Сьогодні відзначаємо Благовіщення

Благовіщення Пресвятої Богородиці відзначають за 9 місяців до Різдва
     6196  

Це християнське свято, встановлене на відзначення події, коли архангел Гавриїл сповістив Діві Марії, що вона непорочно зачне від Святого Духа і народить Сина Божого – Ісуса Христа. Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня (за юліанським календарем), а західного – 25 березня (григоріанський календар) – за 9 місяців до Різдва Христового.

Це свято у православ’ї входить до 12 найбільших свят року і є третім за значенням після Великодня та Різдва Христового. У Католицькій Церкві Благовіщення має найвищий статус торжества.

Після того, як Марію заручили з Йосифом, до неї з’явився архангел Гавриїл і сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова повіки та й царству його не буде кінця».

Марія ж сказала: «Як  це станеться, коли я мужа не знаю?»

Відповів архангел: «Дух Святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе, – тим-то й Святе, що народиться, назветься – Син Божий. У Бога нема неможливого.» І сказала Марія: «Я раба Господня, нехай буде мені по твоєму слові».

Святкувати Благовіщення Церква почала у IV ст. – після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення, – четвер третього тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем).

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства, проте в подальшому народні язичницькі традиції продовжили співіснувати з християнським святом. Тож суміш церковних догматів і стародавніх звичаїв характерна і для святкування Благовіщення.

У народі це свято також одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважають, що весна цього дня остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.

До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір’я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі й інші плазуни.

Цього дня здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускав на волю, на сонце також усіх тварин, навіть пса і кота виганяв на подвір’я – «щоб чули весну і самі про себе дбали». Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.

Жінки, чий чоловік відрізнявся буйною вдачею або поганим характером, на Благовіщення мали 40 разів назвати його «милим». Тоді, за повір’ям, він увесь рік буде ласкавий і люб’язний.

У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її в мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви – «щоб дощова хмара ниви не минала»; проскуру заривають у землю, «щоб град посіву не побив».

Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

Вважали, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, – будеш вродливою.

Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє будь-яку працю цього дня: кажуть, що навіть птиця Благовіщення святкує, гнізда не робить. На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно відразу втратило свою сходову силу й ніколи не запліднилося. Не можна також підкладати цього дня яйця під курку, бо зробляться бовтунами або вилупляться з них каліки.

Також не можна у благовіщенську добу:

  • – Позичати в когось або, навпаки, давати гроші й речі стороннім. Інакше можете втратити своє благополуччя, здоров’я, спокій і мир в родині. Цієї вимоги слід дотримуватися неухильно, навіть якщо людина, яка у вас щось просить, добре знайома і вам незручно відмовити.
  • – Шити, плести. Нитка у багатьох народів світу асоціюється з життям, тому кожен, хто бере її в руки для роботи, може заплутати свою долю, внести проблеми і неприємності.
  • – Займатися волоссям. Не можна стригтися, мити голову й навіть розчісуватися через небезпеку порушити свою долю. Також як покарання може повипадати волосся.
  • – Одягати обновки. Нові речі швидко порвуться або непоправно зіпсуються, а протягом року не буде можливості придбати інші.
  • – Не починають щось нове, бо успіху в таких справах не буде.

Загалом цей день варто провести, так, як вам хотілося б. За повір’ям вважається, що яким буде це свято, таким буде й увесь рік. Тож не слід на Благовіщення ображатися, сваритися з оточуючими. Навпаки – будьте в гарному настрої.

Народні прикмети на Благовіщення:

Вранці випаде іній або туман – до сприятливого для врожаю літа, хорошим знаком також вважався сильний вітер;

Дощ – літо та осінь будуть грибними; гроза – до спекотних літніх місяців;

Безвітряна сонячна погода – до частих гроз; не видно на вулицях ластівок – весна буде холодною і затяжною;

Якщо ніч на Благовіщення тепла, то і весна прийде без серйозних заморозків.

За матеріалами Вікіпедії, Ukr.Media