайбері та Фейсбуці, робили СМС розсилку друзям та знайомим.

Дуже мотивувало те, що голоси відразу відображались на сайті Громадського бюджету Львова. За сайт – окреме спасибі розробникам – якісне та доступне відображення інформації про громадський бюджет значно спрощувало роботу автору проекту.

За результатами голосування проект «Майданчик на Кавалерідзе, 21» набрав 169 голосів, що дало впевненість у його реалізації. Розпорядником коштів по проекту стало, відповідно, управління молоді та спорту.

Молоді та ініціативні спеціалісти вселяли оптимізм. Я сподівалась на оперативність.

Від весни до осені були довгі місяці очікування проектно-кошторисної документації, експертних оцінок, висновків, тендерів. Я намагалась брати участь у цьому процесі, проте отримувала сталу відповідь, про те, що все гаразд, все під контролем, просто необхідно набратись терпіння. Врешті виконавцем робіт управління молоді та спорту обрало ТОВ «Європарк». Але фізична реалізація проекту і далі затягувалась.

Восени я почала панікувати. На кожній зустрічі керівник управління молоді та спорту наголошував, що тримає реалізацію проекту на контролі, в той же час працівники управління зазначали, що не мають важелів впливу на підрядника. Встановлення майданчика відбулось в кінці листопада 2017 року. В кінці листопада!!! Монтажні роботи проводились в перерві між дощем та мокрим снігом. Випробувати його нам не дала погода – майданчик накрило снігом. Проте я, як авторка, була щиро рада, що проект «Майданчик на Кавалерідзе,21» – реалізовано!

А коли в березні зійшов сніг – разом з ним зійшла і фарба з елементів гойдалок та каруселей. Про ці недопрацювання було неодноразово повідомлено відповідального за реалізацію проекту працівника управління молоді та спорту, а  також керівника управління.

На останній зустрічі представник управління молоді та спорту Андрес Роман запропонував купити банку фарби та помалювати неякісні елементи. Очікую на адекватну реакцію. А тим часом вже й квітень добігає кінця.

Озирнувшись на ситуацію можу зробити кілька висновків щодо якості реалізації мого проекту.

Перше, що мене вразило, – це те, що  жодних вдосконалень, рекомендацій чи доопрацювань від спеціалістів профільного управління мій проект не отримав. Все було виконано в межах моєї непрофесійної візуалізації.  Звичайно, я як автор, який не є фахівцем у питанні облаштування майданчиків сподівалась на допомогу, підказки та рекомендації працівників управління молоді та спорту. Даремно. Розчарована.

По суті до кожного елемента майданчика в мене є зауваження – чи то монтаж, чи основа викликає сумніви щодо якості. Та й качелі, з яких зійшла фарба, мають вбогий вигляд.

Ще кілька важливих недопрацювань виявились у процесі експлуатації: територія майданчика має горби, ями, вкопані величезні камені, що може призвести до травматизму дітей; пісочниця є – піску немає, як і немає відповідального за це питання. І найбільш вагоме, тому що небезпечне, – мешканці помітили що біля елементу з баскетбольним кільцем, де діти граються м’ячем, надто низька та не щільна огорожа. М’яч вилітає на проїжджу частину, а малюки стрімголов біжать за ним.

А звідси і заключне запитання – хто несе відповідальність за ці прорахунки? За неякісне фарбування та небезпечну огорожу? Хіба це не ті недоліки, які мали б бути усунуті на стадії експертиз та погоджень? І головне – яка комісія прийматиме цей майданчик в експлуатацію у дійсному стані?