Львівський супермен для тварин

Як Ігор Сайко рятує тварин з безвихідних ситуацій
 |  Святослав Драбчук     5116  

Цей чоловік поставив собі за мету допомагати тим, хто не в змозі про допомогу попросити. Саме тому Ігор Сайко не просто рятує тварин, яких намагались позбутись чи викинули на вулицю, він влаштовує їх у родини, які про цих чотирилапих по справжньому дбатимуть. Саме таким чином в його сім’ї з’явилась ще одна кішка і собака, а у всіх його добрих друзів, як мінімум по одному домашньому улюбленцю.

Про тихе волонтерство

Найчастіше львів’яни позбавляються тварин, вивозячи їх машиною за місто. Там колишніх улюбленців викидають, а самі – сідають в машину і втікають. У мене  за містом є дача, і ті тварини прибивалися до нас та наших сусідів. Влітку, поки є люди на дачах, ті тварини ще якось виживають. А от взимку там людей майже немає, тож їм загрожує голодна смерть або ж смерть від холоду.

Спочатку я роздавав тварин знайомим, які хотіли завести домашнього улюбленця. Але коли кандидати закінчились, почав їздити двічі-тричі на тиждень на дачу і годувати тих, кого прилаштувати не вдалося. Обладнав їм для зимівлі будки, деякі сусіди так само зробили. Тож ці котики та песики могли хоча б якось перебути зиму. Так розпочалося моє “тихе” волонтерство.

Якось у соцмережах я прочитав історію про собаку, якого нелюди-господарі  просто загорнули у целофановий пакет і викинули в трясовину, де він мав потонути або ж задихнутись. Його вдалося врятувати. І тоді я зрозумів, що не тільки в мене на дачі є тварини, яким потрібна допомога. Такі тварини є буквально в нас перед носом. І почав займатися волонтерством для тварин вже активніше.

Про допомогу  у безвихідних ситуаціях

Люди часто поширюють у Facebook новини про те, що тваринам потрібна допомога. Я не можу взяти на себе порятунок усіх тварин, тому беруся лише за такі випадки, де ситуація безвихідна. Наприклад, як у випадку з викинутим поблизу Бродів тримісячним сліпим собакою. Я розумію, що собаці, який не бачить і бігає по трасі  Київ-Чоп жити залишилися хвилини або години. Це той випадок, коли нема часу на пости у Facebook, на кшталт: «Допоможіть. Врятуйте». Тому я просто сідаю в машину і їду рятувати собаку сам.

Ну, а далі починаються ветеринарні клініки, процеси лікування та адаптації. Паралельно відбуваються пошуки людини, яка б могла забрати ту тварину собі додому. А це, повірте, найважче, бо нового господаря для тваринки можна шукати півтора години, а можна – більше року. Прилаштувати бездомну, а, до того ж, іще й скалічену тварину – місія часто просто нездійсненна.

Про ветеринарні клініки

Окремі клініки йдуть на зустріч таким волонтерам як я. Скажімо, коли привожу до ветеринара чергову тварину і розумію, що її лікування обійдеться у досить серйозну суму грошей, то, направду, – питання фінансів мене хвилює в останню чергу. Нині у клініках є відтермінування, кредитні позики і навіть лікування з частинною оплатою, бо люди з розумінням ставляться до ситуації. Звісно, що задарма лікувати ніхто не буде, та все ж дається час для того, щоб спробувати зібрати необхідну суму. А в деяких установах навіть ставлять спеціальні скриньки, де люди можуть залишити кошти на лікування безпритульних тварин, якщо ті потрапили в біду.

Про дітей-рятівників

Місія порятунку тварин, на жаль, на сьогодні є нескінченною. Ти рятуєш одну тварину, а десь калічать чи викидають ще трьох. Але останнім часом є і хороша тенденція. Я все частіше натрапляю на повідомлення, що тварин рятують діти. Знаю, що у львівських школах дітям про поводження з тваринами розказують представники ЛКП «Лев». Це дуже необхідна і корисна справа. У моєму дитинстві мені про це в школі не розповідали.

Про стерилізацію тварин

У нас в країні людям чомусь дуже шкода стерилізувати собаку. Але не шкода викидати коробки з одразу шістьма цуценятами. Люди не розуміють, що якщо собака доживає до 8-10 років, то вже не може народжувати, і в неї починаються різноманітні хвороби. А стерилізація, і чи швидше – тим краще, дозволяє в майбутньому всіх цих проблем уникнути. Окрім того, по-перше – людина нікого не вбиває і не викидає в коробці на дорогу, а по-друге – на майбутнє забезпечує здорове, хороше життя для своєї тварини.