Помер Стівен Гокінґ

Всесвітньовідомий науковець Стівен Гокінґ помер 13 березня, на 76-му році життя
     924  

Про це повідомляє «Укрінформ» з посиланням на CBC News.

«Він був визначним науковцем та видатною людиною, чия роботи та спадщина житиме ще багато років», – йдеться у заяві від імені дітей Стівена Хокінга – Люсі, Роберта й Тіма.

Стівен Вільям Гокінґ (англ. Stephen William Hawking) народився 8 січня 1942 року в Оксфорді у Великій Британіії. Фізик-теоретик, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір, популяризатор наукових знань.

1962 року Стівен Гокінґ закінчив Оксфордський університет і почав заняття теоретичною фізикою.

Гокінґ хворий на захворювання мотонейронів. Перші прояви хвороби виявились у 21 рік. Спочатку вони були слабкими: легка незграбність і кілька несподіваних падінь. Однак з часом невиліковний стан лише погіршувався. Діагноз став для Гокінґа величезним потрясінням, однак допоміг йому визначити своє майбутнє:

1965 року Гокінґ одружився з Джейн Вайлд, згодом у них народилися донька та двоє синів. До 1974 року сім’я професора сама давала раду із захворюванням. На той час він ще міг самостійно їсти, вставати й лягати в ліжко, хоча довгі прогулянки були вченому вже не під силу. Через кілька років стало очевидним, що професор Гокінґ більшу частину свого життя проводитиме в колісному візку та потребує професійного доглядача.

1985 року вчений захворів на пневмонію, яка дала серйозне ускладнення. Після необхідної операції професор втратив голос. Відтепер йому до кінця життя стала потрібна цілодобова допомога відданої команди людей.

Деякий час професор Гокінг міг спілкуватися лише єдиним способом: він підіймав брову, коли хтось вказував на потрібну літеру на картці з алфавітом. Та потім комп’ютерний експерт з Каліфорнії Волт Волтош, дізнавшись про становище професора, надіслав йому власноруч розроблену програму, яку він назвав Equalizer. Вона дозволяла за допомогою перемикача в долоні вибирати на екрані потрібні слова з системи меню. Вибране слово вимовляв синтезатор мовлення, який став «брендовим» голосом професора Гокінга.

Упродовж 30 років Гокінґ працював на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті – на тій самій посаді, що її триста років тому обіймав Ісаак Ньютон.

1990 року, після 26 років подружнього життя, він розлучився з дружиною. Через п’ять років професор Гокінґ одружився вдруге – з однією зі своїх доглядальниць. Однак після 11 років життя їхня родина також розпалася на тлі звинувачень у тому, що професор під час цих стосунків був жертвою нападів. Сам учений заперечував такі заяви. Поліція, провівши розслідування, сказала, що не виявила доказів цим твердженням.

Упродовж усього життя фізик не припиняв працювати і залишався оптимістом щодо свого фізичного здоров’я.

Гокін  активно займався популяризацією науки. У квітні 1988 року вийшла його книга «Коротка історія часу», яка стала бестселером. Завдяки їй Гокінґ став відомим на весь світ. У передмові він писав: «Мені сказали, що кожна поміщена у книзі формула зменшить удвічі кількість покупців. Тоді я вирішив взагалі обходитись без формул. Щоправда, наприкінці я таки написав одне рівняння – знамените рівняння Ейнштейна E=mc²».

Потім він написав книги «Чорні діри та молоді всесвіти» (1993) та «Світ у горіховій шкаралупці» (2001). У 2005 році вийшло нове видання «Короткої історії часу» – «Найкоротша історія часу», написане у співавторстві з Леонардом Млодиновим.

На телебаченні виходили науково-популярні фільми за участі Гокінга: шестисерійний «Всесвіт Стівена Гокінга» (англ. Stephen Hawking’s Universe) (1997) та трьохсерійний «У Всесвіт зі Стівеном Гокінком» (англ. Into the Universe with Stephen Hawking) (2010). У 2012 році вийшов фільм «Великий задум за Стівеном Гокінгом» (ісп. Stephen Hawking’s Grand Design).

На честь вченого названо астероїд головного поясу 7672 Гокінг, відкритий 24 жовтня 1995 року.