Конфлікт на Миколаївщині: батьки проти поганого харчування в школах

На харчування дітей у навчальних закладах часто виділяють мізерні гроші. Та якість залежить також від організації процесу
 |  Тетяна Дзяма   4369  

Фото: www.depo.ua

Булочка і чай, сосиска або йогурт. Так виглядає гарячий сніданок школяра із Дроговизького НВК, що на Миколаївщині. Місцеві депутати порахували і зробили висновок – 8 грн 75 копійок вистачить для того, щоб нагодувати одну дитину. Таку інформацію оприлюднили активісти Батьківської Ради Львівщини:

«У селі Миколаївського району дітей годують за бюджетні кошти. Депутати вирішили, що 8,75 грн буде цілком достатньо для того, щоб ПОВНОЦІННО забезпечити гаряче харчування учневі? Ви, шановні, так яскраво дбаєте за дітей, що робиться страшно», – пише голова Пустомитівського осередку ГО Батьківська рада Львівщини Мар’яна Согуйко.

Батьки школярів обурені. Кажуть, таке харчування не просто неповноцінне, воно  шкідливе.

Начальник управління освіти Львівської ОДА Любомира Мандзій про ситуацію на Миколаївщині знає. Однак, за її словами, вирішити її повинні на місцевому рівні. Адже питання харчування – компетенція засновника закладу.

«Я знаю, що в окремих школах Миколаївського району є проблеми з організацією харчування. Говорила про це із керівником відділу освіти. Труднощі виникли через те, що в окремих школах не відбулися тендерні закупівлі, оскільки були скарги в Антимонопольний комітет», – розповіла Любомира Мандзій.

Вона також сказала, що найближчими днями тендери таки відбудуться.

Як мали б харчуватися діти у школах?

Закон гласить, що розмір грошової норми на одну особу не може бути більшим, аніж 2% прожиткового мінімуму для дітей від шести до 18 років. Конкретніші суми органи місцевого самоврядування визначають самостійно. Вони зобов’язані надати одноразове харчування дітям-пільговикам.

Для цього у постанові Кабінету Міністрів України від  22.11.2004 N  1591 вказано перелік продуктів, якими рекомендують годувати учнів навчальних закладів.

Серед них, зокрема: хліб житній та пшеничний, макарони, крупи, кисломолочні продукти, цукор та мед, масло, олія, молоко, сир твердий, сметана, м’ясо та риба, овочі та свіжі фрукти.

Крім того, є продукти, які заборонено використовувати. Це м’ясо, яке не пройшло ветконтролю, субпродукти, річкова риба, копчена риба, м’ясо та яйця водоплавної птиці, гриби, соуси, майонез,  вироби у фритюрі, газовані напої, кремові вироби, вершково-рослинні масла.

Батьки мають право стежити за тим, чим годують їхніх дітей. Можна спробувати тарілку – чи їжу подають теплою. І навіть придбати собі порцію обіду, щоб спробувати її на смак.

Експерти наголошують – меню шкільної їдальні залежить не лише від грошей, виділених на нього, а й від правильної організації. Тобто вміння поєднати продукти.

Меню – на вибір

Такий експеримент запровадили у Львові. І п’ять шкіл міста дуже задоволені цією ініціативою.”Обід на вибір” впровадили у школах № 4, 60, 53, 42, 98.

Як розповіла “Львівській газеті” директор школи №98, що на Сихові, Людмила Земба, у них школярі 3-4 класу самостійно обирають, що їм їсти.

“Скажімо, у четвер вчителька фотографує меню і надсилає батькам у групу, у соцмережі.Там є три страви на вибір. Кожна мама пише, що вона обирає на понеділок, вівторок і так далі. Таким чином формують меню на два тижні”, – розповідає директорка.

Виходить, що кухарі знають, скільки дітей і з якого класу їстимуть, наприклад  плов, а скільки – картоплю, і так розраховують кількість порцій.

Однак поки що меню на вибір мають лише 2 класи. Якщо експеримент доведе свою успішність, то так робитимуть для всіх школярів.

Наразі батьки такою організацією дуже задоволені.

Як вплинути?

За словами голова Батьківської Ради Львівщини Олени Пономаревої, батьки мають право перевірити шкільну їдальню.

“Батьки просто приходять і роблять контроль: перевіряють тепловий режим, відповідність меню, зовнішній вигляд, санітарний стан, смакові якості тощо. Якщо не подобається, складають акт у довільній формі про порушення. Його достатньо, щоб розірвати угоду з постачальником і примусити нормально працювати надавача послуг, а також накласти штрафні санкції”, – пояснює активістка.

Однак, на жаль, це не завжди ефективно. У БРЛ розповідають про випадки, коли після такого контролю надавачі послуг погрожували батькам зовсім припинити харчування. Зокрема, такий випадок нещодавно стався у Пустомитівському районі.

Загалом меню у школі має бути перспективним, його складають на два тижні наперед. Коли людина бере участь у тендері, вона повинна представляти це меню. Однак, на жаль, нерідко надавачі послуг потім змінюють зазначене в умовах.

За словами Олени Пономаревої, якість харчування у навчальних закладах дуже часто залежить не тільки від фінансування: “У кухарів бракує фантазії. Насправді з цих продуктів можна приготувати набагато кращі страви. Але у нас відсутня культура харчування”.

Також це залежить від керівника навчального закладу. Бо саме він несе відповідальність за організацію харчування.

“Харчування – не захцянка і не процедура, як вирішили чиновники та влада, а фізіологічна потреба, від якої залежить розвиток , здоров’я і успішність”, – підсумовує Олена Пономарева.

Чому це важливо

У грудні цього року Міністерство охорони здоров’я встановило нові норми харчування. Востаннє їх переглядали ще 18 років тому. Нині дітям радять давати менш калорійну їжу. Особливо – менше солодкого. Натомість підліткам варто вживати більше білків (м’яса) і менше жирів (особливо сала і масла) та вуглеводів – каш, хліба, солодощів.

Такі стандарти впроваджують для того, щоб запобігти ожирінню у дітей. За інформацією ВООЗ, зараз кожен третій підліток має зайву вагу. Щодо України, то щороку Центр медичної статистики МОЗ фіксує 15,5 тисячі нових випадків ожиріння у дітей. У 2016 році нарахували аж 70 тисяч таких дітей.

Однак на практиці норми є лише рекомендаціями і часто не мають нічого спільного з реальним шкільним меню.