Напередодні Великодня археологи показали тисячолітні писанки

У той час вони були радше язичницькими, ніж християнськими символами
     2155  

Фото: Роман Бруцяк (3)

Керамічні, кількаколірні і не пов’язані з християнством – такими були писанки майже тисячоліття тому. Археологи історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», що недалеко від Львова, напередодні Великодня показали дві керамічні писанки, які знайшли на території давнього городища. Вони датуються XI-XIII ст. і належать до київської писанкарської школи.

«У той час писанки були багатофункціональними. Очевидно, у княжу добу ніхто не клав писанки у великодні кошики. Понад те, вони навряд чи мали християнський контекст. Коріння традицій писанкарства – в язичництві, адже культ яйця пов’язаний з віровченням про життя. На території України він відомий ще з доби бронзи. Дослідники вважають, що писанки були язичницькими оберегами, які захищали від злих духів», – розповів археолог Віталій Ляска.

Обидві писанки були знайдені у парному похованні – чоловіка та жінки – ще кілька десятків років тому. У цьому ж похованні були знайдені хрести. Однак дослідники не мають однозначної думки, чи це були перші християни, чи хрести були просто прикрасами. За словами етнографа Юрія Пуківського, наявність писанок у могилі не є чимось надзвичайним.

«Ще донедавна в Карпатах та на Поліссі зберігався архаїчний звичай, за яким писанку клали в домовину. У багатьох місцевостях також є звичай приносити писанки та крашанки на цвинтар», – пояснює Юрій Пуківський.

Водночас, за словами Віталія Ляски, усі писанки давньоруського часу мають всередині брязкальця. Через це частина дослідників переконана, що їх могли використовувати як дитячі іграшки.

«Коли говоримо про писанки, ми говоримо про язичницьку традицію, яку вдало адаптувати під себе християнство.  Ця традиція тоді почалась і продовжується вже тисячоліття», – розповів дослідник.

За словами археологів, в історичних джерелах не збереглось інформації, коли писанки почали робити на шкарлупі яйця, як це здебільшого є зараз. Найдавніша відома така писанка на території України була знайдена у Львові. У 2013 році археологи Рятівної археологічної служби під час розкопок на вулиці Шевській знайшли писанку, зроблену на шкаралупі качиного яйця. Її датують XV-XVI cт. Нині писанка зберігається у Музеї писанки в Коломиї.