Таємниці здорового дитячого сну, або Приборкання норовливих

Діти погано сплять, діти не сплять, діти сплять не тоді, діти не можуть заснути… Знайомо?
 |    7702  

Тема дитячого сну – одна з улюблених тем у батьківському середовищі. Так, якщо ви мама або тато дітей дошкільного віку, то вам бодай дещицю, але таки відомо про навколосонні проблеми малюків. Але чому вони виникають, якщо сон – це так природно, і без нього не можуть ні дорослі, ні діти?!

Часто кажуть: з’явилися діти – зник сон. Тобто через дітей не сплять і дорослі. І це направду може стати випробуванням для цілої сім’ї, адже ростіння дитини, як подвиг і важка праця – без сну і перепочинку – пряма дорога до непорозумінь не лише між батьками і дітьми, але й між подружжям. Тому висипатися повинні всі – і малі, і дорослі. Але як це організувати, якщо дитя годі приспати?

Найпростіше з немовлятами: перші місяці після народження вони сплять значну частину доби, прокидаючись лише їсти і трохи вивчати все довкола. Спати – це потреба організму, тому ситі і здорові дітки засинають без проблем. Якщо дитина на грудному вигодовуванні, то вона так і засинає біля мами, і це найздоровіший сон у світі.

Орієнтовно у віці чотирьох місяців сну стає менше. А час дослідження світу – зростає. І тоді частішають випадки, коли дитя важко засинає і епізоди сну коротші. Батьки хвилюються: що сталося, чому регрес? Відповідь проста: це природно, і це ознака того, що дитина росте. Проте на неї також впливають і внутрішні та зовнішні чинники: чи вона здорова, якої температури повітря у кімнаті, яка вологість, чи їй не спекотно або холодно, а може, шум заважає чи просто свою норму сну дитя вже вичерпало за добу? І ще якщо із денними снами мами якось легше дають раду, то нічний часом стає для родини пеклом: кількагодинні заколисування, носіння на руках, вкладання у ліжечко, вставання по 10 разів за ніч… Так, це без сумніву, героїзм, але чи він виправданий?

Рішенням усіх цих проблем є організація спільного сну. В одному ліжку з батьками або ж у приставному дитячому, без бортика, аби не розмежовувати маму і малюка. Ця тема – вічний камінь спотикання між противниками і прихильниками СС, але багаторічні дослідження засвідчили: спільний сон сприяє кращому відпочинку і мами, і дитини, і навіть тата! А ще – він убезпечує від синдрому раптової смерті. І значно скорочує період вкладання дитини! Дитина на ГВ засинає біля мами без нічних снувань і гоцань на фітболі, і навіть нічні годування зазвичай відбуваються без переривання маминого сну! Опитування у батьківських спільнотах підтверджує, що тривалість сну у родинах із ГВ та СС довша, ніж у тих, де дітки сплять окремо, без контакту із батьками. Звісно, що завжди є винятки і точно знайдуться ті, хто захищатиме роздільне спання, і це їхнє право.

Але як організувати сон, якщо ГВ вже немає або є, але не на засинання? А якщо дитина спить у своєму ліжечку? Або є спільний сон, але важко усім лягти в один час? Чи є якісь універсальні правила вкладання для дітей 3-6 років, до прикладу? Психологи кажуть, що так, правила є, але перед тим, як їх сформулювати, варто вибрати причини, через які виникають проблеми із засинанням, і вони підкажуть, як же розумно все розв’язати.

– Що робити, якщо дитина ніяк не хоче спати? Ну ніяк не засинає!

А що робить дорослий, якщо йому не засинається? Пробує з’ясувати, що ж зважає сну, так! То так само дослідімо і стосовно дитини.

Отож, якщо дитя здорове, і вже дві години ви його вкоськуєте, а воно стрибає на ліжку і лягати відмовляється, то зазвичай причина одна із цих:

  1. Надто короткий час між снами.
  2. Різкий перехід між видами діяльності (з гойдалки – у ліжко).
  3. Зовнішні подразники (світло, шум).
  4. Стрес, нові умови (у гостях, нове ліжко, порушено звичний ритуал засинання).
  5. Фізичний дискомфорт (спекотно, тісна піжама, висока подушка).
  6. Емоційне збудження, напруга (новий досвід, перевтома, чужі люди поруч).
  7. Негативне ставлення до сну, яке вмикає «опір» (сон як покарання, батьківська нетерплячка).

Добра новина, що з цим усім можна впоратися! Адже батьки – мудрі і винахідливі, ну, точно не менше, ніж їхні дітиська! Але шукаючи рішення, дуже важливо пам’ятати, що нам важливо не вкласти дитя будь-якою ціною, а навчити його засинати легко із задоволенням. Спочатку із батьками, а потім самостійно.

Із чого почнемо?

Із графіка! Втомлена дитина засинає сама, перевірено.  🙂 Тобто між снами має бути достатньо часу на активності, після яких дитині треба банально відновити сили. Плануємо час так, аби перед самим сном заняття малечі було максимально спокійним і не спонукало до сплесків емоцій. Тоді перехід до сну буде плавним (уникаємо причин 1 і 2).

Організовуємо місце сну і започатковуємо «сонний» ритуал (аби причини 3 і 4 не заважали). Світло перед сном стає приглушеним, телевізори, гаджети теж відпочивають уже, до сну готується ведмедик і навіть мама (якщо мама планує спати, то так, хай готується, але якщо ні – ліпше не хитрувати, бо рано чи пізно дитина це виявить і буде неприємно обом, тоді автоматично спрацює причина 7). Піжама зручна, кімната провітрена, атмосфера дружелюбна (причини 5,6, 7 теж усуваємо). Що ж, починаємо читати казку.  🙂 Дитячі психологи кажуть, що читання – ідеальний засинальний прийом, проте він має свої тонкощі. Моя Еліана донедавна ніколи не засинала під казку чи оповідь. Навпаки, наші читання затягувалися і вона просила ще і ще. Аж доки сама й не сказала, у чому річ.

– Мамусю, ти так читаєш гарно, що я аж уявила все! І такими голосами, як справжній Пан Коцький і Лисичка-Сестричка! А Мануель і Діді у тебе такі смішні і так потішно кривляються!

І знаєте, до мене дійшло: не так я читаю і дарма кривляюся!  🙂 Воно, звісно, потішно, весело, але на сон не налаштовує… А потім спробувала, як радить Анна Бикова, психолог і блогерка, відома в інтернеті, як «лінива мама». Читати монотонно, безособово, повільно, з паузами. Я спробувала і…заснула  🙂 Отож, досвіду ще мало, тому стався прокол, але він теж був корисним: зрозуміла, що таке читання точно діє (на мам, принаймні), а моя донька може заснути сама. І навіть світло вона над ліжком вимкнула, розумничка! Схоже, ми таки дітей недооцінюємо.

Але що робити, якщо дитина так і не заснула? Ми ж уже усунули ніби то більшість причин неспання! Але ще залишилися найважчі – психоемоційні, і з ними не завжди вдається справитися за раз чи навіть кілька. Якщо дитина чинить опір і принципово не йде в ліжко – ок, залишаймо її у спокої. Втомлена дитина засне все одно, пам’ятаємо про це, але не форсуємо події. Не варто силою класти, утримувати в ліжку, погрожувати, що чогось позбавите – воно працює проти батьків і відтягує час засинання на невизначений термін. У нас такі трабли стаються в гостях у бабусі і дідуся: всі лягти, а Комаха – ніяк. Тоді я роблю все, що мали зробити перед сном, і теж лягаю. А вона залишається гратися. Сама. У півтемряві. І в неї є вибір: гратися нишком самій, а це нудно, або ж іти у ліжко. І за кілька хвилин внутрішнього спротиву – вона приходить і лягає. Хоча було й таке, що гралася та заснула на килимку.

А якщо лягло маля і все одно не може заснути? Тоді можна використати два методи із тілесно-орієнтованої терапії, які м’яко налаштовують дитя на сон і розслабляють його. Я лягаю поруч із Ель і налаштовуюся на її дихання, якийсь час ми дихаємо синхронно, потім поволі сповільнюю своє дихання, і вона потрохи переходить у мій темп. А можна легесенькими рухами рук ніби погойдувати дитинку: одна рука на плечі, інша на стегні (але вже лежати обличчям до обличчя спокійно не вдасться). Такі присипляння тривають 5-10 хвилин. Погодьтеся, що є з чим порівняти, якщо перед тим по годині-дві ловили і вкладали.

Ще один важливий момент: діти відчувають надто тонко усю фальш і нетерпіння. Якщо у мами чи тата тільки мета – нарешті вкласти і позбутися мороки – дитина не засне вчасно. Бо у неї своє мірило вчасності. І почувши раз, що мама чи тато кажуть: «от засне нарешті і заживемо, фільм подивимося!», малюк влаштує показово «западлянку», це стовідсотково! Окрім цього, важливо розуміти, що ніхто не може заснути зусиллям волі, бо сон – це таки потреба організму, і якщо ця потреба задоволена – її не вдасться задовольнити про запас. Ніхто не виспиться наперед, ніхто не засне, якщо він виспаний.

Корисна інформація

  • Середня добова потреба у сні у дітей така: до 3-х місяців – 16-20 годин; 6 місяців – 14,5 годин; 12 місяців – 13,5 годин; 2 роки – 13 годин; 4 роки – 11,5 годин; 6 років – 9,5 годин; 12 років – 8,5 годин.
  • Оптимальна температура повітря – 18-20 ° С, за умови, що це дитяча кімната (тобто місце, де дитина не тільки спить, але і живе); якщо ж мова йде про дитячу спальню, то оптимально – 16-18 ° С. Оптимальна відносна вологість повітря – 50-70%.
  • Отож, живіть активно, заохочуйте дітей до пізнання світу і рухливих ігор, придумуйте адекватні фізичні і обмежте вечірні емоційні навантаження, і хай у дітей буде здоровий та спокійний сон! Виспаних та щасливих вам малюків!