Що буде з курсом, відмова від готівки і коли з’явиться електронна гривня

Які сюрпризи готує українцям Нацбанк
     2471  
Нацбанк

Львів став першим регіоном, який відвідав новопризначений голова Національного банку Яків Смолій як керівник Центробанку. Саме у Львові Смолій здобув вищу освіту і сьогодні, у п’ятницю, 13 квітня, знову відвідав стіни Львівського університету – відкриваючи студентську конференцію, організовану центробанками та вишами України та Польщі. Після конференції Яків Смолій зустрівся з львівськими журналістами, де розповів про загальні тенденції на банківському ринку та які зміни готує Нацбанк.

Що буде з курсом гривні

Останніми роками спостерігається незмінна тенденція: взимку гривня знижується, натомість ближче до літа відіграє втрачені позиції. У Нацбанку запевняють, що цей рік не стане виключенням. Національна валюта дешевшає у грудні на фоні масових бюджетних виплат як населенню, так і підприємствам. Зростає споживання, люди готуються до новорічних свят, торгові об’єкти замовляють новий товар, підприємства закуповують валюту і все це негативно впливає на курс. Натомість весною попит знижується, тож курс починає зростати. Навесні на курс впливають аграрії, і які для забезпечення обігових коштів зараз збувають готівку. Так курс з 28 грн/дол у грудні знизився до 25,9 грн/дол станом на зараз.

«Зараз ми бачимо надлишок валюти на ринку. Так, позитивне сальдо інтервенцій Нацбанку на сьогодні складає +1,5 млрд. дол, тобто і бізнес, і населення зараз активно продає валюту. Такий процес ми спостерігаємо десь до середини літа, коли починається затишшя», – пояснив голова Нацбанку і додав, що восени попит на валюту швидше за все знову зросте і гривня може дещо ослабнути.

«Але якщо поглянути у довшій перспективі – з 2016 року курс тримається в коридорі 26 грн +/-50 копійок, тобто утворилась стабільність. До того ж ми створили ринок валюти і бізнес до нього пристосувався», – наголосив Смолій.

Відмова від готівки або проект cashless

Скоротивши кількість готівкових грошей Нацбанк намагається «вбити» відразу кілька зайців. По-перше, скоротити витрати на друк та обслуговування банкнот та монет, а по-друге, вивести гроші з тіньової економіки.

Друк та обслуговування грошей є доволі дорогим задоволенням, як для самого Нацбанку, так і для банків в цілому. Затратним є сам процес виробництва грошей, окрім того, вони швидко зношуються (особливо паперові банкноти). Банкам для операцій з готівками потрібно тримати цілий штат інкасаторів, закуповувати броньовану техніку і сейфи, і, не зважаючи на ці заходи, інкасація залишається небезпечною справою – напади на інкасаторські автомобілі далеко не рідкість.

Окрім того, важливою проблемою України залишається тіньова економіка. За підрахунками Нацбанку, зараз обіг гривні поза банківською системою складає 330 млрд. грн. «Це те, що у людей на руках, в магазинах, а також чорний ринок. Всі ці гроші не працюють на економіку», – наголошує Смолій і відзначає, що збільшення безготівкових операцій є тенденцією останніх років і їх частка буде зростати.

Відмова від готівки є загальноєвропейською практикою, найбільш показова тут Швеція, яка протягом п’яти років збирається повністю перейти на безготівкові розрахунки. Україні замінити паперові гроші картками та електронними навряд чи вдасться настільки швидкими темпами. Пам’ятаєте, коли Україну атакував вірус Petya, «Укрпошта» втішила своїм: «тисячі наших неавтоматизованих відділень від вірусу не постраждали і працюють у звичному режимі». Така ж історія може трапитись і з проектом cashless – масовим він не стане суто через відсутність швидкісного інтернету у кожному куточку країни.

Електронна гривня

Віртуальна валюта є як окремим проектом, так і частиною проекту cashless.

«Під електронною гривнею ми розуміємо аналог готівки, але в електронних гаманцях. Електронні гаманці, у свою чергу, реєтруватимуться та обслуговуватимуться через інтернет-сайти і кошти на них можна буде використовувати для оплати за ті чи інші товари. Поповнення цього гаманця може здійснюватись як за рахунок готівки, так і за рахунок безготівки», – пояснює голова Нацбанку.

Перші ідеї і напрацювання щодо електронної гривні Нацбанк планує представити ще цього року. Яків Смолій відразу попереджає, що процес буде тривалим, оскільки є декілька ризикових моментів: технічний захист від кібератак та вплив на банківську систему.

«Ми, як Національний банк зараз маємо відпрацювати цю технологію. У чому є ризики? Якщо цей інструмент стане зручним і популярним, ми можемо стикнутись з тим, що банківська система почне втрачати ліквідність. Бо, по суті, ми створюємо платіжну систему поза банками – операції будуть йти напряму між покупцем та продавцем, повз банківську систему. Тому зараз проводимо низку консультацій з нашими підрозділами – який об’єм таких грошей можемо випустити, також дивимось на дії інших центральних банків, як вони до цих новацій відносяться. Зараз ми в процесі тестування та зондування ринку – не хочемо створити щось, що нашкодить нам, банківській системі. Але світ рухається в цьому напрямку і ми не хочемо пасти задніх», – наголошує голова українського центробанку.

Відзначимо, що у світі вже існують свої аналоги цифрових гаманців. Так, в Гонконгу, Лондоні та Японії вони вже роками діють у вигляді засобів для оплати проїзду. Окрім того, центробанки таких європейських країн, як Німеччина, Нідерланди, Великобританія вже розробляють прототипи електронних валют на основі технології блокчейн. Чи буде електронна гривня теж базуватись на блокчейні наразі невідомо. З одного боку, керівництво Нацбанку не приховує скептичного ставлення до криптовалют, як фінансових інструментів, з іншого боку визнає інноваційність самої технології блокчейн.