Радше хворі, ніж здорові: на що скаржаться львівські школярі

У Львові оприлюднили результати проекту "Здорові діти", який мав на меті визначити рівень здоров’я школярів. Результати вражають
     1154  

Кафедра педіатрії Львівського медуніверситету разом з Львівською міською радою, міським та обласним управлінням освіти, благодійним фондом «Крила надії» та іншими громадськими організаціями моніторять здоров’я дітей шкільного віку з 2002 року.

Прикро, але серед школярів все частіше спостерігають збільшення захворюваності й поширеність новоутворень і аномалій розвитку, епідемію ожиріння, зменшення кількості здорових дітей, проблеми з вакцинацією, проблеми із наданням первинної медичної допомоги.

Загалом минулого року у Львові провели анкетування серед 70 000 школярів із 115 навчальних закладів міста.

Тож якщо у 2002 році 96,5% батьків вважали своїх дітей умовно здоровими,у 2012 – 81,9%, то у 2017 їх стало лише 75,8%.

Декотрі батьки не могли визначитися із відповіддю, однак вони вважають, що їхня дитина потребує додаткового обстеження у спеціаліста.

Експерти вважають, що оптимально для дитини шкільного віку харчуватись п’ять разів на день (сюди входять перекуси). Та, на жаль, серед сучасних дітей таких лише неповних 70%.

«Решта школярів їли від одного до трьох разів на добу. Популярною шкільною їжею продовжують залишатися булочки, печиво, круасани, сік, різноманітні продукти фастфуду», – йдеться у дослідженні.

Що найбільше турбує

Найбільше діти скаржаться на втому. При цьому, якщо серед  школярів 1 класу таких 64,1%, то серед випускників – 82,7%.

Дуже багато скарг є на порушення сну уночі. Вони, як і втома,у випускників проявляють дещо більше – аж у 32,5%.

Часто дітям дошкуляє періодичний біль у животі. Тут він навпаки – зменшується з віком. У першачків спостерігається у 54,7%, а в учнів старших класів – неповних 40%.

Турбує школярів також нудота, відрижка, печія.

Чим старшою стає дитина, тим частіше  скаржиться на головний біль. У першокласників він зустрічається у 35,3%, а вже серед дітей 5-11 класів таких вже 60-62%.

«Розлади випорожнень у вигляді проносів/запорів реєструються у 34,1% першокласників і прогресивно зменшуються з віком сягаючи 11,9% у старшокласників. Доволі типовою скаргою, яка вказує на ознаки вегетативної лабільності і/або анемії є блідість шкіри, яка зустрічається у 43,9% першокласників, 40,5% учнів 5 класів та у 30,9% випускників», – кажуть дослідники.

Цікаво, що схильність до алергії у дітей з віком зростає. Висипання на шкірі, які є характерною ознакою для неї, у старшокласників сягають 31%.

Є проблеми із харчуванням. Школярі їдять надто багато солодощів. Хоча діти старшого віку частіше дотримуються дієти. Однак це є сигналом того, що вони не отримують відповідну порцію вітамінів, мікроелементів.

Прогресує і сколіоз. Якщо у першому класі він зустрічається лише в 11,5%, то у 5-11 класах у 25,8%.

Багато дітей мають порушення постави стоп.

Причини

Що призвело до таких результатів «Львівська газета» запитала у Олександра Єгорова, співзасновника БФ «Я не один».

«Це пов’язано із багатьма факторами. Наприклад, з доступом до інформації. На цьому ми і наголошуємо. Хочемо організувати такий медичний телепортал, в якому батьки зможуть напряму консультуватися із спеціалістами. Тому що часто вони не знають, де шукати інформацію або шукають її будь-де», – пояснює Олександр Єгоров.

Крім того, на здоров’я дітей впливає темп падіння економіки, адже люди стараються економити, що має в результаті негативний вплив.

Проблемою є і доступність гаджетів, телефонів, комп’ютерів. Батьки часто не знають, як контролювати дітей і чи варто це робити.

«Батьки не знають, як з цим поводитись, а наприклад поганий сон саме від цього залежить. Від поганого сну залежить працездатність. Ось такий ланцюжок», – пояснює Олександр Єгоров.

На здоров’я впливає і сон, і харчування, і спорт.

«Результати свідчать, що 50% школярів займаються спортом. Але для більшості батьків це означає хоча би раз в тиждень піти на танці чи пробігтися. Але насправді спорт – це 3-4 рази в тиждень спортивних навантажень. Немає просвітницької роботи, багато понять застаріли, покоління молодих батьків не має жодної інформації», – каже Олександр Єгоров.

Він також називає ще один фактор – реформа медицина. Педіатрія і терапія замінюється сімейними лікарями. А це не вузькопрофільні спеціалісти, а спеціалісти загального типу. Тому, на думку експерта, ситуація буде лише погіршуватися.

 

Однак це результати лише першого етапу роекту «Здорові діти». У другому організатори хочуть обрати три львівські школи для детальніших досліджень. Так сподіваються з’ясувати групи ризику та допомогти запобігти хворобам. Особливо це стосується початкових класів.