Кому потрібна відставка Уляни Супрун?

І чому багатьом це не вигідно
   Віктор Біщук   3548  

Відставка виконувачки обов’язків міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, окрім значних репутаційних втрат на міжнародній арені, означатиме  фактичну зупинку будь-яких змін в галузі охорони здоров’я. Тож навряд чи влада, навіть на вимогу численних опонентів Супрун, наважиться на такі ризиковані зміни напередодні старту виборчої кампанії.

На своєму засіданні у вівторок, третього квітня, комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я прийняв рішення визнати незадовільною роботу Міністерства охорони здоров’я за виконанням “Програми діяльності Кабінету Міністрів України в 2017 році”.  Після цього члени комітету вирішили рекомендувати народним депутатам звернутись до уряду щодо відставки в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Публічно підтримала рішення про звільнення Супрун голова комітету, народний депутат від БПП Ольга Богомолець.

Попри позицію профільного комітету, насправді, рішення має мало шансів бути ухваленим, зважаючи на позицію суспільства, громадських активістів, значної частини депутатів, а також – з огляду на позицію західних країн. Хоча рішення комітету, очолюваного давнім опонентом Супрун, нардепкою Ольгою Богомолець є лише рекомендаційним, намагання «розхитати стілець» під виконувачкою обов’язків міністра за певних умов можуть увінчатись успіхом. Для ініціаторів відставки, однак не для українського суспільства.

«Нещасливе» міністерство

Від Революції Гідності та початку роботи післяреволюційного уряду Яценюка, Міністерство охорони здоров’я стало зразком прихованого опору системи, де переплелись інтереси «колишніх» і «теперішніх». Солідарність в зусиллях саботувати будь-які зміни і окремими очільниками відомств і знаними та досвідченими (ще з радянських часів) світилами галузі і політиками, які роками заробляли статки на забезпеченні лікарень медикаментами, перетворило сферу охорони здоров’я на найбільш відсталу галузь. Ані постмайданний міністр Мусій, ані легіонер з Грузії Квіташвілі не змогли протистояти всепроникному та могутньому медичному лобі, представники якого знайшли лазівки і в профільний комітет, і в ЗМІ, і в експертні середовища.

Очільник міністерства від липня 2016 року Уляна Супрун уже майже два роки працює виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я. Хоча сама вона й стверджує, що такий статус не заважає їй впроваджувати реформи, неспроможність уряду призначити міністра охорони здоров’я свідчить про складне переплетіння інтересів в уряді, парламенті та поза ними.

Від самого початку роботи на посаді очільника міністерства Уляна Супрун отримала потужного опонента в особі голови профільного комітету Верховної ради України Ольги Богомолець. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що Супрун потрапила в уряд за квотою Блоку Петра Порошенка, представником якого в парламенті є й сама Богомолець.  Однак це не заважає народній депутатці виступати з критикою усіх дій міністерства та апокаліптичними прогнозами на усіх доступних медійних майданчиках.

І хоча Ольга Богомолець неодноразово заявляла, що не претендує на крісло міністра охорони здоров’я, багато ознак, в тому числі і емоційність та відвертий популістичний ухил її критичних  висловлювань щодо дій МОЗ наводять на думку про політичні підстави такої позиції. Так, під час обговорення проекту медичної реформи восени 2017 року Богомолець назвала документ “цинічним та спланованим геноцидом українців, яких хочуть змусити продавати останнє майно, щоб не померти та продовжити собі чи своїм дітям життя”.

Серед провалів у роботі, які закидають в комітеті очільниці МОЗ – провал закупівлі ліків в попередні роки. Як наслідок –  українці витратити 6,7 мільярда гривень на ліки, кошти на які були виділені державою. Голова комітету Ольга Богомолець також звинуватила Супрун в демографічних проблемах країни: за даними голови комітету,  у 2017 році померло на 198 тисяч людей більше, ніж народилось, тоді як у 2016 році ця цифра складала 175 тисяч. В цьому також, на думку Богомолець, є вина очільників МОЗу.

Хто проти міністерки? 

У своєму несприйнятті ініціатив голови міністерства Ольга Богомолець має багатьох соратників. Колишній міністр охорони здоров’я, сьогодні заступник голови профільного комітету Олег Мусій, звинуватив Супрун у відсутності досвіду  у сфері охорони  здоров’я.

“Мова йде про кричущу некомпетентність і непрофесіоналізм голови МОЗ. Ні до управління, ні до менеджменту в сфері охорони здоров’я Супрун не має ніякого відношення. Це те ж саме, якби санітарку призначили керувати міністерством. “, – відзначив пан Мусій.

Підтримують ініціативу про звільнення Супрун і деякі керівники  закладів охорони здоров’я, незадоволені змінами, які запроваджує відомство. Так, на почтаку 2017 року директор «Інституту серця МОЗ України» Борис Тодуров звинуватив в.о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун та її заступників у «халатності» щодо закупівлі обладнання, необхідного для проведення операцій.

У своїй особистій війні з очільницею МОЗ Богомолець знайшла підтримку і в колишніх регіоналів. Адже в середу комітет підтримав проект постанови парламенту №5642 від 16 січня 2017 року, внесений представниками “Опозиційного блоку” Ігорем Шурмою та Олександром Вілкулом. Претензії члена профільного комітету, екс-львів’янина Шурми до міністра полягають у тому, що Супрун не має відповідного освіти та диплома. А також порушує українське законодавство, виконуючи обов’язки міністра більше 6 місяців.

Активність колишніх регіоналів у намаганнях відставки Супрун наштовхує на думку про присутність інтересів ще однієї людини з оточення Януковича – Раіси Богатирьової. Колишня народна депутатка і віце-прем’єр-міністр та міністр охорони здоров’я за Януковича і сьогодні вважається однією з тих, хто зберігає контроль за фармацевтичним ринком в Україні. Намагання Супрун зруйнувати монополію з постачання ліків та особливо – вакцин в Україну і викликали таке роздратування багаторічних «королів» фармацевтичного ринку.

Таким чином проголосувати за відставку Супрун можуть, очікувано, представники «Опозиційного блоку». Підтримати таке рішення комітету в разі винесення на голосування в парламент, можуть також, і нардепи від Радикальної партії Олега Ляшка, які критикували політику влади щодо призначення на урядові посади «Легіонерів», а також – націоналісти та члени фракції УКРОП з аналогічних підстав.

Супрун: я не здаюсь

Сама виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я заявила, що у відставку добровільно не збирається. “Я і моя команда розцінюємо цю ініціативу як оцінку ефективності старту реформи медицини. І я вдячна всім людям, які мені написали, які мене підтримували”, – сказала Супрун.

Малюнок Юрія Журавля

Скандальне подання про відставку Супрун майже збіглось в часі з фактичним стартом масштабної медичної реформи. З 2 квітня почалась кампанія з  підписання декларацій з сімейними лікарями, терапевтами або педіатрами. На основі цих документів пацієнта закріплять за конкретним лікарем, який буде одержувати оплату в залежності від кількості пацієнтів. Таким чином, українці обиратимуть лікарів не виходячи з ще радянського інституту «прописки» а відповідно до професійних якостей лікаря.  За словами Уляни Супрун, з моменту старту реформи до своїх лікарів записались вже понад 46 тисяч людей.

Серед інших інновацій міністерства за керівництва Супрун –  запровадження програми “Доступні ліки”, а саме відшкодування державою ліків для контролю тиску; будівництво центрів ангіографії для екстрених втручань при інфарктах; закупівля ліків через міжнародні організації, які економлять до 40% бюджету України на закупівлю ліків і дають можливість врятувати більше життів (саме через цю зміну Супрун отримала чи не найбільшу порцію критики та отримала могутніх ворогів); безкоштовні стенти для пацієнтів, які їх потребують.

Ще одна ініціатива міністерства – програма «електронний рецепт»,  відповідно до якої пацієнти зможуть отримувати рецепти на ліки в рази швидше, адже тепер їм не доведеться стояти в чергах за декількома штампами для одного рецепту. Вже з травня окремі міста стануть пілотними майданчиками для цього проекту.

Серед інших факторів, які дають сподівання на те, що в галузі охорони здоров’я таки варто чекати на зміни є те, що Супрун вдалось сформувати команду без огляду на потужні лобістські середовища в парламенті та поза ним. В цій роботі виконувачка обов’язків орієнтувалась на підтримку мережі громадських організацій та волонтерських середовищ. А також – на підтримку Заходу та міжнародних організацій.

Одразу після інформації про рішення комітету на підтримку Уляни Супрун виступив Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “Якби могли деякі у лапках, вони би і ВІЛ-СНІД у світі поклали би на провину Міністерства охорони здоров’я. Деякі цинічні політики і на це були би здатні”, – наголосив очільник уряду.

Подібні звернення про підтримку курсу реформ оприлюднило депутатське об’єднання «Реформи мають бути справжніми». На захист Супрун та змін, які вона пропонує виступили і інші депутати з фракцій, що входять в парламентську коаліцію.

Тож навряд чи варто очікувати звільнення очільниці міністерства охорони здоров’я, навіть, зважаючи на позицію профільного комітету. Окрім суттєвих іміджевих втрат і всередині країни і на міжнародній арені, влада ризикує позбутись чи не єдиного шансу на справжні зміни в галузі. Два роки тому призначення Супрун відбулось в результаті співпадіння великої кількості незалежних чинників тиску суспільства та Заходу в першу чергу. Сьогодні таке призначення навряд чи відбулось. В результаті, якщо Супрун все ж звільнять на її місце найімовірніше, прийде представник одного з середовищ, які зацікавлені в консервації існуючої ситуації, тож на будь-яких реформах в охороні здоров’я можна буде поставити крапку.